Дружина загиблого захисника Івана Клявзуніка-Березюка із села Підкормілля Камінь-Каширського району Наталія Березюк не може змиритися з тим, що місцевий священник упц московського патріархату відмовився відчинити храм для відспівування її чоловіка.
З часу загибелі чоловіка минуло вже два роки. Тоді з воїном прощалися на роздоріжжі села біля церкви, – пише Суспільне.
До повномасштабного вторгнення Іван Клявзунік-Березюк працював далекобійником, їздив на вантажівці закордоном, розповідає дружина Наталія. У 2022 році чоловік приїхав додому.
«Він сказав, що приїхав, бо має початися війна: "І я піду вас захищати". І пішов у перші дні добровольцем. "Коли ти казала мені у 2014 році не йти, я тебе послухав. А вже зараз я тебе не послухаю, бо ти не розумієш, що зараз буде творитися!», — каже Наталія Березюк про своє прощання з чоловіком перед його мобілізацією.
Іван Клявзунік-Березюк служив в 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс», воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. Чоловік загинув 29 грудня 2022 року від осколкового поранення.
«Він був зразком, який ніколи не сумнівався в бою ні разу. Коли питали: «Хто? – Він завжди вставав і казав: «Я!» і крок вперед. І в ту ніч так само», — Наталія зачитала уривок листа від командира свого чоловіка, в якому він розповів про обставини смерті Івана та, те яким він був солдатом.
Спільне життя Наталія та Іван розпочали, коли обом було по 30 років, в пари народилося двоє синів. Старшому Тарасу нині 16 і він учень ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою у Ковелі. Ілля – третьокласник, навчається на «відмінно». Наталія все життя працювала медсестрою у місцевій лікарні.
Щодня проводжаючи сина до школи, Наталія проходить повз сільську церкву. Говорить, що до повномасштабного вторгнення сама до неї ходила, її батько та брат, який також нині служить, допомогали в її будівництві, діти сюди ходили в недільну школу, а місцевий священник неодноразово приходив до їхньої хати. Після загибелі чоловіка на фронті, Наталія Березюк попросила у нього, щоб він спільно зі священниками ПЦУ відспівати її Івана.
«Він почав на мене кричати, сказав, що я до нього не поткнусь ні за чим, ніколи, що б там не сталося. У день похорону ворота місцевого Свято-Духівського храму УПЦ МП були закриті. Чоловіка відспівали просто на дорозі, потім люди просто пішли на цвинтар. Минуло 2 роки, а мене досі непокоїть те, що чоловіка не дозволили відспівати в місцевій церкві», — каже Наталія Березюк.
На момент знімання замок на вхідних воротах до подвір'я церкви не висів, проте храм був зачинений, а місцевого священника не було на місці.
Чин похорону Івана Клявзуніка-Березюка здійснили священник Православної церкви України на чолі з благочинним Любешівського деканату Юрієм Устимчуком. Священник каже, що для цього траурний кортеж із Підкормілля їхав 8 кілометрів до Любешова.
За роз’ясненням ситуації журналісти звернули до Волинської єпархії упц мп з інформаційним запитом. Наразі вони очікують на відповідь, результати якої повідомлять згодом.
Як розповіла начальниця управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Карина Мариневич, у Любешівській громаді 31 церква належать до упц мп. Зі слів декана Юрія Устимчука в громаді — шість церков під юрисдикцією Православної церкви України, сьома очікує на завершення процесу переходу.
Коментарів немає
Залишити коментар