По поличках. Як війна змінила систему освіти в Україні

Невдовзі в Україні стартує вступна кампанія-2023. Війна суттєво вплинула на освітній процес, тому вже другий рік поспіль випускникам доведеться складати тести та подавати документи до вишів за зміненими правилами.

Розкладаємо по поличках.

Війна та пандемія: головні виклики для системи освіти

Через повномасштабне вторгнення РФ українці були вимушені пристосовуватися до нових умов у багатьох сферах життя, і система освіти не стала виключенням.

За даними дослідження Державної служби якості освіти при МОН, за останній рік на рівень успішності учнів найбільше вплинула зміна форми навчання з очної на дистанційну, а також нестабільні умови проведення уроків (повітряні тривоги, перебої зі світлом та інтернетом).

Крім того, погіршився психологічний стан здобувачів освіти. В дослідженні зазначається, що порівнюючи з початком лютого 2022, в два рази збільшилася кількість учнів, які почуваються тривожно й напружено. У 1,5 рази більше дітей почуваються втомлено.

Анкетування серед педагогів, батьків та учнів 150 українських шкіл у різних регіонах показало, що результати навчання погіршилися, але трохи більше в селах ніж у містах.

Так, педагоги вказали на зниження успішності з української мови (у селах про це сказали 57% опитаних вчителів, у містах – 44%), з іноземної мови – 52% та 47%, з математики – 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25% відповідно.

Серед батьків так само переважна більшість вважає, що протягом останнього року успішність їх дітей стала гіршою.

Як зазначила експертка центру Cedos з питань освіти Ірина Когут, хоча війна призвела до ще більших втрат у навчанні, карантин якоюсь мірою підготував систему.

"Було багато відгуків від міжнародних організацій, які займаються освітою, з високою оцінкою опірності української системи освіти", – розповіла експертка.

За її словами, міжнародна спільнота була сильно здивована. Хоча й вся Україна зупинила освіту на 2 тижні після початку повномасштабної війни, але потім поступово освітній процес відновлювався.

Зменшення кількості предметів у школі

Новий міністр освіти та науки України Оксен Лісовий заявив, що у школах можуть скоротити кількість предметів, які вивчають учні. За його словами, така ініціатива допоможе вирішити питання оптимізації навчальних програм.

Чиновник запропоновану ініціативу пояснює тим, що останні кілька років школярі навчалися в умовах пандемії, а згодом під час повномасштабної війни. «Навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове. Це і про велику кількість предметів, і про навчання онлайн, і про додаткові заняття, щоб надолужити втрачене», – пише міністр.

Він наводить приклад, що у 7-9 класі діти мають приблизно 20 предметів на тиждень, і таку кількість складно засвоїти і без стресу та онлайн-навчання, водночас не всі мають можливість користуватися ґаджетами для дистанційки.

Через навантаження учні починають зосереджуватися на тих предметах, які важливі для них.

«Фактично питання стоїть не стільки про те, скільки має бути предметів, а як оптимізовані навчальні програми, яке навантаження отримують діти на уроках і на домашнє опрацювання, у якій формі відбувається навчання», – пояснює очільник МОН.

Лісовий зазначив, що в Україні у старшій профільній школі, починаючи від 2027 року, учні зможуть обирати напрямок, за яким бажають навчатися.

«Відповідно, це має змінити підхід з мультипредметності на конкретний профіль, який цікавий школяру чи школярці», – каже чиновник.

Ситуація в українських вишах

Влада та освітянська спільнота мають зосередитися на подоланні руйнувань, виробленні нового бачення системи, створенні умов для трансформації освітньої мережі, підвищенні якості та підтримці інноваційного середовища.

Таких висновків дійшли автори аналітичного звіту «Вища освіта в Україні: зміни через війну», підготовленого в Аналітичному центрі «ОсвітАналітика» Київського університету імені Бориса Грінченка.

У звіті висвітлено діапазон проблем, з якими стикнулася система вищої освіти України через наслідки пандемії та війну. Автори прагнули оцінити досвід влади й університетів щодо реагування на ці проблеми. Окрім того, документ містить інформацію про актуальний стан української вищої освіти в умовах війни, а також про її першочергові та перспективні потреби.

Починаючи з 2020 року, українська освіта функціонувала в умовах пандемії. У цей час, як стверджують автори звіту, на перший план виходили питання створення безпечного середовища і запровадження дистанційного навчання.

Надалі ситуація значно ускладнилася. У перші дні повномасштабної війни освітній процес в університетах було призупинено. Багато викладачів і студентів були змушені виїжджати як до більш безпечних регіонів України, так і за її межі, а дехто продовжує перебувати на тимчасово окупованих територіях. Через обстріли зазнали руйнувань будівлі багатьох закладів освіти. Україна знову, як і у 2014 році, стикнулася з питанням переміщення університетів на підконтрольну територію. Усе це змусило адаптувати освітній процес до нових умов. 

У звіті проаналізовано рішення органів влади на підтримку закладів вищої освіти, зокрема, новий порядок прийому до вишів 2022 року. Серед негативних тенденцій відзначено зниження рівня демократизації управління в окремих університетах.

Окремі розділи звіту присвячено реакції міжнародної спільноти на російську агресію в Україні та європейській підтримці українських студентів і науковців.

Окрім того, у документі окреслено пріоритетні напрями відновлення системи вищої освіти України.

Що таке НМТ

НМТ – комп’ютерний онлайн-тест, що складатиметься з трьох блоків:  українська мова, математика та історія України. Тест міститиме по 20 завдань з кожного блоку, виконати які потрібно за 120 хвилин.

Український центр оцінювання якості освіти підготував демонстраційний варіант НМТ, щоб учасники змогли ознайомитися з форматом тестування заздалегідь. Також пропонуємо учасникам потренуватися виконувати завдання демонстраційного варіанта тесту в спеціальному онлайн-середовищі Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.  Зауважте, що інтерфейс запропонованого тестувальника відрізняється від того, який буде на реальному НМТ, однак за структурою, типами завдань, тривалістю їх виконання демонстраційний варіант аналогічний до вступного тесту.

Зазначимо, що після завершення виконання всіх завдань НМТ учасник отримає кількість тестових балів за кожний блок. Для конкурсного відбору будуть використовувати результати виконання кожного блоку, переведені у шкалу 100–200 балів. Таблиці переведення тестових балів у шкалу 100–200 подано у додатку 6 до Порядку. Так, аби отримати 100 балів, достатньо набрати хоча б по одному тестовому балу за виконання кожного блоку. Максимальна кількість балів за кожний блок (по 35 з української мови та історії України, 30 з математики) відповідатиме 200 балам за шкалою 100–200. Отже, одразу після тестування учасник знатиме не тільки кількість набраних ним тестових балів, але й зорієнтується в тому, якими є його результати для вступу.

До результатів кожного блоку НМТ буде застосовано ваговий коефіцієнт відповідно до спеціальності, на яку абітурієнт вступає. Для вступу на інженерні спеціальності більшої ваги набуватиме результат з математики, на гуманітарні – з історії України. Вагові коефіцієнти оцінок із предметів національного мультипредметного тесту наведено в додатку 4 до Порядку. Фактично вступник може краще спланувати стратегію виконання завдань, адже заздалегідь оприлюднені коефіцієнти дають змогу визначити, результати якого блоку є визначальними для вступу на ту чи ту спеціальність.

Тестування не можна буде пройти вдома, адже воно відбуватиметься в спеціальних тимчасових екзаменаційних центрах (приміщеннях шкіл, університетів), створених у населених пунктах України (за погодженням з органами державної влади), а також у деяких країнах Європи.

Однією з найважливіших вимог для створення тимчасових екзаменаційних центрів була наявність укриттів цивільного захисту в будівлях, де планується проходження НМТ, або поблизу них. У разі повітряної тривоги тестування буде призупинене, учасники разом з інструкторами перейдуть до укриттів. Якщо повітряна тривога буде нетривалою, учасники повернуться до виконання НМТ, продовживши роботу з того завдання, на якому тестування було призупинене. Якщо ж тривога буде тривалою, учасникам буде запропоновано пройти тест у межах додаткової сесії.

• Провести основну сесію тестування планується в таких країнах: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чехія і Швеція.
• У додаткову сесію учасники зможуть проходити тестування, окрім згаданих вище країн, також у Фінляндії (м. Гельсінкі) й Люксембурзі (м. Люксембург), США (м. Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, та м. Сакраменто, штат Каліфорнія) та Словенії (м. Марібор), Німеччині (м. Берлін), Швейцарії (м. Берн), Туреччині (м. Анкара), Грузії (м. Тбілісі), Греції (м. Афіни), Канаді (м. Едмонтон, м. Торонто).