Майдан, АТО, Ірпінь, Буча і згодом пекло Бахмута - такий бойовий шлях пройшов військовослужбовець Петро Лавров із Франківщини до того, як був поранений під час виконання бойового завдання.
Того дня їхня бригада потрапила під потужний обстріл поблизу Бахмута, згадує чоловік, багато побратимів загинули. Самого ж Петра також вважали загиблим і вже запакували у спеціальний мішок, але виявилося – зарано, - пише .
"Евакуація була. Так вийшло, що медик, який мене вивозив, в мене вже ознак життя не було, що він не робив – все. Сказали 200. Ну і вийшло так, що майже до зеленої зони ми під'їжджали, щоб пересісти на другу машину. Я прийшов до тями, вони були в захваті, що я вижив", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Петро Лавров.
Але в реанімації бійцеві зі смертельними пораненнями шансів на життя теж не давали. Проте він вдруге уникнув смерті. Боєць каже: навіть у найскладніші часи сили йому надавали віра і майбутнє та Надія – так звати його дружину.
"Для мене головною мотивацією була моя дружина та, яка завжди мене підтримувала, з першого дня, коли це сталося і досі вона мене підтримує, дає мені наснагу до життя", – каже Петро Лавров.
З тоді ще майбутньою дружиною доля звела Петра у Торецьку на Донеччині. У магазині він купував продукти, а Надія була продавчинею. Тоді було не до побачень, тож зустрічалися рідко, частіше листувалися в інтернеті. Надія зізнається: спочатку поставилася до цього несерйозно, але коли зв'язок зник, зрозуміла, що готова бігти заради нього хоч на край світу. Коли дізналася, що Петро поранений, шукала його по лікарнях у різних містах.
"Потім трапилася ця історія, я зразу взнала, в якій лікарні, поїхала, його вже повезли в іншу, поїхала знайшла, але він писав – якщо ти не приїдеш я зрозумію, потім його до Івано-Франківська і я за ним", – згадує дружина військового Надія.
34-річний Петро та 30-річна Надія вже встигли взяти шлюб перед Богом, у церкві, що поруч із лікарнею. Петро каже: це було виважене рішення, яке він ухвалював серцем, а не розумом.
"Я можу сказати тільки одне – це не те, що ти зрозумієш отут, тут можна, що хочеш накрутити оце. Я просто відчув, що так це моє. Це моя тоді дівчина, а тепер дружина. З якою я дійсно хочу все своє життя, щоб вона була поруч, вона моя підтримка, вона моє все", – наголошує Петро Лавров.
До Івано-Франківської обласної клінічної лікарні боєць потрапив у тяжкому стані, згадує лікар Микола Федорів. У нього був відкритий перелом стегна, роздроблена кістка та пошкоджена артерія. Лікарі щосили намагалися врятувати бійцю ногу.
"Зараз боротьба буде іти за кістку, щоб вона зрослася і відповідно він зміг ставати на кінцівку. Колеги говорять, що процес тривалий ще, але надіємось, що він буде на своїх двох ногах ходити і все буде гаразд", – зауважив судинний хірург Микола Федорів.
За прогнозами лікарів, лікування забере не менше пів року. Після того Петро планує повернутися до військового життя. Але сподівається на якнайшвидшу перемогу і щасливе життя разом із Надією.
Коментарів немає
Залишити коментар