Пану Володимиру – 60. Він служить в Національній гвардії. Працював далекобійником у Польщі. У день початку повномасштабної війни віз вантаж. Коли був уже на кордоні, отримав дзвінок від дружини: почалися ракетні обстріли і вторгнення ворожих військ. Роботодавцям повідомив, що повертається в Україну воювати.
Історію пана Володимира розповіли у військоій частині 1141
«Я відразу повідомив польським роботодавцям, що припиняю рейс і повертаюся додому – на мою країну напали і я мушу її захищати», – згадує гвардієць.
Коли 59-річним прийшов у центр комплектування, йому спочатку хотіли відмовити через вік. Але зважили на роки водійського стажу на різних колісних машинах – від легкових до автобусів і КрАЗів. Так він долучився до лав Національної гвардії України, де і надалі хоче продовжувати службу.
«Колектив у нашому підрозділі хороший. Більшість хлопців прийшли служити добровільно, не чекаючи повісток. Я тут тільки заради перемоги», – каже Володимир.
Він міг би допрацювати в Польщі до 65 років і мати польську пенсію. Але обрав захист своєї землі. Сьогодні він – приклад мотивованості та активності для інших військовослужбовців. Весь час працює над поліпшенням техніки, яку йому довірили.
«Я вірю, що після перемоги над ворогом ми всі разом піднімемо Україну так, що з неї вже не захочеться їхати на заробітки. Ми – багата країна. Люди у нас працьовиті. Об’єдналися і разом точно переможемо. Кожен на своєму місці має працювати на цю мету. До речі, моя дочка також служить – у патрульній поліції», – не без гордості додає Володимир.
Читайте також: «Служити легше, коли відчуваєш братове плече»: історія гвардійців з Волині
Коментарів немає
Залишити коментар