Однією з кричущих проблем щодо очищення стічних вод давно є неочищені стоки у великих об’ємах, які потрапляють в каналізацію Луцька із суміжних Боратинської та Підгайцівської громад.
Про це інформує пресслужба КП «Луцькводоканал».
Зазначають, що без жодного очищення ці стоки проходять через усе місто і потрапляють на очисні споруди Луцької громади, створюючи невиправдане навантаження на всю систему, погіршуючи екологічну ситуацію. Фактично, експлуатуючи Луцькі мережі, суміжні громади не несуть за це жодних фінансових витрат, не відповідають за якість своїх стоків, яких стає дедалі більше. Адже в громадах будуються нові багатоповерхівки, працюють великі виробництва, а септики вивозять тонни стічних вод в точку зливу на території Луцької громади. Щоб залучити громади до сумісного вирішення проблеми, КП «Луцькводоканал» тривалий час спрямовував відповідні запити і пропозиції керівникам громад, аби разом почати роботу над інвентаризацією мереж, контролем якості стічних вод, рівномірним розподілом відповідальності. Як стверджують, у комунальному підприємтсві, запити лишалися без відповіді.
Однак, із 7 серпня в Україні вступають в силу нові законодавчі вимоги, які чітко визначають відповідальність громад за стічні води, їх фільтрацію і безпечну утилізацію. Щоб довести до відома сусідніх громад, що вони також повинні вирішувати проблеми своїх каналізаційних стоків, не перекладаючи усю відповідальність на Луцьку громаду, а також для обговорення нововведень, в Луцьку відбувся круглий стіл за участю директора КП «Луцькводоканал» Віктора Гуменюка, заступниці Луцького міського голови Ірини Чебелюк, представників Боратинської і Підгайцівської громад і представників засобів масової інформації.
«Якщо з питною водою сусіднім громадам легше вирішувати питання (хоча наразі вони користуються також Луцькою питною водою), то зі стічними водами проблема – колосальна і стосується всіх, – зазначив Віктор Гуманюк. – Перше питання – це відсутність контролю за якістю стоків і відсутність інвентаризації мереж в громадах. На територіях суміжних громад мережі хаотично забудовуютья, незрозуміло, в чиїй власності перебувають і що у них скидають. Особливо коли йдеться про великі виробництва, кожне з яких також зобов’язане мати власні очисні споруди. Однак, на жаль, лише декілька великих виробництв у Луцьку і суміжних громадах мають систему очищення своїх стічних вод. Усі інші роблять це без очистки.
Як відомо, у Луцьку тривалий час діяв мораторій на велике будівництво. Як наслідок, почала простежуватися тенденція, коли будівництво багатоповерхівок перейшло на території суміжних громад, але стічні води від цих будинків скидалися у каналізаційні мережі й на очисні споруди Луцької громади. Таким чином потужності Луцька дедалі більше експлуатуються суміжними громадами. В плані розвитку Луцької громади така неправомірна експлуатація має бути зупинена. Крім того, на Луцьких очисних спорудах починається проєкт реконструкції із залученням величезних фінансових вливань. Разом із Луцькою міською радою ми постійно вкладаємо кошти в модернізацію мереж, усі проєкти дороговартісні, обладнання потребує постійного догляду. Не може бути так, що платять одні, а користуються інші. При цьому якість стоків від суміжних громад в десятки разів перевищує норми допустимих шкідливих речовин. Далі так бути просто не може. Тим більше, нові законодавчі ініціативи ставлять чіткі вимоги перед громадами і визначають їхню повну відповідальність за свої стоки.
Відповідно до нових вимог ми будемо мати право не приєднувати нові об’єкти, які знаходяться у сусідніх громадах, до каналізаційних мереж Луцької громади. Також немає доцільності приймати стоки від септиків і вигрібних ям на цих територіях. З великою ймовірністю, якщо ситуація не поліпшиться, по системі водовідведення ми будемо працювати в межах Луцької громади, без під’єднання нових споживачів із сусідніх громад».
За результатами круглого столу представники суміжних громад висловили готовність шукати спільні шляхи вирішення проблеми. Як підкреслив Віктор Гуменюк, мета – не позбавити людей комфорту, оскільки людина в пріоритеті. Але при цьому Луцька громада не може фінансувати і вирішувати проблеми інших громад.
Представникам Боратинської і Підгайцівської ТГ надали детальну інформацію щодо вимог нового Закону, а також особливостей функціонування і реконструкції системи очисних споруд. Тепер – черга за громадами надати свої пропозиції та виявити ініціативу щодо вирішення цієї проблеми, яка стосується кожного.
Коментарів немає
Залишити коментар