«По поличках». Як діяти волинянам, щоб не обікрали інтернет-шахраї

Поліцейські Луцького управління поліції у коментарі Insider Media розповіли про стрімке збільшення випадків шахрайств, аби вкотре нагадати лучанам про заходи безпеки, які допоможуть зберегти кошти, нерви та час.

Такі шахрайства можна поділити на види:

• Під приводом дзвінків від осіб, які представляються працівниками банку та повідомляють про те, що з вашої банківської картки намагаються зняти кошти. Зазвичай, кажуть, аби вберегти кошти, їх потрібно переказати на іншу «вашу» банківську картку, номер якої вони вам продиктують. Наприклад, говорять «поповніть телефон», після чого відбувається невідомий переказ ваших коштів з цього мобільного телефону. Також просять продиктувати код, який банк відправив на ваш номер телефону, та після отримання цього коду заходять у мобільний додаток банку та, власне, самостійно переказують ваші кошти.
• Через фішингове посилання. Здебільшого листуючись у соціальній мережі щодо продажу/купівлі товару на платформі оголошень OLX. Людині, яка хоче придбати чи продати товар, махінатори пропонують здійснити проплату через двійник OLX-доставки. Жертві на Viber надсилають фішингове посилання, за яким вона переходить, вводить необхідні дані, в тому числі й CVV-код картки. При цьому фейковий сайт візуально майже ідентичний з офіційним сервісом OLX-доставка. Або ж, під приводом надання допомоги від «ООН», «ЮНІСЕФ» та ін., відправляють фішингове посилання, де потрібно вказати реквізити банківської картки, куди пізніше начебто надійдуть кошти. Після чого зловмисники роблять з карткою все, що заманеться: перераховують кошти на інший рахунок, знімають ваші кредитні кошти, роблять проплату на сайтах, в магазинах чи інтернет-платформах, або переказують їх собі на мобільний рахунок, з якого потім виводять на картку.
  
  
• Під приводом родич (знайомий) у біді — відправляють повідомлення у соціальній мережі зі сторінки, яку попередньо зламали, де просять про допомогу. Необхідно впевнитись, що ця людина саме та, ким представляється. Якщо ви отримали таке повідомлення, зателефонуйте до цієї людини, яка просить про допомогу. Якщо зателефонували чи прийшли до вас особисто, переконайтесь, що з вашими близькими дійсно трапилась неприємність. Зазвичай, згодом з’ясовується, що насправді з ними все гаразд.
• Окремої уваги заслуговує ще одна схема – це крадіжка коштів з банківської картки, яка зазвичай відбувається вночі, адже зловмисник знаходиться в іншій країні. Кошти списують миттєво та здебільшого конвертують у валюті. Слід виділити цей вид серед інших, адже в цьому випадку потрібно негайно телефонувати на гарячу лінію банку (самостійно звернутись в банк) та подати звернення про оскарження даної транзакції та повернення коштів. Надалі звернутись в поліцію та повідомити про цю подію.
• Буває, хтось попросив знайомого скористатись його карткою, мовляв, «тобі зараз надішлють кошти, бо моя картка заблокована, а я тобі за цю послугу заплачу кілька гривень». Крім того, злочинці часто не соромляться купувати дані в інтернеті – наприклад, пропонують 200 гривень за можливість скористатись вашою карткою чи акаунтом у соцмережі. Після чого вони проводять транзакції по вашій картці з грошима, якими заволоділи шахрайським шляхом, аби у вчиненні даного шахрайства їх не підозрювали.

Схем насправді дуже багато, і вони постійно змінюються відповідно до того, на що є великий попит – збір коштів на лікування, генератори, талони на пальне, фейковий продаж військової амуніції… Часто шахраями виявляються люди, які вже відбувають покарання в місцях позбавлення волі.

Жертвою зловмисників може стати будь-хто – і пенсіонер, і людина, яка з технікою та сучасними технологіями «на ти». Тож не нехтуйте застереженнями від правоохоронців та намагайтесь ретельно перевіряти усю інформацію, яка стосується руху ваших коштів.

Поліцейські радять як унеможливити заволодіння вашими коштами шахраями:

1. Встановіть двофакторну автентифікацію (додаткова перевірка вашої особи у мобільному додатку банку), нікому не називайте особисті дані.
2. Якщо це OLX-доставка, то самостійно зайдіть на сайт платформи і виконайте необхідні дії та ігноруйте всі посилання, які вам надсилає покупець\продавець.
3. Не зважайте на фейкові посилання про начебто отримання допомоги, де просять вказати ваші банківські реквізити (зазвичай, такі посилання шахраї відправляють у месенджери). Подати заявку на допомогу можна на платформі Є-допомога, дізнатись про будь-яку інформацію про виплати допомоги від міжнародних організацій можливо лише на офіційних сайтах.
4. Деякі банки пропонують послугу страхування. Вона коштує близько 30 гривень на місяць, але це додаткова гарантія, що вам повернуть кошти, якщо вас ошукають. Коли вам дзвонять і кажуть, що хтось невідомий оформив на вас кредит і треба його негайно погасити – не поспішайте шукати кошти, а спочатку зверніться за офіційними номерами чи прийдіть у відділення фінансової установи та з’ясуйте, чи правда на вас хтось взяв кредит, бо зазвичай це теж шахрайська схема.
5. Ніколи не робіть передоплату, якщо не знаєте продавця особисто.

Зрештою, якщо маєте підозру, що вас ошукали – одразу звертайтесь на гарячу лінію банку та вимагайте скасувати операцію чи заблокувати картку та обов’язково звертайтесь у поліцію, де вам нададуть правову допомогу.