Чому варто відмовитися від м'яса та купувати менше одягу, щоб через 30 років не залишитися без води

Останніми роками багатьох турбує питання зміни клімату. Природні катаклізми, різкі перепади температури, занадто теплі зими чи так зване «недоліто» у частини людей викликають занепокоєння, в той час, як дехто вважає, що такі зміни – закономірні. Що ж відбувається насправді та до чого варто готуватися планеті, всім українцям, і волинянам зокрема вирішили з’ясувати журналісти Інсайдер Медіа.
 

Чому клімат змінюється?

Кандидатка географічних наук, доцентка Волинського національного університету ім. Лесі Українки Ірина Нетробчук розповіла детально про те, як людська діяльність впливає на зміни клімату.

«Людство продукує вуглекислий газ, який має властивість утримувати тепло, тому якщо газу виділяється достатня кількість – це добре, адже поверхня Землі мала б температуру -18 градусів. Тепло від Сонця проходить через атмосферу і має повернутися. Але, на жаль, вуглекислого газу виділяється забагато і над Землею утворилося таке собі «покривало», яке не дозволяє теплу повернутися в атмосферу, а тому і Земля не може охолодитися. «Покривало» складається з парникових газів, CO2, CH4 (метан) та водяної пари. Виходить – Земля отримує більше сонячної енергії, ніж витрачає.

Таким чином відбувається парниковий ефект, який зумовлений діяльністю людини. Негативний вплив на це здійснює і тваринництво, адже велика рогата худоба видихає метан. Вуглецеве забруднення в атмосфері стає все сильнішим.

Також існує тісний взаємозв’язок між атмосферою та океанами. Вони є такими собі обігрівачами, адже за літо океани нагріваються, а взимку віддають тепло материкам. Зараз в океані виникли проблеми з Гольфстрімом (тепла течія, яка впливає на клімат Європи, - ред.), він не доходить до північної частини Земної кулі, а розділяється на три течії. Через це клімат у південних країнах, починаючи з Атлантики, змінюється.
 

Що буде з кліматом в Україні та на Волині зокрема? Як це вплине на сільське господарство, чи буде дефіцит води?

З огляду на загальну картину в Європі щодо впливу на зміни клімату, в Україні – найгірша ситуація. В європейських країнах висаджують ліси, а в нас вирубують. У Фінляндії, до прикладу, хороша ситуація за рахунок насаджень. А ми свою степову частину перетворили у поля. Із 40% степу тільки 2% – заповідні.

Підвищення температури сприяє появі та розмноженню нових шкідників. Наприклад, добре прижився у нас короїд, який уже знищив 10% лісів.

На клімат впливають і зміни ландшафту. Наприклад, трава тепло вбирає і віддає. А ґрунт без трави, наприклад, вкритий асфальтом, тепло тільки притягує. 

У нас клімат стає більш європейський, тому суворих зим, про які нам розповідають, вже не буде. Сьогодні прогноз погоди вже не можна точно передбачити. Треба змінювати чи методику, чи фактори.

Загалом зміни торкнуться більше східної та південної частини України. Ці регіони вже недоотримують опадів, оскільки повітряні маси, які заходять на територію країни в першу чергу проходять через Карпати та Волинь. 

Клімат за наступні 50-100 років стане більш сухим. Буде опустелювання. В південних областях України клімат стане таким, як в Італії, Греції або Австралії.

Що стосується Волині – нас може торкнутися зміщення лісів. Залишаться лише на Ратнівщині та Любешівщині. Негативно на ліси впливає і зменшення ґрунтових вод, через нерівномірність опадів та осушування боліт, які служили природніми губками і за потреби поступово віддавали воду. В Німеччині, наприклад, зараз навпаки повертають болота, щоб утримати вологу.

Щоб збільшити кількість полів свого часу на Волині провели меліорацію. Зараз це часто стає причиною пожеж, адже торф нагрівається і легко загоряється, а погасити його дуже складно. Це також сприяє утворенню вуглекислого газу виділяється.

Але я думаю, що Волинська область буде залишатися у помірному зволоженому кліматі упродовж найближчих 30-40 років, бо до нас активно заходять повітряні маси, які насичені вологою.

Щодо проблеми з питною водою, то Україну це торкнеться. Оскільки за 30 років річна температура піднялась на 1-2 градуси, впродовж наступних 30 років вона може зрости ще на 1,5 градуси.Тоді поверхня Землі сильно випаровуватиме вологу, через що може виникнути дефіцит води.

У нашому регіоні не буде проблеми з питною водою, бо в нас є підземні джерела. Ми знаходимося в Артезіанському басейні і якраз черпаємо резерви з нього, а більша частина Українського щиту не має підземних вод. Там беруть воду зі свердловин або річок. Нашу ж воду можна пити з крану навіть не фільтрованою. Але якщо буде мало опадів, які підживлюють басейн, то і в нас можуть виникнути проблеми з питною водою.

За словами науковиці, через кліматичні зміни біженці з країн південної Африки будуть тікати до країн Європи, і в Україну зокрема. Це спричинить перенаселення.

Також можуть з’явитися нові хвороби та інфекції, які не притаманні були раніше. В Україні смертність і надалі буде перевищувати народжуваність. Високі температури дуже впливають на серцево-судинні захворювання. 

Ірина Нетробчук прогнозує, що на Волині зменшиться зона лісів, частина якої стане лісостепом, а на Херсонщині — буде пустеля. Щодо сільськогосподарських культур — буде зміщення природних зон.В Україні вирощуватимуть сою, спаржу, шафран. Можна буде збирати врожай двічі на рік.

На Волині вже вирощують дині, баклажани, ківі, персики. Тобто у нас вже змінена культура. З часом пшениця може зникнути, бо їй треба трішки холоду. Взагалі зернові можуть зникнути. З картоплею теж будуть проблеми. Кукурудза, нут, сорго змістяться на північ. Для того, щоб зберегти урожай, треба мінімізувати обробіток ґрунту, використовувати лише органічні добрива та дотримуватися сівозміни.

Чи можемо ми вплинути на зміни клімату та що для цього роблять в Україні?

За прогнозом багатьох науковців, якщо нічого не змінювати, а річна температура підніметься на 2-3 градуси – до 2200 року людство може взагалі зникнути.

Ірина Марківна каже, що Україна підписала рамкову конвенцію ООН зі зміни клімату, яка почала діяти в 1992 році. Мета договору полягає у стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на клімат Землі. Окрім того, в Україні діє комітет з протидії змінам клімату.

Позитивним є і підписання Паризької угоди у 2015 році, основним завданням якої є утримання приросту глобальної середньої температури в межах 1,5-2 градусів Цельсія вище індустріальних рівнів. Метою угоди є зменшення кількості парникових газів шляхом переобладнання промисловості, відмови від вугілля, запровадження альтернативних джерел енергії, енергоефективності та термомодернізації (заощадження енергетики, - ред.).

Згідно з Паризькою угодою і пропорційним розподіленням між країнами додаткових зобов'язань (сценарій утримання температури в межах 2°С)

Також на Кліматичній конференції ООН, яка відбулась у Глазго у 2021 році, вчені заявили, що цей саміт – це останній шанс запобігти катастрофічній зміні клімату.

Багато учасників взяли на себе зобов'язання щодо нульових викидів вуглецю, а Індія та Японія взяли конкретні зобов'язання на конференції. Понад 30 країн світу, в рамках кліматичної конференції у Глазго, домовились до 2040 року повністю відмовитись від продажу транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння. Угоду підтримали Велика Британія, Канада, Чилі, Хорватія, Нідерланди, Польща, Словенія, Мексика, Туреччина тощо.

Деякі країни вже відмовляються від нафти, бо вона містить карбон. Для інших, наприклад як Об’єднані Арабські Емірати, чия економіка залежить від видобутку та продажу нафти, це стане проблемою.

У Глазго Україна зобов'язалася до 2035 року відмовитися від використання вугілля, адже воно накопичує вуглекислий газ. Через це в Україні вже почали трансформувати вугільну галузь.
 

Як запобігти кліматичній катастрофі кожному з нас?

Треба зберігати та відновлювати ліси. Треба починати маленьких кроків. Наприклад, розділяти сміття.

У нас бракує просвітницької роботи. Щоб люди зрозуміли, що треба максимально зберігати енергетичні ресурси, зменшити природовикористання, менше купувати одягу… В Європі, до прикладу, люди не роблять теплішими батареї, вони краще вдягнуть три светри. У них не газові, а електричні плитки. Треба відмовитися, де це можливо, від транспорту та перейти на велосипеди, самокати. Потрібно частково відмовитися від м’яса, споживати більше рослинної їжі. Цим ми дуже відрізняємося і відстаємо. Те, що вже давно зробила Європа – ми тільки починаємо.

Дуже добре, що діє нова українська школа, в якій дітей вчать екологічної свідомості, громадянської позиції. Людям треба формувати нову екологічну звичку...

Ми будемо і надалі досліджувати тему та інфомувати читачів про те, як кліматичні зміни проявляються на різних сферах.

Раніше ми писали, що поліетиленові пакети будуть поступово зникати з обігу торгово-сервісних мереж гіпермаркетів, базарів та торгових центрів. Команда Інсайдер Медіа провела опитування лучан та поцікавилась думкою жителів міста, а також дізналася думку луцького екоактивіста Вадима Курбана щодо вступу в дію нового законопроєкту уряду «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».

Щоб не пропустити найважливішого – підписуйтесь на наші новини у зручному для вас форматі: Facebook та Telegram