Бути поруч, коли важко, коли страшно, бути поруч тоді, коли здається, що весь світ від тебе відвернувся, і ти сам на сам у цій війні – такою бачить свою місію військовий капелан Православної церкви України із позивним «Сокіл» Дмитро Каленюк.
Про це йдеться у сюжеті телеканалу «Рада».
«Слоганом капелана є дуже прості слова, які передають всю суть: «Бути поруч». Саме ось такий шеврон є в мене на нарукавнику. Знаєте, бути поруч, коли тяжко, коли страшно, коли в серце, в душу закралася дуже велика зневіра. Бути поруч тоді, коли здається, від тебе весь світ відвернувся. І ти один, і ця війна сам на сам з тобою», - розповідає капелан.
Дмитро Каленюк з початку повномасштабного вторгнення проходив службу на посаді командира стрілецького відділення, пізніше – головного сержанта взводу. Брав участь в обороні Бахмута, Хромового, Богданівки, Калинівки, Куп'янська і Лиману. Наразі офіцер капеланської служби Сил ТрО «Захід».
«Наша служба військового капеланства України – це є дуже молодий, швидко зростаючий, але знову ж таки повторюся, якщо ми зараз говоримо про законодавство, – це дуже молодий організм, який тільки розвивається. І в міру того, що служба створилася швидко, її потрібно було наповнити кадрами – людьми, які будуть здійснювати це служіння. Є дуже багато людей такими, можливо, старими замполітами, з внутрішніми переконаннями. Я не кажу, що це погані люди, серед них є дуже багато хороших, віруючих людей, але все ж таки система такого виховання, система відношення до військовослужбовця, система до сім'ї військовослужбовця система того, в якому дусі має зараз розвиватися і духовно збагачуватись українське військо, вони ще є такими, певно, якимись старішими. Тому моє бажання: все-таки службу військового капеланства мають здебільшого очолювати і своє служіння проводити діючі священнослужителі, пастори різних церков і різних деномінацій», - зауважив Сокіл.
Коментарів немає
Залишити коментар