«По поличках». ТОП-5 поразок Росії

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав п’ять поразок держави-агресора. Пояснюємо, чому це так.

1. Перемога духу

За словами Дмитра Кулеби, «перша поразка була тоді, коли ми з перших хвилин наступу не дали Путіну паралізувати нас страхом». І це насправді так, це – одна із найбільших перемог України і, відповідно, поразок Хуйла.

За інформацією Центру протидії дезінформації при РНБО, росія застосовує проти України, Європи, США, а також усередині власної країни весь спектр інформаційного впливу. Для поширення фейків, дезінформації та маніпулятивних матеріалів кремль використовує всі інформаційні ресурси – від державних ЗМІ до анонімних платформ і акаунтів у всьому світі. 

Згадаймо початок Великої війни: загальна розгубленість, страх. Саме на цей благодатний ґрунт російські спецслужби намагалися вкинути дезу, що керівництво України вже втекло за кордон, ЗСУ капітулювали. Фактично, одним махом окупанти намагалися повністю зломити опір українців, їхній моральний дух.

Це називається ІПСО (інформаційно-психологічні операції). Інформаційно-психологічні спецоперації (ІПсО) – комплекс заходів з поширення спеціально підготовленої інформації задля впливу на емоції, почуття, поведінку людей, сформувавши таким чином громадську думки у потрібному руслі. До елементів ІПсО відносяться дезінформація, пропаганда, кібератаки, перебільшення певної інформації або применшення іншої. Сучасні підрозділи психологічних операцій зс рф є основним інструментом військової агресії росії на території України, що ведеться у формі «гібридної війни».

За терміном проведення російські ІПсО поділяють на коротко- та довготривалі. 

Цілі короткотривалих спецоперацій обмежуються коментуванням у вигідному для кремля руслі ключових для рф подій. Пам’ятні дати – особлива «скрєпа» російської ідеології. Напередодні 9 травня, 24 серпня, 24 лютого «ІПсОшники» полюбляють залякувати українців «ударами небаченої сили». Хоча ймовірність масованої атаки дійсно існує, ці «страшилки» розраховані на те, щоб викликати паніку серед населення України та зневіру в перемогу ЗСУ. 

Цілями довготривалих ІПсО залишається постійний психологічний тиск на українців з метою підриву довіри до українського уряду та нівелювання міжнародної підтримки. Приклад довготривалої ІПсО – спроби отримати перевагу в кіберпросторі. Як свідчить звіт групи аналізу загроз Google (TAG), порівняно з 2020 роком, у 2022 році росія збільшила хакерські атаки на Україну на 250%, а на користувачів у країнах НАТО – більш ніж на 300%. Зокрема, кіберзлочинці проводять фітингові розсилання, щоби перехопити облікові дані українців. Або «зламують» акаунти військових, публічних осіб і розміщують там пропаганду й заклики до українців здаватися.

2. Провал бліцкригу

Дмитро Кулеба чітко вказує про поразку: «Друга - коли ми зірвали план російського бліцкригу. Україна не впала ані за три дні, ані за сім, ані за місяць, ані за рік. І ніколи не впаде».

Справді, в те, що Україна вистоїть, світ не вірив.

Але найважливіше, що в це вірили українці.

Згідно з оприлюдненими The Washington Post планами Кремля, столицю України планувалося взяти за кілька днів. У те, що Київ вистоїть, не вірили навіть західні партнери, хоч дехто з них давав місту трохи більше часу. В перші години війни посадовці США навіть пропонували перемістити центр управління країною зі столиці на Захід. Але Київ лишався серцем країни, і це серце продовжувало вільно битись.

Знімки 40-кілометрової колони російської техніки північніше Києва демонстрували масштаб загрози, яка насувалася. Але попри те, що нечисленні диверсійні групи зуміли прорватися до міста, столиця залишилася міцно зачиненою для військ окупанта. Багато в чому завдяки тому, що інші північні міста тримали оборону і не пустили до Києва значні сили зі сходу.

Здобувши перемогу в битві за Київ, ми усвідомили те, з яким ворогом нам доведеться битися. 

Масові вбивства і катування знову нагадали ті методи війни, до яких вдавалися жорстокі загарбники минулого. Ця війна виявиться середньовічною не лише за задумом, а й за тактикою російських військ.

3. Антипутлерівська коаліція

Дмитро Кулеба пояснює: «Третьої поразки ми завдали РФ на дипломатичному фронті: світова коаліція за Україну, резолюції, ізоляція, потоки зброї, санкцій, енергетичної, фінансової та гуманітарної допомоги Україні».

Нинішня божевільна реконструкція раннього Радянського Союзу зріла в головах «братнього» народу багато років. І нарешті карти було відкрито. Захід мав оціпеніти від жаху і відступити, США – назавжди покинути Європу і плани розбудови демократії у світі.

Але рашисти не врахували один фактор – український народ. Його героїчний опір спонукав демократичні країни підтримати нас у боротьбі за свободу. І від косметичних санкцій Європа перейшла до відмови від російських нафти і газу. Від маленьких партій джавелінів, які партнери передавали Україні, справа дійшла до бронетехніки і сучасних систем ППО.

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, антикремлівська коаліція вже складається з 54 держав. Стільки делегацій було під час зустрічі спочатку на полях «Рамштайну». І міжнародні партнери та союзники рішуче налаштовані на перемогу України у війні, яку розв’язала рф.

«Якщо хтось думає, що є синдром втоми від України, від війни, то це не так. Наші партнери налаштовані дуже, дуже, підкреслюю, дуже рішуче. Налаштовані на нашу перемогу. Це абсолютно інші настрої, ніж рік тому. Сьогодні всі вірять у перемогу України, всі бажають цієї перемоги», - вказав глава Міноборони.

Посадовець підкреслив, що весь світ надихається героїзмом наших захисників і захисниць, цивільних, усіх українців. І хоче бути співавтором нашої перемоги.

Окрім цього, Резніков запевнив, що під час засідань «Рамштайну» жодні політичні питання, зокрема й щодо перемовин із рф, не обговорюються.

«Від слова «зовсім». Обговорюється допомога Україні зброєю, запуски ВПК, щоб вони виготовляли снаряди, зброю, поповнювали свої склади, щоб поліпшити наші спроможності, і всі розуміють, що нам потрібно йти в контрнаступ. Усі розуміють, що нам потрібно зупинити росіян, що нам потрібно звільнити тимчасово окуповані території», - додав міністр.

4. Деокупація територій і спростування міфу «раїся навсігда»

«Четверта поразка - втрата Росією великої частини окупованих територій України внаслідок ефективних дій та контрнаступів ЗСУ і решти Сил оборони України», - зазначає міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Збройні Сили України звільнили вже більше половини територій, які Росія захопила після 24 лютого 2022 року. До таких висновків дійшов OSINT-дослідник DefMon, який з перших днів війни укладає карти бойових дій в Україні.

За його розрахунками, після зачистки правого берега Дніпра ЗСУ сумарно звільнили 52,5% окупованих з лютого 2022-го територій.

Станом на 14 листопада 2022, за оцінкою DefMon, українські сили звільнили майже 78 тис км² своєї території.

Під російською окупацією залишається майже 71 тис км², зайнятих після 24 лютого. До цієї території входять кілька населених пунктів Миколаївської області (села Очаківської громади на Кінбурнській косі), лівобережна частина Херсонщини, окупована частина Запорізької області, деякі населені пункти Харківщини і території Донбасу.

Загалом під російською окупацією включно з “ОРДЛО” (окуповані території Донецької та Луганської областей за лінією розмежування до 24.02) та АР Крим залишається до 120 тис км². Це майже 20% території України.

Дослідник зазначає, що росіянам на піку окупаційної кампанії вдалося зайняти майже 200 тис км² (разом з ОРДЛО і Кримом).

Загалом ЗСУ в ході контрнаступу звільнили 39% усіх окупованих територій.

Документувати реальну ситуацію за відкритими даними непросто, тому ці розрахунки можуть бути досить приблизними, проте вони відображають загальний стан речей.

Ключовими етапами звільнення території України стали: витіснення росіян з-під Миколаєва; вихід ЗС РФ під загрозою розгрому і оточення з-під Києва, а також всієї території Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей; виграна битва за Харків; вибиття росіян з осторова Зміїний; Балаклійсько-Куп’янська офензива; звільнення Святогірська та Лимана і перехід в наступ на Сватове-Кремінну; звільнення Херсона.

5. Зимовий терор

«1 березня 2023 року Путін зазнав п’ятої великої поразки з дня повномасштабного вторгнення - Україна перемогла його зимовий терор. Ми вистояли найважчу у своїй історії зиму. Нам було холодно і темно, але ми були незламні», - зазначив глава українського зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба.

Він зазначив, що Україну підтримували партнери та що ЄС також переміг, оскільки "всупереч московському реготу також не замерз без російського газу".

"Росії - одна порада: задихніться своїм газом і подавіться своїми ракетами", - написав глава МЗС України.

Загалом лише по об’єктах енергетики прилетіли сотні ракет, аби знеструмити та заморозити країну. Утім, планам окупантів не судилось збутися. Насамперед завдяки професіоналізму українських енергетиків, яким вдалося утримати енергетичний фронт під постійними обстрілами росіян. Уже третій тиждень в енергосистемі працюють усі види генерації, дефіцит відсутній і поки не прогнозується. У міста повернулося вуличне освітлення й рух електротранспорту.

З осені минулого року РФ здійснила 15 масованих ракетних атак на енергетичну інфраструктуру України, ще 17 атак було скоєно із застосуванням дронів-камікадзе.

За даними уряду України на грудень минулого року, майже 50% енергосистеми було пошкоджено чи зруйновано. Російськими ракетами уражені всі теплові електростанції та більшість ГЕС.

Проте Україна виграла не лише битву за тепло, але й битву за світло. Понад два тижні поспіль в енергетичній мережі немає дефіциту потужності і найближчим часом не прогнозується за відсутності масованих атак РФ.

Спроба нафтогазового шантажу зазнала поразки, Росії не вдалося «заморозити» Україну та Європу. Відносно тепла зима та запаси газу допомогли запобігти енергетичному краху й зламати надії російського диктатора.