За останні десять місяців уявлення про справжні дива в українських дітей змінилося, адже їхні мрії подорослішали разом з ними. Тепер вони хочуть повернутися додому з-за кордону, піти до рідної школи або садочка, зустрітися зі "старими" друзями, не чути завивання сирен і вибухів ракет. Мріють, щоб війна закінчилася. І вороги теж. Мріють обійняти тата або маму, які захищають їхній мирний сон на фронті. Тисячі з них – знають, що цього більше ніколи не станеться. Але продовжують мріяти. При цьому вони – все ще діти, які хочуть 19 грудня знайти під подушкою конструктор LEGO, ляльку чи монополію.
"Святим Миколаєм" для дітей, які втратили батьків на війні, стала благодійна організація "Народний тил – Реабілітація", яка ще з 2016 року збирає кошти та закуповує подарунки дітям полеглих та зниклих безвісти військових. Директорка проєкту Світлана Бахвалова розповіла
Що діти просили у листах до Миколая
Катерина з П'ятихаток Дніпропетровської області, 11 років
Катя – донька військового, учасника Антитерористичної операції на сході України. Її тато загинув на війні. Дівчинка любить малювати, утім у Святого Миколая вона не просить фарби, фломастери чи мольберт. Дівчинка мріє про нові джинси.
Ось, що Катя написала у листі до Миколайчика:
"Привіт, Святий Миколаю. Мене звати Катерина. Мені 11 років. Я живу в П'ятихатках. І ще я донька загиблого учасника АТО. Я люблю малювати та гуляти з друзями. Я допомагаю матусі та бабусі. Я люблю солодке, але у мене є друге бажання. Я дуже хочу нові джинси. Надіюсь, ти прочитаєш цей лист".
Вероніка з селища Немішаєве, що на Київщині
Вероніка не написала Святому Миколаю, скільки їй років, утім з листа стає зрозуміло, що на свій вік дівчинка втратила надто багато. Спочатку російська армія зруйнували будинок Вероніки – на нього впав снаряд. Згодом – вбила її тата, який пішов захищати Україну на фронті.
"Мій батько служив на війні та загинув 1 вересня. Я за ним дуже сумую і мені його не вистачає", – зізнається Вероніка у листі.
Найголовніші її бажання – це перемога і щоб кожен воїн, який нині боронить Україну, повернувся додому живим.
Утім, дівчинка має ще одне невелике прохання до Миколая:
"Хочу, щоб ви мені подарували на свято акриловий світильник-нічник з керуванням з телефону. З любов'ю, Вероніка".
Станіслав з Луцька
Стас у своєму листі запевняє Миколая, що цього року він намагався поводитися чемно і слухатися маму. У благодійника він просить "стандартний" (насправді – ні) набір подарунків середньостатистичного українця, якого вже дістали росіяни. А саме:
- дві гаубиці,
- три протитанкових ракетних комплекси "Джавелін",
- один автомат,
- два танки,
- два БТР-и,
- один вертоліт,
- 100 ракет,
- 56 гранат.
"Звісно, я також хочу миру в Україні і щоб згоріла москва", – пише Стас у листі.
Для навчання хлопець попросив у Миколая ноутбук.
Аня з села Заставне, що на Волині
Ані – 10 років. У своєму листі дівчинка просить у Миколая миру, повернення додому усіх захисників і перемоги для України. А ще подарунків для військових.
Аня зізнається, що цього року у неї не завжди виходило поводитися добре, втім вона старалась. У подарунок дівчинка просить синтезатор.
Ось її лист до Миколая:
"Любий Святий Миколаю! Мене звати Анічка, мені 10 років. Я живу у селі Заставне. Я прошу у тебе, щоб в Україні настав мир, щоб наші Захисники повернулися додому і щоб ми могли піти до школи.
Будь ласка, Святий Миколаю, я дуже прошу тебе подарувати мені синтезатор-іграшку. Я цього року старалась бути чемною, хоч не завжди виходило.
Святий Миколаю, прошу тебе про наших військових – подаруй їм подарунки і швидшої перемоги. З любов’ю, Анічка".
Єлизавета
Лізі – 14 років. Її тато загинув під час Антитерористичної операції на сході України. У дівчинки є сестричка і братик, а ще – багато друзів.
У листі до Миколая Ліза розповідає, що любить займатися спортом, тому просить благодійника подарувати їй спортивний костюм.
"Дуже сподіваюсь, що ти виконаєш моє бажання", – додає дівчинка.
Нагадаємо, з 19 до 25 грудня у Луцьку функціонуватиме резиденція святого Миколая в укритті.
Коментарів немає
Залишити коментар