Громадський простір — це не просто територія для відпочинку, це місце, де формується спільнота і зміцнюються соціальні зв’язки та єдність.
Однак важливо залучати людей ще на етапі створення такого місця. Спільна участь громади і фахівців або партисипація, як її часто називають урбаністи, — є ключовим елементом успішного проєктування, що допомагає створювати простори, які дійсно відповідають потребам людей.
Під час воркшопу «Набережна у Луцьку: яким має бути парк?» архітектори та урбаністи Анастасія Гулевата, Валерія Полянська і Павло Білик поділилися своїм досвідом і думками щодо важливості залучення мешканців міст і сіл у проєктуванні громадських просторів. Захід відбувся в межах першого комплексного урбаністичного дослідження Луцька — Urban Vision Lutsk.
Павло Білик: «Співучасть підвищує відчуття приналежності»
За словами архітектора, партисипація, або ж співучасть, має кілька важливих аспектів: зібрання вичерпної інформації про потреби та побажання цільової аудиторії, залучення користувачів до процесу проєктування і відчуття приналежності до проєкту.
«Це підвищує готовність громади підтримувати проєкт і бережно ставитися до нього після реалізації».
Павло також зазначає, що не існує меж для залучення людей.
«Це можуть бути різні інтерв'ю, опитування, робітні і практикуми, які зараз звикли називати воркшопами. Але співучасть не обмежується очевидними засобами. Це взагалі може бути метод, про який ми ніколи з вами не чули. Головне — залучити якомога більше людей».
Анастасія Гулевата: «Ніщо для нас без нас»
За словами архітекторки, співучасть — це не просто тренд, це базовий принцип сучасного проєктування.
«Основний принцип співучасті (партисипації) — це «ніщо для нас без нас». Завдання архітектора — досліджувати, показувати, допомагати і направляти, а користувача — надавати вичерпну інформацію. В такому симбіозі народжуються найкращі ідеї».
Вона підкреслює, що комунікація з громадою — ключ до успішного проєктування простору. Якщо раніше це було в новинку і люди ставились з недовірою, то останні роки така співучасть входить в норму.
Крім того, наразі міжнародні донори готові виділяти кошти саме на урбаністичні проєкти, на розвиток та відновлення громад, а не на пряму підтримку нашого війська, на жаль. Тому варто не втрачати ці можливості від іноземних партнерів, а грамотно та ефективно їх використовувати.
«Є люди, які кажуть: не на часі, а є ветеран, який не може пройти з точки А точку Б через якусь частину міста. Якщо в нас є можливість профінансувати і зробити — давайте ми це зробимо так, щоб не було соромно потім дивитися в очі ветеранам».
Валерія Полянська: «Єдність, довіра та прогрес»
«Люди об’єднуються навколо спільної ідеї, формується довіра між усіма учасниками процесу та спільне просування вперед завдяки взаєморозумінню та співпраці. Це про прогрес і розвиток».
За словами архітекторки, кожен проєкт має бути унікальним, а методи взаємодії повинні адаптуватися до конкретних умов та потреб.
«Форуми, майстерні, практикуми мають великий вплив не тільки на архітекторів, а й на звичайних мешканців міста. Таким чином люди дізнаються про те, що відбувається в місті, як можна впливати і що, так можна було взагалі», — підкреслює Валерія.
Методи збору інформації та залучення громади до співдії, які активно впроваджують сучасні архітектори та урбаністи, дозволяють створювати справді функціональні і живі громадські простори, що відповідають потребам людей, які ними користуватимуться.
Тому важливо долучатися до міських чи сільських обговорень, групових майстерень, публічних дискусій, опитувань та інших заходів, щоб зробити свій внесок у майбутнє.
Довідково: Проєкт Urban Vision Lutsk реалізовують ГО «» (Харків), (Нью Йорк / Антверпен / Брюссель) та «» (Луцьк) за ініціативи платформи «Алгоритм дій» та за сприяння Луцької міської ради.
Коментарів немає
Залишити коментар