Завантаження...

НАТО, стратегічне партнерство зі США чи тероборона: хто зможе захистити від Росії

  • Головна
  • #докопується
  • НАТО, стратегічне партнерство зі США чи тероборона: хто зможе захистити від Росії
image
Еля Коротинська / 23.04.2021 / 0 Коментарів

Нарощування російських військ поблизу північних та східних кордонів України викликало занепокоєння не лише в Україні, а й на геополітичній арені. Не це зокрема відреагували у НАТО.

13 квітня 2021 року генеральний секретар організації північноатлантичного договору Єнс Столтенберг зустрівся у Брюселі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, який прибув на засідання Комісії Україна-НАТО присвячене стану безпеки в Україні і навколо неї. Він підтвердив непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України з боку НАТО і зазначив, що організація і в подальшому надаватиме Україні значну політичну і практичну підтримку.

«Значне нарощування Росією своїх військ невиправдане, незрозуміле і викликає глибоке занепокоєння», – заявив Єнс Столтенберг і закликав Росію зупинити стягування військової техніки і припинити провокації.

А вже 22 квітня Генсек НАТО повідомив, що 14 червня у Брюселі відбудеться саміт глав держав та урядів 30 країн-членів НАТО.

«Ми будемо ухвалювати рішення щодо предметного і перспективного порядку денного НАТО на період до 2030 року, щоб протистояти викликам сьогодення і завтрашнього дня: агресивних дій Росії, загрозі тероризму, кібератакам, новим і руйнівним технологіям, впливу змін клімату на безпеку і підйому Китаю», - заявив генсек НАТО.

Таким чином, у стратегічній концепції Альянсу до 2030 року Росію чітко ідентифікують, як загрозу, і не лише у контексті незаконної анексії Криму, але й у питанні «вторгнення та окупації частини Східної України».

Для України стратегічне партнерство з НАТО є невід'ємною складовою євроінтеграційного курсу, яке посилює позиція Сполучених Штатів Америки. Новообраний президент Америки Джо Байден підтримує збільшення українських можливостей та посилення військової та оборонної сили України. В той же час поява україномовної версії сайту Альянсу додатково підтвердила – наша країна має всі шанси в недалекому майбутньому якщо і не стати членом НАТО, то як мінімум за сприяння США отримати статус стратегічного партнера.

сайт НАТО

За інформацією нашого інсайдера з офісу адміністрації «Слуга народу» - вже до 30-річчя Незалежності світова спільнота готує сюрприз. 24-26 серпня, але виключно за результатами саміту глав держав країн-членів НАТО, Україна стане Стратегічним партнером. Як повідомляють наші джерела - вже готується відповідний документ до підписання.

Тим не менше, питання стягнення військ Росії до кордонів з Україною вже кілька місяців викликає занепокоєння. Адже реальних кроків по втручанню в цю ситуацію з боку НАТО фактично не відбулось.

Як не крути, а для Волині це питання завжди є актуальним, оскільки область на заході межує з Республікою Польща, а на півночі – з Білоруссю, звідки неодноразово вже надходила інформація про активізацію російських військ. Більше того – країна-агресор періодично проводить навчання у прикордонних зонах. Тож позиція правління Білорусі є неоднозначною та викликає у волинян неабияке занепокоєння.

Днями на Волинь приїжджав голова Верховної Ради Дмитро Разумков. І як зазначив у своєму дописі голова обласної ради Григорій Недопад, однією з причин його візиту було саме ускладнення ситуації на кордонах з РФ.

У ході візиту Дмитра Разумкова на Волинь, журналісти кілька разів поспіль запитували загрози нової хвилі агресії Росії по відношенню до України. Разумков підтвердив, що це питання на сьогодні є №1 для центральної влади

А от щодо посилення українських позицій для відбиття ймовірного вторгнення чи вступ у НАТО, то голова Верховної Ради не зумів дати однозначної та чіткої відповіді. Дмитро Разумков заявив, що в цьому питанні не треба поспіху і варто зважувати усі аспекти. Мовляв, якщо говорити про вступ у НАТО,  а не про Україну, як стратегічного партнера Сполучених Штатів, то треба дивитись наскільки в подальшому це буде впливати на євроінтеграцію України.

З приводу цієї інформації видання «Інсайдер Медіа» звернулось за коментарем до експерта – генерал-майора, та колишнього заступника секретаря РНБО Сергія Кривоноса. Він зауважив, що Волинь є цікавим регіоном у питаннях територіальної оборони,  питаннях національної безпеки, інформаційного супротиву та національно-патріотичного виховання. Експерт радить чітко розмежовувати поняття «членство в НАТО», яке мають погодити всі країни-члени Альянсу та «стратегічне партнерство поза членством НАТО».

«Деякі країни з боку Росії чинять тиск у питанні взаємовигідного співробітництва шляхом лобіювання певних посадових осіб. Росіяни багато грошей вкладають в цю кампанію. У кожній країні вже сформовані такі лобісти, в тому числі і політичні. Тому якщо деякі країни не погодяться, то ніякої мови про членство в НАТО бути не може. Наскільки зможе з врахуванням своїх можливостей зробити Америка – це вже інша справа. І чи буде на цьому наполягати Америка…», - зауважив Сергій Кривонос.

Сергій Кривонос

За його словами до цього треба прагнути, але не варто створювати і вірити у казку про те, що Україну так чекають в НАТО.

«В НАТО достатньо проблем і це тільки загострює ситуацію, адже якщо Україна стає членом Альянсу, а Росія продовжує свою активну позицію щодо України – тоді НАТО буде змушене знаходити сили і засоби, аби здійснювати колективний захист. Наразі більш важливим є підняти питання про стратегічне партнерство поза членством НАТО. В Америці є така програма, яка дозволяє отримати певні політичні і економічні дивіденди від співпраці», - каже генерал-майор.

Сергій Кривонос також вважає за необхідне укласти договір або меморандум про співпрацю, як свого часу Україна зробила з Великою Британією. Мовляв, саме за таким же принципом треба працювати і зі Сполученими Штатами Америки та іншими країнами.

«Дуже багато стратегічних партнерів Сполучених Штатів не є членами НАТО, але їх активно підтримують за рахунок лобістів. До прикладу Ізраїль - він не є членом НАТО, але між тим – він активно співпрацює з НАТО. Та сама ж Франція не є членом НАТО, але між тим у них є співпраця. Тому я б не розповідав казки про те, що нас там чекають, але дипломатам потрібно проводити роботу. Бо військові працюють над цим питанням постійно. Але політичний компонент вирішення питання щодо вступу в НАТО значно ширший, ніж військовий. В першу чергу повинна змінюватись система вседержавного судочинства і управління, аби відповідати критеріям НАТО», - переконаний Сергій Кривонос.

Разом з тим, як повідомляють джерела «Інсайдер Медіа», у контексті підписання договору розглядається питання про будівництво трьох військових баз НАТО в Україні, що значно посилить позиції нашої армій і зможе змінити хід війни у бік припинення.

«Якщо говорити про будівництво військових баз, то юридично, відповідно, до Конституції, Україна не має відповідної змоги. А от надання допомоги країнами-членами НАТО щодо будівництва інфраструктури Збройних Сил України по міжнародному співробітництву – таке є. Я за те, щоб в Україні були бази НАТО, але є два нюанси: треба вносити зміни в Конституцію, бо коли в 1996 році її приймали, ніхто тоді не міг уявити, що на нас нападе Росія. Тому це і не передбачалось. Але якщо вносити зміни до Конституції – тоді треба проводити референдум. Це не є велика проблема, провести референдум. Та спочатку треба підготувати до цього суспільство і пояснити, що це дає економічні і політичні дивіденди», - запевняє ексзаступник секретаря РНБО Сергій Кривонос.

військова база США

Він розповів, що 2 роки тому була розроблена відповідна програма, яка передбачала, що у разі її реалізації: «вона позбавить навіть бажання з боку Російської Федерації, чи інших негарних сусідів  щодо активних дій, чи погроз в бік України. Але на жаль, керівництво країни на чолі з паном Президентом не дає змогу реалізувати цю програму – їм це нецікаво. Така ж сама ситуація і з законопроектом про загони територіальної оборони».

На цьому варто також закцентувати увагу, адже внаслідок складної суспільно-політичної ситуації в країні виникла необхідність у створенні загонів тероборони, в тому числі й на Волині. В першу чергу в цей загін зараховуються особи, які за станом здоров’я чи з інших причин не можуть проходити військову службу у бойових частинах.

загін територіальної оборони

Основними завданнями загонів оборони є: охорона будівель органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та важливих об’єктів та комунікацій; виконання завдань комендантської служби в районі; розгортання та несення служби на блокпостах; боротьба з диверсійно-розвідувальними силами противника, антидержавними незаконно утвореними збройними формуваннями та мародерами; підтримання безпеки та правопорядку у районі; організація руху опору та (або) партизанських загонів - у разі захоплення противником території району. Загони оборони підпорядковуються військовим комісарам районних та міських військкоматів та залучаються до виконання заходів територіальної оборони виключно в межах адміністративно-територіальних одиниць, де вони створені.

Однак фактично – вони не є законними формуваннями, адже досі не є легалізованими.

Журналісти поцікавились у голови Верховної Ради Дмитра Разумкова чому досі не прийняли законопроект про загони територіальної оборони.

Законопроект № 4504 «Про територіальну оборону» ще з грудня місяця 2020 лежить у Верховній Раді, однак досі не прийнято.

Тож питання про вступ у НАТО чи стратегічне партнерство поза членства в Альянсі – лишається відкритим. Як в Україні, так і у світі розуміють – наше військо виснажене за 7 років війни. Однак, на думку експертів, можливість втручання НАТО у разі загострення конфлікту – досить низька. В той же час, в Україні досі не прийнято закон про вільний обіг зброї та про загони територіальної оборони, які б надали пересічним українцям хоча б якусь можливість та надію захистити своє життя та свою землю від нападу агресора.

Тим часом, вже 22 квітня соціальні мережі та стрічки ЗМІ зарясніли інформацією про те, що Росія почала відводити свої війська від кордонів з Україною. Мовляв «навчання завершились – час додому». Тож українські експерти поділились на два фронти: одні переконують, що це інформаційна маніпуляція країни-агресора, яка нині перебуває у стані очікування та підготовки до нападу, інші ж припускають, що Росія насправді відвела війська на реакцію світової спільноти та зокрема НАТО.

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *