Днями Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який забороняє використовувати у рекламі твердження і зображення про перевагу однієї статі над іншою та стереотипи про роль чоловіка й жінки.
Закон «Про внесення змін до закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі» підтримали 307 народних депутатів.
Відтепер заборонено:
- вміщувати твердження та/або зображення про інтелектуальну, фізичну, соціальну чи іншу перевагу однієї статі над іншою, та/або про стереотипність ролі чоловіка та жінки, що обмежує свободу життєвого вибору людини;
- принижувати гідність людини за ознакою статі;
- демонструвати насильство за ознакою статі;
- містити зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об'єкта з метою привернення уваги споживача, та/або натяки (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не мають прямого відношення до рекламованого продукту чи способу його споживання.
Відповідальність за порушення закону:
Законопроєктом пропонується запровадити відповідальність рекламодавців, винних у замовленні виробництва забороненої законом реклами.
У разі використання дискримінації рекламодавець має сплатити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати (60 тис. грн). Якщо вартість реклами не вдається встановити, то рекламодавця можуть оштрафувати до 1 700 грн. Публічне спростування дискримінаційної реклами може відбуватися добровільно або за рішенням суду.
За повторне вчинення рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі вартості розповсюдженої реклами.
Якщо встановити вартість реклами неможливо – накладається штраф у розмірі до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10 тис. 200 грн.
Закон визначає, що таке дискримінаційна реклама:
В законопроєкті визначено, що дискримінаційна реклама – це реклама, яка вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб, а також такі, що дискредитують товари інших осіб.
СЕО маркетингової агенції Ruden Agency Анна Рудень у коментарі Інсайдер Медіа зазначила, що позитивно оцінює законопроєкт.
«Цю тему суспільство піднімає вже давно. По-перше, цей закон окреслив поняття, що таке сексизм в рекламі. По-друге, деяким брендам буде тяжче протистояти конкурентам, так як раніше вони могли просто використати простий метод «випустити чоловіка з оголеним торсом» і зловити увагу аудиторії (жінок) на раз-два. Тепер цікаво, як будуть діяти маркетологи не граючи на саме цьому природньому інстинкті споживачів. І по-третє, дійсно, деяка реклама переходила межі розумного в плані меседжів (це не тільки про зображення). Чого тільки варте славнозвісне - «жар її». Поставити нарешті кордони в цьому питанні треба було давно».
Громадська активістка, координаторка Волинського пресклубу Богдана Стельмах також підтримує прийнятий закон.
«На жаль, ми поки що живемо в суспільстві, яке толерує приниження і насильство, дискримінує людей за різними ознаками, гендерною – зокрема. Тож має прийти розуміння, що жінки – не сексуальний об’єкт, не додаток до будівельної плитки, автомобіля, пральної машини та будь-яких інших товарів. Жінка – загалом не товар, а така ж повноправна людина, як і чоловік».
Богдана Стельмах зауважила, що вже сьогодні на сексистську рекламу реагують не поодинокі активістки, що кілька років тому виглядало як боротьба з вітряками, а все більше свідомих жінок і чоловіків.
«Індустріальний гендерний комітет з реклами отримує чимало скарг. Реагує і медіаспільнота. Адже чиїсь хворі фантазії, або відсутність смаку чи креативного мислення не мають бути нормою.
Бізнесу треба вчитися поваги до людської гідності, а дизайнерам – шукати інші візуальні рішення, бо приліпити до реклами бруківки оголену жінку багато розуму й особливих умінь роботи з фотошопом не треба. На щастя, вже давно минули часи, коли гроші були в чоловіків і лише вони купували товар, лише вони приймали рішення. Сьогодні все більше самодостатніх жінок, які не схвалюють сексизму в жодному прояві. І вони будуть реагувати на порушення. Звичайно, має бути ще юридична практика, але і юридична спільнота теж готова реагувати», - зазначила Богдана Стельмах.
Коментарів немає
Залишити коментар