13 жовтня під час виконання бойових завдань на Донеччині загинув захисник з Волині Володимир Нерода, який отримав поранення несумісне із життям.
Про це повідомляють у Волинській ОВА.
"Безжалісна війна забрала життя відважного захисника України, учасника АТО, уродженця села Мощаниця, жителя міста Луцька Володимира Нероди, 1997 року народження", - йдеться в повідомленні.
Друзі, рідні та побратими згадують Володимира найтеплішими словами, з вдячністю схиляючи голову перед його мужністю та пам`яттю.
"Володя рвався на фронт, рвався у бій. Турбувався про свій підрозділ. Був вдячним і щирим. Хай твоя душа спочиває в мирі. Вона цього заслужила. І твоє прохання для підрозділу буде виконане. Газові балончики вже їдуть. Згодом знайдемо й усе інше", - пише Тетяна Климчук.
"Останні дні були дуже важкими для нашого підрозділу. Багато поранених та контужених, але найжахливіше те, що ми втратили свого бойового побратима, друга "Токара", Володимира Нероду. Він був трохи незграбним, але наполегливим та світлим і безпосереднім. Загинув, витягуючи пораненого бійця", - згадує побратима Іван Петрович.
"Воїн світла і добра. Володя майже дитиною потрапив до нашого шпиталю після тяжкого поранення. Завжди підтримували. Потім була реабілітація за кордоном. Всі чекали повернення і раділи, що вже вдома. Але Вова не всидів удома. Знову став на захист України", - пише Віра Тимошенко.
"Його, пораненого, привезли до нас в київський шпиталь у той день, коли був відбір на Ігри Нескорених у Сідней в 2018 році. Він вижив.
Годували його всім шпиталем, як малу дитину: хтось вмовляв, хтось сварив - а він не хотів ніяк. Знову всім шпиталем відправляли Вову на лікування в Німеччину. Він був дитиною всім нам. 14 травня 2021 року Вовка приїхав на відбір у команду на Warrior Games. На реєстрації, за день до змагань, він обіймав, показував своє друге підборіддя і сміявся, що нарешті відгодувався. В день змагань переживав, що я працюватиму і не побачу, як він влучає у мішені на стрільбі з лука. Я таки працювала і багато чого пропустила, але на його вистріли встигла. У нього була неймовірна щира і дитяча радість, коли взяв медаль з баскетболу на візках", - згадує Марина Соколова.
Інформаційно-аналітичне видання Інсайдер Медіа висловлює щирі співчуття рідним, друзям та близьким Героя!
Ми шануємо і пам'ятаємо подвиг кожного...Вічна пам'ять і слава!
Коментарів немає
Залишити коментар