У багатьох країнах світу барахолки давно стали важливою складовою міського життя. Блошині ринки вміють дивувати експонатами, ваблять колекціонерів, дизайнерів, митців та людей, які просто хочуть купити річ за безцінь. У Луцьку теж є такий міні-ринок.
На сукні або клейонці поруч уживаються старі праски, антикварні годинники, модні ботфорти і тисячі старезних марок. У проході між луцькою автостанцією та торговим центром "Слон" – міні-барахолка, - про це йдеться у 12 каналу.
Пан Юрій каже: торгує тут не один рік. На запитання, хто він за професією, віджартовується. Серед його товару відразу виділяється кухоль у формі жіночої фігури. Оскільки сам не користувався, вирішив продати. Таких – власних речей, зізнається Юрій, на продаж виносить чимало. А ось іграшки, які переконує чоловік, – основний товар, який приносить гроші, доводиться шукати.
Купують такі товари, каже пан Юрій, переважно колекціонери. От тільки, зізнається, на продажі таких дрібниць багато не заробиш. Найбільше, що вторгував – це 800 гривень.
Посеред товару є жіноче взуття. Звідки воно в нього, лучанин не зізнається.
«Цін тут як таких, немає. Скільки провець відторгує, стільки й отримає. Отак от з голови. Як поету, прийшло в голову і озвучив», - каже продавець.
Лучанин Віталій вперше вийшов на барахолку, коли отримав інвалідність. Чоловік продає власноруч зроблені ножі. Не потрібні тепер пенсіонеру і годинники. Їх чоловік колись колекціонував. До слова, усі – робочі. Поруч – виклав своє нажите роками пан Юрій. Він, до слова, займався колекціонуванням професійно. Нині розпродує усе: і марки, і монети, і листівки, і різноманітні значки.
Серед товару українські, польські та німецькі монети. Найстаріші – 15-го століття. Тут же паперові гроші. Чоловік каже: вкладати гроші в антикваріат – справа хороша. Та й прибуткова. Продає колекціонер і значки СРСР із серпом та молотом, і радянські листівки, і атрибутику із Лєніним. Усі продавці так званої барахолки кажуть: торгувати на землі просто неба – їм недовподоби. Але що робити, коли такому специфічному, але комусь потрібному товару, спеціальзованого місця на ринку немає.
«До пенсії які паро рублів хочем заробити. Бо яка в нас зараз пенсія. копійки. Хай би виділили якесь місце», - каже Юрій.
Тож мусять торгувати так - не за правилами.
Коментарів немає
Залишити коментар