Будинок, літня кухня та навіть доріжка у дворі Миколи Левчука з Іваничівської громади прикрашені вишиванкою. Узори чоловік виклав із кришок від пластикових пляшок, чим і зберігає екологію, адже знайшов повторне застосування для сміття, яке довго розкладається та забруднює наше довкілля.
Микола Левчук – художник, раніше він писав картини. Однак після нещасного випадку з рукою улюблену справу довелося покинути. Чоловік довго не міг знайти нове заняття, яке приносило б стільки ж задоволення, як і писання картин. Однак, потім в газеті прочитав статтю про жінку із Закарпаття, яка прикрасила свій двір різнокольоровими кришками. Пише .
Ця ідея настільки сподобалась чоловіку, що вирішив її “позичити” і взявся за справу – почав збирати кришки з пластикових пляшок. Адже на задум, який зародився в голові художника, їх потрібно було чимало. Майстер вирішив викласти візерунки на своєму будинку. Але не просто прикрасити кришечками стіни хати, а викласти ними узори із вишиванки.
Ідея була настільки грандіозною, що здавалася неймовірною. Однак талановитий і наполегливий чоловік з головою поринув в цю справу і знайшов в цьому свою віддушину. Захопився настільки, що навіть забувся про свої шкідливі звички. Зокрема, кинув курити.
Чоловік каже, що, окрім часу й зусиль, на цю мозаїку пішло близько 20 тисяч кришечок, які збирав 16 років. Спочатку хотів зробити чорно-білий візерунок. Але пізніше зрозумів, що тоді буде не той ефект. Адже кольоровий – яскравіший і на будинку дивиться набагато гарніше.
“16 років збирав кришки. Але не кожного дня. А кілька днів на місяць. В основному зимою їх шукав. Але якщо порахувати усі дні, то більше року точно вийде потраченого часу на збір кришок”, – зауважив майстер.
Він зізнався, що хоч заняття це йому й приносить величезне задоволення, але “вишивати” будинок не легко. Це довга й кропітка робота, яка вимагає не лише таланту, а й терпіння й наполегливості.
“Насамперед я усі узори малював на папері, робив чернетки, підбирав кольори, кілька разів їх міняв. Потім тренувався – викладав ці візерунки на підлозі. Опісля виміряв стіну, робив спеціальні розрахунки і на вигладженій ґрунтовкою поверхні будинку креслив невеличкі квадратики, щоб знати куди саме чіпляти кришечку, і писав якого саме кольору він має там бути. А вже після цього брав кришечку на морозостійкий клей для зовнішнього використання, щоб довше трималась”, – розповів чоловік.
Самі узори наносити на будинок почав минулого року, а закінчив цьогоріч навесні.
За словами Миколи, під час “вишивання” будинку виникали й труднощі. Наприклад, є кришечки, які на сонці вигоряють, втрачають свій колір і стають білими. Тоді їх приходиться замінювати. Також він боявся, що приклеєні кришечки не витримають сильного вітру і повідпадають. І тоді всі зусилля будуть даремними. Але вітер не завдав “вишиванці” ніякої шкоди.
Ще одна «родзинка» Миколи – до хати веде доріжка-вишиванка, яку він також виклав з кришок. А також в узори із вшиванки “одягнена” і літня кухня.
Тепер талановитий майстер хоче “одягнути у вишиванку” весь будинок. Наразі збирає кришечки, адже їх потрібно чимало.
“Найбільше потрібні білі й жовті, бо вони зараз чомусь рідкісні. І знайти їх важко”, – ділиться майстер.
Микола тішиться, що його будинок став найгарнішим і найоригінальнішим в селі. Він каже, що його творіння подобається людям. Однак, трішки ображається, що хвалять лише сам візерунок на будинку, а його самого чомусь ні. А він витратив на нього чимало часу і сил.
Однак, журналістів БУГу жителі Древинь запевнили, що пишаються талановитим односельцем, а будинок, прикрашений різнобарвною і неймовірно красивою вишиванкою, називають окрасою їхнього села.
Коментарів немає
Залишити коментар