Місцевий і гарантований борг Луцької територіальної громади станом на кінець 2023 року складав 433 млн гривень.
Про це повідомляє депутат Луцької міської ради Андрій Лучик.
«І це без врахування кредиту на 400+ млн гривень, які рада погодила для водоканалу. Якщо порахувати з кредитом для Луцькводоканалу, це вже буде 800+ млн гривень. Це борг, який потрібно не тільки сплатити, але й обслуговувати (тобто платити відсотки за користуванням кредиту)», - написав Лучик.
Він зауважив, що жити в борг безкінечно не можна, бо «така політика може призвести до того, що ми сплачуватимемо кошти за товари, роботи чи послуги, які вже вийшли з ладу».
«Яскравим прикладом є автобуси, отримані в лізинг ще за часів Богдана Шиби, які вже гнили в депо, але місто досі виплачувало за них кошти. Зараз аналогічна історія може повторитися із закупівлею тролейбусів», - додав депутат.
За його словами, щоб місцеві ради не могли безконтрольно позичати кошти, законодавець встановив запобіжник: визначив граничний розмір боргу.
«Можна почитати формулу, визначену ст. 18 Бюджетного кодексу, як все обраховується.
Якщо простими словами, то місцевий та гарантований борг не може вдвічі перевищувати середньорічні надходження в бюджет за останні три роки, але без врахування трансфертів і ПДФО.
Місцевий борг - це коли гроші позичає сама рада. Гарантований - коли хтось інший (наприклад, комунальне підприємство), а рада гарантує повернення, якщо позичальник не зможе віддати.
Що ми бачимо в Луцьку?
- На кінець 2022 року місцевий борг - 139 млн, гарантований - 295 млн. РАЗОМ - 427 млн гривень.
- На кінець 2023 року місцевий борг - 245 млн, гарантований - 183 млн. РАЗОМ - 433 млн гривень.
- Середньорічні надходження бюджету за останні три роки (мінус ПДФО) - 642 млн гривень.
Отож, граничний розмір допустимого місцевого боргу 1 284 млн.
А це значить, що луцька влада сьогодні використовує 2/3 максимально допустимого боргу», - додав Андрій Лучик.
Коментарів немає
Залишити коментар