Медик волинської бригади після навчання не пішла на випускний – поїхала одразу на полігон

Медик 14-ї бригади імені князя Романа Великого Надія зараз чергує на гарячому напрямку донецького фронту. Дівчина каже, ще з дитинства мріяла стати військовою.

"Мені здавалося, що військова справа – це дуже важливо. Ще в той час, довоєнна, – розповідає Надія. – Ще коли навчалася, почалася війна. Це все дуже зачіпало. 2016 року я закінчила медичний коледж, і на той час вже було запрошення від військової частини. Я навіть не пішла на випускний – поїхала одразу на полігон".

Під артилерійську канонаду Надія згадує свого першого пораненого: "Я ще досі тактильно пам'ятаю, як через рукавички я торкалася рани. Це був снайперський обстріл, кульове поранення в груди, був пневмоторакс [патологічне скупчення повітря в плевральній порожнині]".

Надія розповідає, що переважно стикається з осколковими пораненнями після артилерійських обстрілів. Вона каже, що спочатку міг бути лише один поранений за кілька місяців, а зараз їх може бути кілька на день. Найбільше поранених було 15 одночасно.

Нещодавно Надія стала мамою, її чоловік – теж військовий. Три місяці вона була у декреті – і назад, до бригади. Із сином зараз її мама.

"Вона зрозуміла і мене підтримала. А решта... Я просто нікому нічого не пояснювала", – розповідає дівчина.

Надія каже, що на передовій чоловіки її розуміють і приймають – "головне, бути професіоналом військової справи".

• Читайте: «Коли є людина, яка постраждала — ми не чуємо вибухів»: історія Олексія Кушнєра з лінії фронту. ВІДЕО

"Жінці потрібно розуміти до кінця те місце, куди вона збирається йти. Є жінки, які потрапляють у піхоту, хоча вони до цього не були готові "Це колосальні навантаження — як фізичні, так і моральні. За ці місяці найелементарніше — викопати собі окоп, а для цього потрібно докласти чимало фізичних сил".

Сьогодні на ці позиції Надія не виїжджає. Вона не прогнозує, що буде завтра, не загадує, коли побачиться із сином. Але точно знає, як змінили її останні кілька місяців.

"Я вважаю, що це торкнулося всіх і в усьому. У всіх сферах пішли зміни. Насамперед змінилося у нас у голові та в серці. Далі лише перемога: повернення наших кордонів, у в тому числі й Криму. Це все наша земля, це рідне".