На Сумщині Сергій Проневич у мирний час установлював спортивні рекорди, а під час окупації нищив ворожу техніку саморобними коктейлями Молотова.
Самооборонівець Дмитро показує світлини, які зробив вже після звільнення Боромлі від російських окупантів. Два ворожі танки вони спалили разом із відомим рекордсменом - Сергієм Проневичем, який напередодні поцупив у рашистів спеціальний ключ від люків.
«Відкриваються люки. Перший танк ми підпалили. Другий палить – то він не загорівся. Найшли куфайку рашистську, ми її підпалили і туди. Але це ж треба дуже швидко робить, бо перший вже горить, а там у ньому боєкомплект, тобто, якби він здетонував, то від нас там не залишилося зовсім нічого», - розповідає чоловік.
Дмитро каже, це було їхнє єдине спільне завдання, а на решту Сергій бігав сам. Обвішаний пекельними коктейлями він єдиний, хто міг подолати великі виснажливі дистанції.
«Майже 15 кілометрів в один бік, це початок березня, це холодно, це бруд зі снігом, він не боявся. Він не боявся нічого. Біля 10 одиниць ворожої техніки він особисто сам спалив», - розповідають сусіди.
«На том краю зарево – горить, вибухає, потім на том краю, потім там, знову на трасі горить по вечорах. Думаю, що воно там, а потім кажуть, то Серьожа працював сам. Ну, він наганяв страх на них дуже серйозний», - переконує колишній вчитель партизана.
Спортивна гордість Боромлі, призер обласних і Всеукраїнських змагань.
«В усіх видах спорту брав участь, в усіх. Біг, дуже сильний був спортсмен, піднімав гирю, він і коліща катав, там де зв’язано із силою – він все», - показує місцевий сільській голова.
У невеличке село Боромля російські окупанти зайшли 8 березня. «Спершу чоловік 150, а тоді до тисячі. Страшне, нереально, як виходили через село 450 техніки важкої включаючи й БУКи», - додає сільський голова.
Місцевим самооборонівцям, які збирали дані про переміщення ворожої техніки і намагалися нищити її, очільник села радив «залягти на дно». А спортсмена не раз просив припинити партизанити. «Кажу, дивись, треба вчасно зупинитись. Ну, молодь. Він теж по-своєму був правий. Тому що війна, кожен робив свій вклад. І зупинити неможливо», - переконує чоловік.
Не могла зупинити його і мама. Наполегливий і цілеспрямований – таким Сергій був з дитинства. Попри застереження лікарів займався спортом і домігся, щоб його взяли в армію, відслужив у спортивній роті.
Його найвище спортивне досягнення занесено до Книги рекордів України. Він пробіг у військовому екіпіруванні понад 41 кілометр за 4 години 36 хвилин 52 секунди.
З перших днів війни пані Антоніна зрозуміла, що син подався у партизани. Вистежував ворожу техніку і передавав дані військовим. «Бува їдуть танки, а він на скирду сіна залізе, у нього такий невеличкий чи то бінокль, чи що, так він постійно видивлявся», - розповідає мама.
Згодом удома почали з’являтися боєприпаси, які він роздобував і передавав самообороні. « я його теж просила, Сергій, не ходи. Будь дома, пересидь, але ні. І він вже з 12-го числа не вийшов на зв’язок», - пригадує жінка.
На своє останнє військове завдання Сергій Проневич біг вночі. За селом зі сховку мав забрати кілька автоматів для місцевої самооборони. Пробирався лісосмугами та полями, втім, натрапив на ворожий блок-пост. Прострелене тіло спортсмена знайшли його друзі, через кілька днів, неподалік місцевої телевежі.
Безстрашний месник і народний герой – так називають тепер Сергія Проневича в його рідній Боромлі. Після перемоги, за яку він віддав своє життя, на його честь хочуть назвати одну із вулиць.
Коментарів немає
Залишити коментар