Біля законсервованого підземелля у Володимирі-Волинському провалюється асфальт. ФОТО

У Володимирі-Волинському неподалік від міської ради утворилось глибоке провалля. Обвал виявили 22-го лютого. У березні провалля законсервували, а вже днями виявили, що поруч провалюється асфальт.

Відповідні світлини опублікувало видання БУГ.

Нагадаємо, одразу після обвалу до Володимира-Волинського прибули археологи з Луцька та розповіли, що провалля веде до підвалу 18-го століття. Науковці взяли цеглу на дослідження, а також намалювали план підвалу та зазначили, що він може бути частиною підземних ходів.

Як розповів науковий співробітник Охоронної археологічної служби України Віктор Баюк, провалля утворилося у склепінні підвалу. Це кімната шириною 4,2 метра та довжиною 6, 2 метри. Висота підвалу – 2,5 метри.

Зверху, прямо над тим місцем, де було склепіння пролягає каналізаційна труба, є ще певні мережі, але через саму кімнату вони не проходять.

“Є стіни, які повністю збережені, склепіння також частково збережене. Видно, що це поки що окрема кімната. В тильній частині є ніша та решітка, яка повністю повторює ситуацію підземель кафедрального собору Петра і Павла у Луцьку. Це продуха для повітря. Напроти решітки є три ніші: одна замурована, але середня та права не мають замуровки. Це проходи. Куди вони ведуть, поки не відомо”, – розповів археолог.

Підвал, що відкрився, може бути частиною підземних ходів старого міста або просто підвалом, яким мав кілька кімнат.

Тоді ж вирішили, що підземелля ні в якому випадку не можна знищувати. Його варто законсервувати, аби зберегти і мати можливість ретельніше дослідити.

Співробітниця АДІКЗ «Стародавній Володимир» Орися Вознюк у коментарі БУГу зазначила, що знахідка може мати важливе історичне значення.

Також вона висловила думку, що у місті може бути не одне подібне, а кілька підземель, або ж підвалів, з’єднаних між собою. Бо у 18 столітті, це було необхідністю, не було холодильників, а продукти харчування потрібно було зберігати. А ще місцеві жителі могли їх використовувати для свого захисту в період численних війн.

«Всі ці підвали можуть бути між собою з’єднані, бо, якщо вони дійсно датовані 18 століттям, а в нас були будинки і давніші, наприклад, Домініканський монастир, Успенський собор чи навіть костел Єзуїтів, то у всіх них були і є величезні підвали. І очевидно, що вони могли бути з’єднані між собою.

Так само й звичайні будинки могли бути з’єднані між собою. Є такі випадки, що 4 чи 5 будинків були зліплені до купи. Такі будинки за Польщі називалися «чвораки». Тобто чотири сімейства мали спільне подвір’я. Варто не забувати, що у місті проживала середнього достатку шляхта. Їх будинки були великими. Це представники роду Лисаковських, Линевських, Підгороденських, Вольських, Козик і т.д. Тому й не дивно, що місто стоїть на підвалах.

Жителі міста багато розповідають про провали на площі чи в старих районах і жодного разу не було проведено дослідження. Ось нам знову випав шанс і хотілося, щоб хоч один підвал був вивчений детально».

За словами Орисі Вознюк, знайдене підземелля ховає чимало цікавого і таємничого. А це хороша принада для туризму. Адже гості, які приїжджають в якесь нове для себе місто, хочуть побачити щось унікальне. Тому з цих підземель можна зробити туристичну «родзинку».

Сьогодні ж, щоб уникнути ще більшого обвалу, між будинком культури та приміщенням ради поставили обмежувачі руху для автомобілів.

Ймовірно, стеля підвалу і далі руйнується, а пісок, який засипали у провалля, знову «сідає».