Олександр Кватирко – про волонтерство, забезпечення оборони країни та опалювальний сезон

Україна втрачає лісові насадження через війну. Потреби в деревині для укріплення оборони особливо зростають у холодний період. Опалювальний сезон цього року буде непростим. Постійно збільшуються запити на дрова. Не лише для населення, а й для оборони. Держава обіцяє забезпечити безкоштовним паливом родини прифронтових та деокупованих територій. Лісівники Волині постачають дрова на прифронтову Миколаївщину.

Всі ці новини останнім часом отримують максимум переглядів на волинських інформаційних ресурсах. І викликають у читачів логічні запитання, які ми й озвучили начальнику Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександрові Кватирку під час інтерв’ю.

– Олександре Михайловичу, чи вистачить деревини на всі додаткові потреби, пов’язані з війною? І головне, що зараз найбільше турбує всіх волинян, – чи не постраждає через це все волинський ліс?

– Висловлю таку думку з цього приводу. А висновки нехай кожен робить сам. Мені здається, за цей час війни всі і все понесли втрати. З єдиною відмінністю: втрати на територіях, де тривають бойові дії, значно масштабніші. Подекуди навіть катастрофічні. Тилова Волинь працює на Перемогу. Всі працюють. Чи маємо ми моральне право дозволяти собі навіть припускати думку, що можемо бути осторонь і не станемо допомагати нашим громадянам на Півдні, Сході?

Якщо говорити про забезпечення дровами населення Миколаївщини, то це правильна ініціатива держави. На це Уряд виділив кошти. Ми взяли зобов’язання виконати все вчасно і повноцінно. Ми це вже робимо.

Щодо переживань – чи вистачить дров? Чи не принесе все це шкоди лісу?

Лісівники на Волині працюють, як і завжди, у законодавчому полі, відповідно до матеріалів лісовпорядкування. І саме ми найбільше зацікавлені, щоб не було ніяких порушень. Тому що це було і залишається відповідальністю лісівників.

Деревина, в тому числі дрова, беруться від різних рубок – догляду, санітарних, стиглого лісу. Це необхідні лісогосподарські заходи.

Додам також: цього року навесні та восени ми заліснили всі заплановані площі. Це майже 2,5 тисячі гектарів.  

– Які об’єми дров Волинь передає на Миколаївщину?

– Загалом планується – 20 тисяч кубічних метрів. Вже доставлено 3,5 тисяч кубометрів. На місці відпрацьовують логістику. Щодо безпосередньо Миколаївщини, ми впевнені – все піде за потребами. Начальником управління там зараз працює наш колега, волинянин Олександр Грицай. Військовослужбовець, який одним із перших був на передовій ще з 2014 року. Ми постійно на зв’язку у вирішенні всіх робочих моментів.

Вантажиться чергова партія дров на Миколаївщину

Цей об’єм має покрити всі критичні потреби мешканців Миколаївщини.

– А яка ситуація із забезпеченням наших військових та територіальної оборони?

– Всі рішення приймаються спільно з військовою адміністрацією, реалізовують відповідно до запитів та потреб, які надходять. Зараз у цих питаннях уже немає хаосу, як це відбувалося на початку війни.

Волинські військові показують бліндажі, які їм допомогли облаштували лісівники

Якщо говорити про об’єми, то держлісгоспи вже передали на потреби оборони 14,5 тис. кубічних метрів деревини. З них – 4,1 тис. куб. м дров. Також у цьому списку пиломатеріали.

Попереду зима. Розуміємо, що об’єми зростатимуть. Ми їх намагатимемося всі виконати. Це пріоритет у нашій роботі. І моральний обов’язок.

– Як працюють держлісгоспи області в умовах воєнного стану? Чи знизилися доходи?

– Економічно вплив війни відчули всі. Ми теж пережили період, коли практично не працював ринок деревини. Але роботу не зупиняли ні на день. Навпаки – мобілізували всі ресурси. Розуміючи, що працювати потрібно і з перспективою для надання допомоги тим областям, де тривають бойові дії.

Держлісгоспи на Волині, крім забезпечення потреб оборони та допомоги постраждалим регіонам, так само виконують усі покладені державою завдання, працюють прибутково, забезпечують роботою більше 2000 людей, сплачують податки. За 9 місяців року податків і зборів від держлісгоспів надійшло 481,4 мільйона. Це на 240,9 мільйона більше, ніж за такий же період 2021.  

За можливості вкладаємо кошти у модернізацію – як виробництва, так і охорони лісу. Це також суттєва частина економіки. Адже це економічність, раціональність використання ресурсу. Ми налагодили практично безвідходне виробництво.

Всі відходи переробляються в паливо - просто на ділянці перебиваються у щепу

Працюємо так, щоб із ділянки забиралося максимально все. Подрібнюємо відходи і теж використовуємо як паливо. Адже для опалення тріска та пелети мають не менше значення, ніж самі дрова. Лісгоспи і самі використовують такі види палива, і власним прикладом стимулюють інші підприємства, в тому числі приватні та бюджетні установи.

Твердопаливний котел, який обігріває адміністративне та виробниче приміщення ДП «Ратнівське ЛМГ»

– На вашу думку, Волинь зможе забезпечити безперебійний опалювальний сезон?

– Як ми вже всі переконалися, в умовах війни надійнішими є варіанти, які працюють індивідуально, локально. Є значні ризики пошкодження ворогом загальної системи. Тому зараз безпечніше почуваються ті мешканці, де є власний котел, особливо твердопаливний, генератор. Думаю, у майбутньому напрацюються саме такі види забезпечення світлом та теплом, які не можна зруйнувати кількома влученнями ракет. І деревні ресурси тут відіграватимуть особливу роль. Тому ми вже намагаємося планувати, прорахувати потреби, правильно організовувати  таке виробництво.

Щодо об’ємів постачання дров для населення, то вони цього року і справді зросли. Ми вже реалізували 72 тисяч кубічних метрів дров’яної деревини – говорю зараз лише про потреби населення. Це на 18 тис. кубометрів більше, ніж за цей період минулого року.

Але ажіотажу немає. Спростилися варіанти замовлення. Запрацював сайт ДроваЄ. Зважаючи на постійну потребу, ми організували доставку – за бажанням покупця. Можна взагалі купувати дрова колоті.

Дрова зараз постійно є на складах. Запаси регулярно поновлюються.

– На завершення розмови розкажіть, чи працює ще досі ваш волонтерський центр?

– Працює. І навіть ще потужніше, ніж на початку повномасштабного вторгнення. За що я дуже вдячний нашим колективам. Тому що для людей це додаткова робота. Вони її виконують у позаробочий час, часто – у вихідні, коли надходить допомога з-за кордону.

Уже випрацювалася логістика, розширилося коло контактів.

Волонтерський центр Волинського ОУЛМГ все далі розширює географію співпраці

Ми багато розповідаємо про це у ЗМІ, не буду повторюватися. Але об’єм отриманої допомоги лише від колег із Латвії вже вимірюються сотнями тисяч євро. Зараз ми передаємо, в тому числі, і в наші медичні заклади спеціалізоване обладнання, засоби гігієни, ліки.

Латвійці - постійні партнери волинських лісівників, волонтери, які не втомлюються

Працівники управління та лісгоспів постійно їздять із допомогою на передову. Там наші колеги. Понад 100 лісівників зараз виконують військовий обов’язок. Ми їх не просто чекаємо вдома з Перемогою. Ми хочемо, щоб вони відчували – ми разом. І підтримаємо усім можливим