По поличках. Чому ППО поки що безсила перед балістичними ракетами

Саме ракетні удари ознаменували, що 24 лютого життя десятків мільйонів українців кардинально змінилося. Почалося повномасштабне вторгнення росії. З того часу українська ППО навчилася ефективно «приземляти» крилаті ракети, але поки що не здатна протистояти балістичним. У чому справа?

Розкладаємо по поличках.

Що таке балістична ракета

Балістична ракета - це різновид ракетної зброї. Її траєкторія нагадує круту дугу. У таких ракетах двигуни працюють лише на активній ділянці розгону, а більшу частину польоту вони перебувають у некерованому русі. Грубо кажучи, це схоже на те, що ракету кинули, як камінь.

Вони можуть запускатися зі стаціонарних (шахтних або відкритих) або мобільних (шасі, літаки, кораблі та підводні човни) пускових установок. За застосуванням розрізняють тактичні та стратегічні. До останніх відносять міжконтинентальні та ракети середньої дальності, які оснащують ядерними боєголовками.

Чим вона відрізняється від крилатої

Про різницю крилатих та балістичних ракет розповів військовий експерт Петро Черник у ефірі "1+1" в рамках телемарафону.

Фахівець повідомив, у чому полягає різниця між крилатими ракетами, яким росія постійно атакувала Україну, та між балістичними, які окупанти могли запустити сьогодні по столиці.

"Різниця колосальна, тому що будь-яка крилата ракета може змінювати свій рух, її насправді легше побачити.

Бо головні ракети, котрі використовує Російська Федерація, запускаються із ракетоносіїв Ту-95МС або Ту-23М.

І щодо середньої швидкості, скажімо та сама Х-101 має швидкість у межах 720 км/год, а Х-555 – у межах 820 км/год, це швидкість, яку можна побачити", підкреслив Черник.

С-300 і С-400

Для обстрілів України росія використовує увесь наявний спектр ракетного озброєння — крилаті, балістичні, авіаційні керовані та навіть зенітні ракети. Так, ще у липні ворог почав завдавати удари по Миколаєву із ЗРК «С-300».

Згодом під прицілом цих комплексів ППО опинилися Запоріжжя, Харків та Краматорськ. А 14 січня вперше під ударом опинився Київ.

«С-300» — це розроблений в СРСР наприкінці 1960-х років зенітно-ракетний комплекс. Він створювався для боротьби з літаками стратегічної і тактичної авіації, крилатими, оперативно-тактичними та балістичними ракетами на висотах від 25 м до 27 км, та відстанях до 100 км в умовах інтенсивного радіопротидії.

«С-300» та «С-400» — це в першу чергу комплекси протиповітряної оборони. Проте розробники передбачили можливість наносити удари окремими видами зенітних ракет по наземним цілям по заданим координатам.

Однак в СРСР таке їх застосування вважалося малоефективним. При застосуванні на малих відстанях існували інші засоби ураження, артилерія та РСЗВ, а на великих відстанях точність «С-300» у режимі «земля-земля» різко падала. У зв'язку з цим використання дороговартісних зенітних ракет для ударів по наземним цілям вважалось недоцільним.

"Іскандер-М"

Російський оперативно-тактичний ракетний комплекс наземного базування "Іскандер" може запускати балістичні ракети 9М723. Вони призначені для знищення засобів ППО та стаціонарних об'єктів. Особливо активно застосовувалися на початку повномасштабного вторгнення Росії.

2 січня 2023 року Росія атакувала "Іскандерами" Дружківку (Донецька область), в результаті було пошкоджено житловий та промисловий сектор, а також зруйновано льодову арену "Альтаїр". Одна особа загинула, ще одна зазнала поранень.

"Точка-У"

Балістична ракета на мобільній колісній платформі, розроблена ще у 1960-х роках. Дальність ураження цілі становить 120 км, але її касетні заряди розлітаються на площу 7 гектарів.

Російська Федерація неодноразово заявляла про те, що "Точку-У" нібито зняли з озброєння у 2019 році. Але щонайменше влітку 2022 року супротивник продовжував застосовувати ці ракети для обстрілів українських населених пунктів. Одним з найбільш кривавих епізодів війни став удар по залізничному вокзалу в Краматорську, внаслідок якого загинули десятки мирних жителів.

Скільки ракет залишилося в Росії

За даними міністра оборони України Олексія Резнікова, у Росії на сьогодні залишилося 19% високоточних ракет (536 штук), близько 78% тактичних ракет (7 310 штук) та 12% (90 штук) дронів.

"Формула безпеки: Ракетна міць "другої армії світу" обернено пропорційна суворості дотримання санкцій, помноженої на потужність української ППО", – йдеться в заяві Резнікова.

Так, згідно з опублікованими даними щодо високоточних ракет, в РФ залишилося: 

• 55% "Іскандерів",
• усього 9% "Калібрів",
• 16% ракет Х-101, Х-555/55СМ,
• 44% ракет Х-22/32,
• 84% ракет Х-47М2 "Кинджал".

Загалом від початку вторгнення російські війська використали 2 237 високоточних ракет із наявних у них 2 257. Від лютого 2022 року і до цього часу країна-агресорка спромоглася виготовити 516 високоточних ракет.

Щодо тактичних ракет, то в Росії залишилося:

• 69% ракет 3М-55 "Онікс",
• 83% ракет С-300;
• 33% ракет Х-29/31/35/58/59.

Так, від початку повномасштабної війни російська армія використала 2 110 тактичних ракет із наявної у неї кількості у 8 970. За період війни в Росії виготовили 450 тактичних ракет. Тобто в РФ залишилося ще 7 310 таких ракет.

Українська ППО безсила проти балістики

Принаймні поки що, зазначає спікер Повітряних сил Юрій Ігнат. Установки, які є на озброєнні українського війська, просто не можуть протистояти настільки швидким цілям.

«С-300 або Бук-М1 — основні два комплекси. Вони просто не можуть її захопити своїми радарами, виявити як ціль. Для того, щоб збити ракету, її треба бачити. Такі ракети, як Х-22, наприклад, яка влучила у Дніпрі, їх видно на радіолокаційних засобах, радарах, які є у радіотехнічних військах.... Але радар уже безпосередньо пускової установки не може її виявити фізично, а тим паче влучити», — констатує він.

Із крилатими ракетами українська ППО бореться досить успішно. «Калібри» та Х-101, новітні високоточні керовані ракети, які сходять із конвеєрів навіть зараз, захисники українського неба примудряються збивати з установок 70-х років.

Передані Україні західними партнерами батарея IRIS-T і дві батареї NASAMS відчутно допомагають. Проте тільки їх не достатньо, зазначає Юрій Ігнат.

«Ми можемо збивати "Калібр", Х-101, Х-555 і Х-59. Це ракети, швидкість яких невелика, 900 кілометрів за годину в середньому, і ракети зенітні. Зараз є вже домовленості зі США. Наші військові поїхали на навчання роботі з "Патріот", які можуть збивати балістику. Можуть збивати ті самі Х-22. І якщо Італія та Франція долучаться до того, щоб нам надати ще комплекси, які можуть збивати балістику, це SAMP/T, теж було би непогано», — резюмує речник повітряних сил ЗСУ.