Майже порожню декларацію кілька років поспіль подає директор комунального підприємства «Луцькспецкомунтранс» Володимир Марценюк.
Він не вказує у ній ні житла, ні родичів, ні земельних ділянок, ні депозитів. Лише торік розжився автомобілем, якому більше 25 років. Втім, Центр журналістських розслідувань «» знайшов і квартиру, і автівку, а ще бізнес, розвитком якого комунальник опікується.
«Безхатько» на мільйон
Володимир Марценюк з 2021-го року очолює комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс», яке займається вивезенням твердих побутових відходів, санітарним прибиранням вулиць міста та їх зимовим утриманням. Установа оперує 170 мільйонами гривень обороту на рік та має понад 300 співробітників.
До того, як очолити комунальне підприємство посадовець майже 20 років працював у бізнесі. Мав власну справу з міжнародних перевезень, був директором спільного українсько-ірландського підприємства «Ромгаз», очолював департамент сервісного обслуговування українсько-польського підприємства «Модерн-Експо».
Вимогу закону звітувати про своє чи орендоване майно Володимир Марценюк почав ігнорувати одразу як прийшов на посаду. У першій своїй декларації у 2020-му він не вказав ані права власності, ані права користування хоча б якимось житлом, не показав на чому їздить та чи має заощадження. Документ був практично «стерильний».
У декларації за 2024 рік Володимир Марценюк прозвітував, що на Луцькспецкомунтрансі заробив понад мільйон гривень за рік. У середньому йому нараховували 87 тисяч гривень зарплати щомісяця. На руки після оподаткування виходило трохи менше. Із активів він задекларував Nissan Patrol 2000 року випуску і 200 тисяч гривень заощаджень готівкою. На цьому все. Судячи із декларації Володимира Марценюка, він навіть не має де жити.
Легенда про батьківську хату у селі
Скромна декларація посадовця неодноразово викликала запитання в громадськості та у журналістів. Ще два роки тому журналісти просили прокоментувати Володимира Марценюка, чому він не декларує житла. Тоді комунальник пояснив, що не має власної нерухомості, тому і в декларацію вписати нічого.
«Я живу з батьками в селі. Що потрібно декларувати батьківське житло, я не знав», – відповів Володимир Марценюк.
Схоже, селом комунальник називає приватний сектор в мікрорайоні вулиці Львівської у Луцьку. Адже саме там багато років поспіль мешкають його батьки – Віталій і Любов Марценюки. Сусіди розповіли, що син зрідка навідується до батьків в гості, але точно не проживає з ними.
«Я років 25 тут живу, біля його батьків, то він тут точно за моєї пам’яті ніколи не жив. Батько його, Віталій Марценюк, будує цей будинок, скільки його пам’ятаю», – розповів сусід батьків посадовця.
Хоча будинок у селі у Володимира Марценюка таки є. Щоправда на Сумщині, де колись жив і працював нинішній директор Луцькспецкомунтрансу. В реєстрі нерухомості є запис, що у 2013 році посадовець купив в селі Гай-Мошенка Охтирського району дерев’яну хату на 40 квадратних метрів із добудовою, літньою кухнею та господарськими приміщеннями.
Тоді Володимир Марценюк був керівником на українсько-ірландському підприємстві «Ромгаз», яке якраз було зареєстроване в місті Охтирка.
Ймовірно, біля будинку Володимир Марценюк тоді придбав і землю, але три земельні ділянки, за цією ж адресою із 2018 року належать його матері Любові Марценюк. Вони дісталися жінці за договором дарування.
Насправді ж Володимир Марценюк не один рік проживає в ошатному будинку у центрі Луцька. Доказом цьому є те, що біля чотирьохповерхівки часто можна побачити робочий Ford Ranger, на якому їздить керівник Луцькспецкомунтрансу.
Не родич, а золото
Квартира площею 166 квадратних метрів, гараж і підвал у будинку офіційно належать В’ячеславові Шевчуку. 78-річний чоловік є батьком співмешканки Володимира Марценюка – Тетяни Шевчук. Раніше комунальник вказував жінку у своїх деклараціях, а у 2025 році запис про неї зник, а от обручка із руки посадовця – ні.
В’ячеслава Шевчука вдалося відшукати зовсім в іншому районі міста, у приватному секторі. Пенсіонер не заперечував, що зять живе в його квартирі.
«Це моя квартира там і все. Яке ваше діло? Юридично він до неї нічого не має. На яких умовах він в мене проживає – комерційна таємниця. Якщо в нього в декларації цього немає, значить йому не належить. Крапка!» – розповів В’ячеслав Шевчук.
У квітні 2021 року В’ячеслав Шевчук зареєстрував право володіння автівкою Mazda СХ-5 2017 року випуску. За кермом цього авта також часто можна побачити Володимира Марценюка.
«Ви ж законодавство знаєте? Я маю право йому довірити, дати покористуватися. Я сам часто брав у друзів автівки, мені довіряли і я довіряю», – прокоментував В’ячеслав Шевчук.
Цікаво, що його донька Тетяна Шевчук заперечує подружні відносини із Володимиром Марценюком навіть тоді, коли виходить із квартири, де мешкає з ним під одним дахом.
– Ви дружина Володимира Марценюка? Ми хотіли у вас дещо запитати, –звернулися ми до Тетяни Шевчук.
– А чого це я його дружина маю бути? –заперечила жінка і поквапилася сісти у татову Mazda СХ-5.
Фундукові плантації у Пустомитах
У грудні 2020 року Тетяна Шевчук разом із батьком заснувала товариство з обмеженою відповідальністю «Фундукова ферма». Володимир Марценюк на той час вже працював на Луцькспецкомунтрансі, але саме його номер телефону, як контактний, вказали у профілі цього підприємства в реєстрі.
Плантації горіха заклали за 50 кілометрів від Луцька у селі Пустомити Горохівської громади, рідному селі Володимира Марценюка.
«Там були зарослі такі, що корови не могли пастися навіть. Вони висадили там садочок, облагородили територію, обгородили. Марценюк сам родом звідси, з Пустомит. Його бабуся тут проживала, мама часто сюди їздила», –розповів староста Мирненського старостинського округу Ярослав Зеленський.
Земля, де висадили фундук, теж належить обраниці Володимира Марценюка. Впродовж 2018-2020 років Тетяна Шевчук надбала 14 ділянок у Пустомитах, загальною площею понад 20 гектарів, де висадили горіхи.
«У нього жінка є Таня. То володілиця вона тим всім. А Марценюк свого часу просто в голови попросив землю. А яким чином, я того не розумію», –розповіла місцева мешканка.
Поруч із фундуковою плантацією Тетяна Шевчук також викупила майно колишнього цегельного заводу, яке обійшлося їй у понад 300 тисяч гривень.
За розпорядженням Горохівського міського голови, підприємиця торік отримала допомогу на розвиток аграрного бізнесу – ваучерну підтримку у розмірі 100 тисяч гривень. Щоправда, власниця фундукових садів з них використала лише 72 тисячі гривень на купівлю обладнання.
При цьому інвесторку у Пустомитах бачать дуже рідко. Плантаціями займається луцький посадовець.
«Приїжджає. Я не скажу, що я його дуже часто бачу, але раз на два-три тижні, машина проїде його. А дружини його я не бачив роками», – говорить староста Ярослав Зеленський.
Фундукові сади обнесені парканом, до них підвели електролінію. На території є господарські приміщення та навіси. Окремо загороджена територія для худоби, де тримають коня й віслюка, ймовірно, щоб перевозити врожай. Щодня на плантації чергує працівник, який доглядає тварин і стереже фундук.
Для збору горіха наймають сезонних працівників. І сам Марценюк, кажуть в селі, тоді приїздить частіше.
«Щодня може приїжджати. Він ж на роботі до 17-ї години в Луцьку, а після обіду сюди приїжджає. На вихідних то постійно тут», – розповіла місцева мешканка.
А ще Володимир Марценюк допомагає рідному селу як меценат.
«І принтер на школу купив, і бензин, і солярку він надавав. Ми обгороджували будинок культури, також допомагав. Давав техніку, бо в нього маленька техніка, скрізь велика не заїде, в нього був маленький трактор, я до нього дзвонив, звертався. Хлопці приїхали, нам допомогли», –розповівстароста Ярослав Зеленський.
Нагадаємо, що в декларації цього мецената не вказано ні техніки, ні землі, ні бізнесу.
Чи приносить фундук прибутки?
Фундукові плантації, за якими доглядає Володимир Марценюк, вже почали плодоносити. Минулої осені, розповіли сусіди, господарі продавали і врожай, і саджанці горіха.
«Воно вже шість років як посаджане, а прибуток на п’ятий рік стало давати», –розповіла сусідка Марценюка.
Журналісти порахували, скільки приблизно прибутку господарям можуть приносити горіхи. Із супутника видно, що під плантацію відведено понад 20 гектарів. З них вже засаджено горіхом приблизно 12.
Врожайність фундука в Україні – орієнтовно дві тонни з гектара. Середня ціна – 150 гривень за кілограм не лущеного горіха. Тобто з такої плантації у рік можна зібрати врожаю щонайменше на 3 мільйони 600 тисяч гривень.
Як директор Луцькспецкомунтрансу пояснює «стерильність» своєї декларації
Щоб запитати, чому посадовець не декларує квартиру та автівку, якими користується, а також прибрав із декларації згадку про Тетяну Шевчук, з якою спільно проживає, журналісти «Сили правди» записалися до нього на прийом.
Володимир Марценюк одразу попередив, що готовий говорити лише про роботу очолюваного ним підприємства, а декларація, мовляв, це його особиста справа.
«Декларація моя оприлюднена, письмово написана, усно я додати стосовно декларації нічого не можу. Якщо вас не цікавить питання роботи комунального підприємства, то значить я буду вважати, що наша зустріч закінчена», –відповів Володимир Марценюк.
На запитання, чому посадовець публічно розповідає, що проживає з батьками в селі, але насправді живе у квартирі в центрі Луцька, Марценюк відповів так:
«Я вам нічого такого не казав. Ми з вами вперше зустрілися. Не затягуйте мене знову в тему декларації. Я вам говорю українською мовою, але можу ще сказати по-німецьки».
Водночас Володимир Марценюк запевнив, що йому немає чого боятися та чого приховувати. А про будинок у Сумській області, який не декларує, мовляв, навіть не пам’ятає.
«Ну, так не буває. Він ж не на вокзалі живе»
Декларант зобов’язаний відображати усе майно, яким користується хоча б половину року, за який подається звіт, або останній місяць звітного періоду.
Юрист Центру протидії корупції Олексій Бойко каже, що якщо посадовець залишає порожнім третій пункт своєї декларації, де зобов’язаний вказувати дані про житло, то це може свідчити, що він намагається приховати майно, яким володіє чи користується.
«Ну, так не буває. Він ж не живе на вокзалі, на лавочці чи у готельних номерах. У нього, як мінімум, один об’єкт має бути, де він ночує. Декларація має відображати об’єктивну реальність. Якщо він каже, що він живе з батьками і при цьому навіть ту хату не зазначає, то і та хата йде в недостовірні відомості, тому що вона мала там бути зазначена», –коментує ситуацію Олексій Бойко.
Фіксувати недостовірне внесення відомостей в декларацію може поліція і Національне агентство з питань запобігання корупції. Якщо вартість майна, яке приховали від пів мільйона гривень, то це – адмінвідповідальність. Від 2,3 мільйона – кримінал.
«Штраф за таке порушення 42,5 тисячі гривень. У кримінальній справі – штраф або до 100 тисяч гривень, якщо ми говоримо про приховування майна від 2,3 млн до 7,5 млн гривень. Якщо більше, ніж 7,5 млн, то – позбавлення волі до двох років. Однак на практиці, швидше за все, цього не буде», – говорить юрист.
До першого квітня цього року усі посадовці повинні подати декларацію за 2025 рік. Чи задекларує директор Луцькспецкомунтрансу майно, яким володіє та користується, після публікації цього матеріалу – невдовзі дізнаємось.
Коментарів немає
Залишити коментар