У російсько-українській війні загинули ще семеро воїнів із Волинської області: Андрій Манойло, Олександр Солов'янчик, Микола Сливка, Віталій Димарчук, Вадим Соколовський, Сергій Гонтар, Микола Давидюк.
Про втрати сповістили у громадах, звідки захисники родом, пишуть і .
Андрій Манойло
Захисник із міста Нововолинська Андрій Манойло помер унаслідок поранень, отриманих під час виконання бойового завдання, повідомив міський голова Борис Карпус.
Військовослужбовцю було 44 роки. Медикам лікарні в місті Харків врятувати воїна не вдалося. Інформацію про прибуття траурного кортежу з тілом воїна та чин похорону у громаді повідомлять додатково.
Олександр Солов'янчик
Уродженець селища Любешів Олександр Соловʼянчик загинув 22 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на сході України. Про це у Facebook повідомив заступник Любешівського селищного голови Володимир Сергійчук.
Полеглий — 38-річний підполковник поліції. В НГУ служив з 2015 року: був слідчим та оперуповноваженим у різних підрозділах. Олександр, за даними у Національній поліції, загинув внаслідок авіаудару РФ у Краматорську.
Микола Сливка
22 серпня стало відомо про смерть військовослужбовця з села Дубечне на Волині Миколи Сливки.
Захиснику було 45 років, повідомили в громаді.
Волинянин захищав Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Після отриманої на передовій травми боєць був у лікарні, але помер.
Дату і місце прощання з Миколою Сливкою в громаді сповістять додатково.
Віталій Димарчук
За результатами ДНК-експертизи підтвердили загибель уродженця Волині Віталія Михайловича Димарчука, який із 18 листопада 2024 року вважався зниклим безвісти на Донеччині.
Сумна звістка надійшла для Вараської громади. Віталій Димарчук народився на Волині, а у 6 років разом із батьками переїхав до Вараша. Закінчив Вараський ліцей №3 та навчався у Маневицькому СПТУ-28. Працював на Рівненській АЕС.
З початком повномасштабного вторгнення у березні 2022 року став на захист Батьківщини у лавах Збройних сил України. Служив оператором 2-го відділення протитанкових ракетних комплексів РВП 47-ї окремої інженерної бригади.
Віталій Димарчук зник безвісти поблизу населеного пункту Пушкіне Покровського району Донецької області 18 листопада 2024 року. Лише зараз за результатами ДНК-експертизи підтверджено його загибель.
У загиблого воїна лишилась дружина та батьки. Дату і час прощання з Віталієм повідомлять додатково.
Вадим Соколовський
У Дубівській громаді повідомили трагічну звістку. За трагічних обставин обірвалося життя 31-річного Вадима Івановича Соколовського - старшого лейтенанта Збройних сил України, командира взводу військової частини А7063, хорошої людини, надійного товариша і побратима, найкращого і єдиного сина…
Вадим Соколовський народився 20 березня 1994 року у селі Дубове, навчався у місцевій школі, був хорошим учнем, доброю і щирою дитиною. Після закінчення 9 класів Вадим вступив до Ковельського промислово – технічного коледжу на факультет «сільськогосподарське машинобудування», далі навчався в Луцькому національному технічному університеті, отримав освітній ступінь бакалавра та магістра, згодом пройшов військову кафедру у Рівненському державному гуманітарному університеті.
З перших днів війни, а саме, 25 лютого 2022 року, Вадим Соколовський став до лав 100 окремої механізованої бригади Сухопутніх військ України. Згодом разом із побратимами захищав Україну у найгарячіших напрямках фронту. Як командир взводу він був вимогливим і водночас справедливим, побратими його поважали, цінували, любили.
Указом Президента України від 05.08.2022 року №559/2022 Вадим Соколовський нагороджений Відзнакою Президента України «За оборону України».
Сергій Гонтар
У Турійській громаді повідомили трагічну звістку. Після тривалої боротьби за життя у Черкаській лікарні 15 серпня відійшов у вічність 39-річний військовослужбовець Сергій В’ячеславович Гонтар.
У 2024 році він став до лав українського війська та боронив Батьківщину на найгарячіших ділянках фронту. На Донеччині Сергій отримав важку контузію. Про це повідомили у Турійській громаді.
Микола Давидюк
23 жовтня 2024 року у Донецькій області загинув 26-річний кулеметник 63-ої окремої механізованої бригади Микола Давидюк із села Нові Червища Прилісненської громади.
Із першого дня широкомасштабної агресії рф Микола пішов до війська. Ще недавно він після навчання у Любешівському технічному фаховому коледжі проходив строкову службу в Головному управлінні розвідки на Київщині. Трохи попрацював у лісовому господарстві, а затим розвивав свої арбористські вміння.
Микола Давидюк народився в багатодітній родині, яка втратила десять років тому тата. Він мав чотирьох братів – старших Володимира, Віктора, Сергія та молодшого Дмитра, й старшу сестру Людмилу. Їхній батько Микола Прокопович улітку 2014-го отримав повістку й збирався йти захищати країну від ворога, але раптово помер. А Микола з Віктором із початку повномасштабної війни боронили державу. Обоє й досі були на військовій службі.
Коментарів немає
Залишити коментар