Наказ Міноборони про військовий облік жінок сколихнув усю країну та викликав чимало обговорень у ЗМІ, соцмережах та колективах. Документом передбачено, що українські жінки віком від 18 до 60 років певних професій повинні стати на військовий облік. Термін – до кінця 2022 року і тепер при прийнятті на роботу працедавець вимагатиме у жінок військовий квиток.
Журналісти Інсайдер Медіа поспілкувались з луцькими жінками-посадовицями, військовослужбовицями та експертами, щоб дізнатись – як вони оцінюють такі нововведення, чи готові будуть в разі чого йти на військову службу і чи взагалі це доцільно.
Журналістка Оксана Петрук вважає, що військовий облік жінок – абсолютно нормальне явище.
«Ми ж за рівноправ'я. Не думаю, що буде масовий призов жінок».
Проте вона переконана, що має бути професійна контрактна армія.
Солідарна з наказом також і керівниця Центру бухгалтерії та фінансів Ольга Іванків.
«В цілому в умовах війни до військового обліку жінок ставлюсь швидше позитивно. Але за умови зрозумілої процедури обліку, рівності всіх жінок (незалежно від статусу)».
Іншу позицію має фінансова директорка, співзасновниця ПрАТ «СЯЙВО» заводу металевих кріплень та металовиробів Лариса Максимчук.
«Справа влади не на облік ставити, а проводити роз'яснювальну роботу: що, як і у яких випадках робити, безпечні місця, перша допомога, найнеобхідніші продукти, засоби зв'язку, речі першої необхідності». Лариса Максимчук вбачає такий «перепис жінок у військкоматах» тестуванням українців на те, скільки вони ще витримають.
Також жінка негативно ставиться до відлучення працівників від роботи, які повинні будуть йти до військкомату в робочий час. На думку Лариси Максимчук такий процес має бути автоматизований.
Спеціалістка з управління людськими ресурсами Наталія Ісаєва вважає військовий облік жінок прикладом непрофесіоналізму.
«На жаль, практика нововведень останніх періодів на рівні держави демонструє «спочатку робимо – потім думаємо», що як наслідок сформувало надзвичайно високу недовіру в людей до всього нового!»
Наталія Ісаєва зазначає, що накази із таким формулюванням можуть спровокувати паніку та домисли щодо військової ситуації у державі. Щоб цього не сталось – необхідно роз’яснювати суспільству будь-які нововведення.
Натомість учасниця бойових дій, військовослужбовиця Ірина Куцик вважає, що таким чином в мирний час відбувається накопичення людського ресурсу, проводиться кількісна характеристика усіх військово-облікових спеціальностей і за потреби таких фахівців будуть призивати на військову службу. Але жіночий ресурс будуть застосовувати у разі введення воєнного стану чи в особливий період під час мобілізації.
На думку військовослужбовці, жіноча служба в Збройних силах Україні – цілком звичне явище.
«На сьогодні приблизно 40% складу ЗСУ – це жінки, які добровільно служать народу України. Якщо жінка здорова, якщо спеціальність відповідає переліку, який затверджений Міноборони, то чому ні? Наявність дітей теж не є перешкодою. Військовозобов’язаний та військовослужбовець – різні речі. Жінка перебуватиме на військовому обліку, тому що її спеціальність приноситиме користь державі у разі збройної агресії чи будь-яких інших неприємних подій, які можуть відбуватися в Україні».
Ветеран, депутат Верховної Ради України VIII скликання Ігор Лапін переконаний, що окремо треба розглянути питання захисту персональний даних.
«Якщо, не дай Бог, Росія нападе на Україну – це матиме негативні наслідки для жінок, які мають дітей і при цьому стоять на військовому обліку. Уявімо: Росія поперла і в Україні вводять військовий стан. В разі введення військового стану жодна людина, яка стоїть на військовому обліку, не зможе виїхати за кордон. Отже, евакуюватись, аби врятувати дітей від війни жінки не зможуть. Тоді питання – хто ж це буде робити, бо чоловіки автоматично стоять на військовому обліку. А так, виходить, і жінки не зможуть цього зробити».
«В нас військкомати не зовсім справляються з обліком чоловіків. Давайте згадаємо, як це було в 2014 році, коли в нас веломайдан, автомайдан розвозили повістки і виписували їх просто на вулиці. А захист персональних даних? Щоб не було так як в нас – через місяць після початку бойових дій всі дані наших добровольців були на сєпарському сайті «Кіберберкут» чи в їхніх соцмережах. Тому питання кібербезпеки має стояти на дуже високому рівні. До речі, хтось може сказати, що «Дія» це забезпечить, але це не так. До розробки програми «Дія» залучали і російські компанії».
Голова ГО «Спілка власників зброї Волині» Ігор Алексєєв також вважає хорошою саму ідею такої собі «модернізації» української армії, але не її втілення.
«Ще 3-4 роки тому я кричав – давайте створювати народну армію, по принципу Швейцарії, де люди можуть за два тижні розгорнутись в бойовий підрозділ кількістю в 2 мільйони чоловік, які готові стати і боронити свою країну. Якщо побудувати конструкцію Швейцарії – в Україні може бути мільйонів 3-4 точно. Тому в цьому концепті потреба в жінках якщо і є, то хіба в медичній сфері, забезпеченні харчуванням, бо в них це набагато краще виходить.
Досвід Ізраїлю вимагав від ізраїльтян мобілізації жінок, тому що війна на три, на чотири фронти викликала в них колосальний голод людського ресурсу і вони зобов’язані були. Зараз в Україні, як на мене, є колосальний потенціал консолідації чоловічого населення. З іншого боку в нас за 8 років війни не організовані не те що дієві загони чи угрупування, які могли б боронити край, але і елементарних курсів. У нас 90% волинян не мають місця, куди прийти автомат в руках потримати і зрозуміти, що з ним робити. Тому ідея якоюсь мірою має здоровий глузд плюс є якась кількість жінок, які добровільно йдуть, але мобілізувати бібліотекарів і театральних драматургів…чи доцільно?».
Голова Громадського формування «БУГ», учасник бойових дій Олександр Калюжний переконаний, що ті жінки, які хотіли піти на фронт чи в армію вже це зробили.
«В нас не всі чоловіки готові на 100%. На мою думку, це безглуздя. Не можу сказати, чи це погано чи добре. Коли кричить поранений чоловік – це можна терпіти, але коли кричить поранена жінка – це інше. Чоловіку ми можемо сказати – перев’яжи рану і терпи, а жінку всі кинуться рятувати і можуть тим самим себе наразити на небезпеку».
Натомість заступниця Міністра оборони України Ганна Маляр переконує – це не призов і не мобілізація, йдеться лише про оновлення самої системи обліку.
Вона пояснила, що завжди був перелік професій, які був підставою для взяття на військовий облік. Втім, частина професій зникають, деякі нові з’являються – тому і система обліку, і законодавство потребують оновлення.
«Чи треба просто завтра йти до центрів укомплектування (це колишні військкомати)? Ні, на це буде цілий рік. Які категорії жінок підпадатимуть під постановку на облік? Критерії дуже прості: це професія або спеціальність споріднені з військовими, відповідний вік та належний стан здоров’я.
Зараз ми працюємо над тим, щоб цей процес зробити максимально зручним. Там, де це можливо – перевести в онлайн формат та автоматизувати, аби людина якомога менше мала справу з папірцями».
За словами Ганни Маляр протягом 2022 року Генеральний штаб створить низку документів, які зроблять процес військового обліку зрозумілим, прозорим та максимально зручним.
Начальник Київського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник Валерій Куценко пояснив, що алгоритми постановки на військовий облік жінок такі ж, як і чоловіків.
«Жінка має з'явитися в територіальному центрі комплектування до кінця 2022 року та з'ясувати чи підлягає вона військовому обліку. Якщо так – вона повинна повідомити про це свого керівника та написати заяву про те, що вона хоче стати на військовий облік, додати копії та оригінали документів: паспорту, ідентифікаційного коду, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, свідоцтва про завершення навчального закладу, довідку з роботи, на якій спеціальності вона працює. Якщо вона підлягає військовому обліку, її скерують для проходження військово-лікарської комісії за місцем реєстрації свого проживання. За ухиляння передбачена адміністративна відповідальність», - пояснив він.
Куценко зазначив, що підприємства, установи та організації ведуть первинний облік військовозобов'язаних. Натомість фізичні особи-підприємці такого обліку не ведуть і відповідальність за облік військовозобов'язаних не несуть.
У сухопутних військах збройних сил України напрацьовують схему постановки на облік в режимі онлайн. На сьогодні в Україні діє Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Здійснюють його через систему «Оберіг», яка поки працює в тестовому режимі, хоча вже інтегрована з платформою «Дія». Поки що онлайн можна змінити лише місце реєстрації призовника та військовозобов’язаного. Днями Міністерство цифрової трансформації передало для Збройних сил 1044 автоматизованих робочих місця (АРМ) системи «Оберіг», щоб пришвидшити повне оцифрування військового обліку.
Як зазначив у коментарі нашому виданню пресофіцер Волинського обласного центру укомплектування та соціальної підтримки Анатолій Маринюк наразі регіон офіційного наказу про військовий облік ще не отримав, відповідно й розповісти про алгоритм дій поки не можуть.
«Поки ми не отримаємо цей документ офіційно і детально його не вивчимо – ми не можемо нічого коментувати. Відповідно ми й не приймаємо його поки в роботу. Є ще інформація, що до цього наказу готують зміни, тобто він нам може прийти зовсім в іншій редакції. Це питання – ще двояке і підвішене, а сам процес організації може зайняти кілька місяців».
І уже буквально днями з'явилась інформація, що у Міністерстві оборони можуть скоротити список професій до найбільш споріднених видів діяльності, щоб у військових частинах не було надмірного напливу.
Також коригуватимуть кількість охочих вступити на службу, а на військовий облік мають намір ставити лише з урахуванням реальних потреб у доукомплектації військових структур.
Для окремих категорій професій запровадять добровільний порядок вступу на службу. Порушниць пропонують не штрафувати за недотримання порядку та строків постановки на облік.
Відтак, наразі достеменно не відомо — яким чином, коли та хто з жінок повинен стати на військовий облік. Інформаційно-аналітичне видання інсайдер Медіа буде стежити за розвитком подій та інформуватиме своїх читачів.
Текст: Анна Шарук, Ольга Коновалова
Коментарів немає
Залишити коментар