Скільки громади Волині витрачають на медіа

Кошти платників податків громади витрачають і на власні сайти, сторінки у соцмережах, де інформують жителів про події, рішення ради тощо.

За ці гроші вони оплачують утримання сайту, зарплату працівникам, які наповнюють сайти інформацією, а також на співпрацю з медіа. Інтернет-видання «Волинь Online» перевірило, чи ефективно витрачають громади кошти на інформування та співпрацю з медіа та з якими саме.

Ми проаналізували офіційні сайти та сторінки у соцмережах всіх 54 громад Волині за період з 1 жовтня 2022 року до 31 березня 2023 року та витрати на інформаційні відділи чи осіб, які такі функції виконують.

Здебільшого у громадах витрачають кошти на зарплати людей, які відповідають за створення контенту та наповнення сайту та соцмереж, на співпрацю з медіа та утримання самого сайту (технічну підтримку, оплату домену, хостингу тощо).

Є громади, які майже не наповнюють свої сайти або помірно наповнюють інформацією, але в них і не передбачені на це кошти, судячи з відповідей на наші запити. Наприклад, Литовезька сільська ТГ вказує, що наповненням сайту та соцмереж громади займаються два працівники на добровільних засадах, а кошти витрачають лише на утримання сайту – трішки більше двох тисяч гривень за півроку, а також лише 500 гривень на розміщення інформації у медіа.

Громади, які витрачають неефективно кошти

Зовсім інше можна сказати, наприклад, про Луцьку міську ТГ, де на зарплати працівників за півроку виділили майже 1,8 мільйона гривень, а на співпрацю з медіа — витратили майже 1,5 мільйона гривень. Якщо проаналізувати наповнення сайту Луцької міської громади із іншими громадами, то кошти на це виділяють найбільші, а за кількістю опублікованих новин за місяць громада лідером не є.

Громади, які найбільше витрачають на інформацію, враховуючи кількість публікацій на їхніх сторінках та сайтах

Зауважимо, що пости у соцмережах та на офіційному сайті дублюються, а у Турійської громади соцмереж взагалі немає. Ми рахували загальну кількість, тобто по факту, оригінальних новин значно менше, практично, це можна поділити на два.

Зауважимо, що на Волині зарплата журналістів, які мають значно більше обов’язків та роботи за даними Work.ua коливається від 10 до 20 тисяч гривень.

Луцька міська ТГ витратила майже два мільйони на зарплату та бюджетні кошти для телеканалу Палиці

Перше місце у нашому рейтингу неефективних громад ми віддаємо Луцькій міській громаді, порівнявши витрати та результати роботи.

Відділ інформаційної роботи складається з 11 осіб. Фонд заробітної плати за шість місяців становив близько 1,8 мільйона гривень. Це в середньому трішки більше 27 тисяч гривень на одного працівника в місяць.

30 тисяч гривень витратила Луцька громада на утримання сайту.

Також з бюджету Луцької міської територіальної громади на розміщення інформації у медіа за пів року виділили майже 1,5 мільйона гривень.

Які медіа отримали найбільше грошей із міського бюджету

Тобто, телеканал, який пов’язаний з нардепом Ігорем Палицею, отримав з міського бюджету понад 577 тисяч гривень. Кошти платників податків замість більше ефективного використання пішли для телеканалу, який неодноразово порушував журналістські стандарти: сюжети «Аверсу» часто є маніпулятивними та порушують журналістські стандарти (про це неодноразово публікувалися висновки Комісії з журналістської етики).

Нагадаємо, офіційно серед формальних власників ТРК «Аверс» вказана Наталія Московка, яка є керівницею телеканалу. Однак, наприклад, юридично та фізично компанія розташована в офісній будівлі ПрАТ «Енко». Як свідчать дані аналітичної системи «YouControl», це підприємство, яким володіє родина Ігоря Палиці: його батько Петро Палиця, син Захар Палиця та колишня дружина Оксана Палиця. А також «Аверс» постійно піарить Ігоря Палицю, його фонд «Тільки разом», депутатів партії «За Майбутнє» тощо.

Також з бюджету отримав кошти «12 канал» («Слово Волині»), який пов’язаний з іншим волинським нардепом – Степаном Івахівим.  Проте для «12 каналу» виділи значно менші кошти – 44,424 тисячі гривень.

За шість місяців на сайті Луцької міськради розмістили лише 597 новин, у «Фейсбуку» – 490 постів, у «Youtube», – 46 відео.

Анонси на сайті міськради іноді ставлять за годину або, дві-три години у кращому випадку, до початку події, а часто новини виходять «заднім» числом. Якщо анонси розміщувати так пізно про події, то є ризик, що на них не прийдуть ні журналісти, ні люди, які б хотіли відвідати цю подію. Тому що за дві-три години до події важко скоригувати свої плани на день, або ж можна навіть не встигнути дізнатися про цю подію.

Новина опублікована за три години до початку події. До цього новину не публікували.

Заступник начальника управління інформаційної роботи Луцької міської ради Олександр Олішевський у коментарі для інтернет-видання «Волинь Online» пояснив, що інформаційний відділ наповнює сайт міськради (лише декілька рубрик – оголошення, відеоновини, фоторепортажі та оперативна інформація, і інші рубрики наповнюють інші структурні підрозділи міськради), сторінку у «Фейсбуці» та «Телеграмі».

«У нас крім написання новин, є інші функції. Багато роботи з документами, запитами, організацією коментарів та інтерв’ю, підготовки текстів виступів та вітань. Інколи на сайті може бути три новини вдень, а інколи – 15. Все залежить від кількості подій. Плюс готуємо відео, програми і т. і. Буває окремі структурні підрозділи підготують якісь об’єкти до здачі чи цікаві події і ми сприяємо у висвітленні. У плані на тиждень можуть бути певна кількість подій, а потім протягом тижня вони добавляються. Точно багато новин буває у дні сесій, виконкомів, визначних дат тощо», – пояснив посадовець.

Турійська селищна ТГ

У запиті нам вказали, що відповідає за ці функції сектор розвитку, комунікацій, зв’язків з громадськістю та проектної діяльності, який складається з трьох працівників. Однак нам не уточнили, чи за інформування в громаді відповідає хтось з них один чи всі у цьому секторі. Які ще обов’язки виконує цей сектор. Загалом на цей сектор витратили понад 247 тисячі гривень, з них 98 % — це витрати на зарплати, решта — це витрати на комунальні послуги та інтернет.

Окрім цього, ще 2500 гривень витратили на утримання сайту, але це за 2022 рік, а у 2023 році на момент запиту утримання сайту ще не оплачували.

Співпраця з медіа для Турійської громади вартувала 97,4 тисячі гривень, послуги замовляли у ТОВ «Редакція газети «Народне слово».

У соцмережах сторінок немає, а на сайті за пів року вийшло лише 114 новин, тобто в середньому 19 новин на місяць. З них частина ще й перепости.

Старовижівська селищна ТГ

Відповідальний один працівник з відділу організаційно-правового забезпечення. Однак, у громаді не відповіли, яка саме зарплата у цього працівника і скільки коштів витратили на нього за пів року. Повідомили лише, що на весь відділ витратили 825,09 тисячі гривень, а у відділі 10 осіб. Якщо розділити це порівно на всіх працівників, то вийде, що за пів року на одного працівника витратили 82,5 тисячі гривень. Отже, середня зарплата працівника – 13,7 тисячі гривень в місяць.

При такій зарплаті за пів року працівник опублікував на сайті громади лише 56 новин. Також на сторінці громади у Фейсбуці опублікували 234 дописи, частина з них – це не оригінальні новини, а репости із чужих сторінок.

Ківерцівська міська ТГ

Відповідальний відділ організаційної роботи, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю. У цьому відділі передбачені три штатні одиниці. На зарплату відділу витратили 319,01 тисячі гривень, 70,2 тисячі гривень на ЄСВ. Середня зарплата – 17,7 тисячі гривень.

Також громада витратила 2,5 тисячі гривень на утримання сайту, сім тисяч гривень на виготовлення та розміщення інформаційного сюжету у ТзОВ «Слово Волині» («12 канал»).

Загалом на сайті громади за півроку 231 новина, у «Фейсбук» – 332 пости, у «Youtube» – 11 відео.

Наприклад, у громаді в період з 1 по 8 лютого було лише 6 публікацій на офіційному сайті, з яких дві – це репости з інших офіційних структур.

Громади, які засекречують інформацію про витрати на інформування

Сошичненська сільська ТГ

Громаду можна назвати найзакритішою громадою Волині. На сайті громади станом на серпень 2023 року вказані не дійсний номер телефону до сільського голови, на офіційній сторінці громади у «Фейсбук» можна написати повідомлення, однак на нього ніхто не відповідає.

На запит нам відповіли, що потрібний підпис за умови подання запиту у письмовій формі. Але ми подавали запит на електронну пошту, а не в письмовій формі. Закон «Про доступ до публічної інформації» не вимагає жодного підпису ні цифрового, ні звичайного у випадку подання запиту на електронну пошту.

У відповіді на запит був вказаний телефон Оксани Семенюк без зазначення її посади. Ми зателефонували їй, однак вона стала наполягати, що запит, мовляв, неналежно оформлений і взагалі потрібно подати його на спеціальному бланку медіа. Закон нічого про таке не каже, то ж звідки Оксана Семенюк це взяла, нам невідомо. Ми запропонували подати їй запит телефоном, на що вона відповіла «Я не знаю, хто ви». Знову ж таки – кожен громадянин України може подати запит, а не лише журналіст.

Важко оцінити ефективність витрачання коштів на інформування в громаді у цьому випадку, але за проаналізований період на офіційному сайті громади було всього 36 новин за шість місяців. Наприклад, у жовтні було 13 новин, а у лютому – нуль. На сторінці у «Фейсбук за цей період ми зафіксували 508 постів, однак більшість з них – це просто повідомлення про тривогу, перепости з Волинської ОВА чи інших сторінок, тобто ресурсу громада на це не могла багато витрачати.

Любомльська міська ТГ

Подібна ситуація і з Любомльською громадою. На перший запит не відповіли. Потім вдалося сконтактувати у «Фейсбук». Попросили після надсилання запиту зателефонувати. Однак, коли нарешті слухавку у громаді підняли, то сказали «Не знаємо, треба дивитися, де то ваш запит». Відповіді ми так і не отримали.

То ж оцінити ефективність роботи та витрачених коштів так само важко. За півроку на офіційному сайті громади було аж 12 новин. У розділі «Новини» на сайті вказано, що сторінка на стадії наповнення. На офіційній сторінці громади у «Фейсбук» така ж ситуація – лише 49 постів за 6 місяців.

Рівненська сільська ТГ

У громаді відповідальний один працівник за інформування та співпрацю з медіа. Однак там не відповіли, скільки коштів витрачають на цього працівника.

Також 2,8 тисячі гривень витратили за півроку на утримання сайту громади та 10,1 тисячі гривень – на розміщення інформації у ТзОВ «Наше життя».

За 6 місяців на сайті громади розмістили лише 26 новин (наприклад, у січні цього року не було взагалі жодної новини на сайті) та 120 постів у «Фейсбук».

Серед новин на громаді є і перепости з інших установ, у «Фейсбук» – група громади, а не сторінка, в ній дописує сільський голова.

Ми поцікавилися, у яких випадках посадові особи можуть не надавати нам відповіді на запит.

«Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачає відповідальність, посадових осіб розпорядника інформації за ненадання відповіді на запит, ненадання інформації на запит сюди ж відноситься і надання неповної відповіді на всі питання запиту, безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію. Що стосується відстрочки надання відповіді на запит. Дійсно ст. 22 Закону допускає відстрочку в задоволенні запиту на інформацію в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Однак така відстрочка не може підлягати безумовному застосуванню у всіх без винятку випадків. Розпорядник інформації може відстрочити надання відповіді в зв’язку з введенням воєнного стану, якщо не має реальної технічної можливості належного роботи розпорядника (наприклад відсутність світла, постійні обстріли і т. і.) або є загрози життю і здоров’ю працівників. Якщо розпорядник публічної інформації не знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій, продовжує працювати за розкладом роботи, працівники під час виконання ними обов’язків, знаходяться в безпеці, і наявна технічна можливість підготувати відповідь на запит, то в такому випадку застосування відстрочки у задоволенні запитів безпідставне та свідчить про порушення закону», – зазначає медіа-юристка, керівниця юридичного напряму ГО «Інститут розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк.

Як можна ефективно витрачати кошти на інформаційний відділ. Приклади громад

Боратинська сільська ТГ

У цій громаді відповідальні три штатні одиниці у відділі соціально-економічного розвитку, до повноважень якого входить інформування жителів громади про діяльність ради та її виконавчих органів та співпрацю з медіа.

Як пояснили у сільраді, основні повноваження відділу пов’язані з проектною діяльністю та соціально-економічним розвитком. Три штатні одиниці є планові, однак з травня 2022 року зайнята лише одна штатна одиниця, а з квітня 2023 року – дві. Витрати на зарплату становили з 1 жовтня 2022 року по 31.03.2023 – 188,9 тисячі гривень.

Тобто працівник отримував в середньому за місяць майже 31,5 тисячі гривень. Однак, це зарплата не лише за інформаційну роботу, а й за проектну діяльність та соціально-економічний розвиток. Окрім того, якщо аналізувати сайти всіх 54 громад, Боратинська громада одна з найактивніших за виготовленням власного контенту, хоча навіть не має окремого інформаційного відділу.

Приклад стрічки новин зі сайту громади, на скріні – всі новини власні, містять оригінальні фото, власні афіші тощо

Оплата обслуговування сайту громади становить 1 тисяча гривень (не наголосили, чи це за півроку чи за місяць). Також всього лише 900 гривень витратили на розміщення інформації у ТзОВ «Редакція обласної громадсько-політичної газети «Волинська газета».

Загалом за півроку на сайті громади розмістили 383 новини та 352 пости у «Фейсбук», у «YouTube» – 18 відео. До прикладу, це в шість разів перевищує кількість новин Турійської громади, яка за населенням майже не поступається Боратинській громаді (населення Турійської громади – 18 451 осіб, а Боратинської – 18 666 осіб). Також це більше, ніж в два рази перевищує кількість новин Старовижівської громади.

Маневицька селищна ТГ

Функції щодо інформування жителів громади про діяльність селищної ради і її виконавчих органів та співпрацю зі медіа покладені на відділ організаційної роботи та інформаційних технологій. У цьому відділі – три особи.

На утримання відділу виділили з місцевого бюджету за аналізований період 361,3 тисячі гривень, з них: заробітна плата – 296,2 тисячі гривень, нарахування на оплату праці 65,16 тисячі гривень. Тобто зарплата, в середньому 16,5 тисячі гривень. Однак як пояснили у селищній раді, ці працівники виконують не лише інформаційну роботу, а низку інших функцій, зокрема, організаційне забезпечення роботи селищної ради, взаємодія зі сім’ями загиблих воїнів, їхній облік, формують план роботи селищної ради тощо.

На утримання сайту витратили п’ять тисяч гривень. На розміщення інформації в медіа (ПП «Редакція газети «Нова Доба») виділили 28,8 тисячі гривень.

На сайті 454 новини загалом за шість місяців, у «Фейсбук» – 859 пости. У «Фейсбук» здебільшого це перепости з інших сторінок, але на самому сайті переважно власний контент.

Володимирська міська ТГ

Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації має три штатні одиниці. На оплату заробітної плати цих працівників витратили 286,6 тисячі гривень. У середньому виходить 15,92 тисячі гривень зарплати.

На розміщення інформації у медіа громада витратила 71 тисяч гривень, а саме 26 тисяч гривень – це послуги із розміщення публікацій (інформаційних матеріалів) з висвітлення діяльності Володимирської міської ради в газеті «Слово правди» (ПП «Редакція газети Слово правди»); 45 тисяч гривень – послуги із розміщення публікацій (інформаційних матеріалів) з висвітлення діяльності Володимирської міської ради в газеті «Місто вечірнє» (ФОП Залуський E.Я.).

На сайті громади за шість місяців вийшло 719 новин, у «Фейсбук» – 1165 постів, у «Youtube» – 12 відео.

Варто зауважити, що у «Фейсбук» громада змінила назву сторінки і тепер посилання на старі пости видають помилку, ведуть в нікуди. На «Фейсбук» є багато перепостів з різних структур, як от ОВА, наприклад. Але загалом громада, відносно найактивніша у висвітленні подій.

Висновки

Як бачимо, зарплати в інформаційних відділах волинських громад або ж у осіб, які виконують функції цих відділів, здебільшого зовсім не маленькі, а результат не завжди ефективний. Місцевій владі варто переглянути обов’язки цих працівників, враховуючи рівень зарплат та зробити роботу цих працівників значно ефективнішою.

Окрім того, жителям цих громад, особливо Луцької громади, варто задуматися, чи хочуть вони фінансувати приватні телеканали, а, особливо, телеканал, який неодноразово помічений у порушенні журналістських стандартів та маніпулюванні інформацією.

Мар’яна МЕТЕЛЬСЬКА

Матеріал підготовлений за підтримки Інституту розвитку регіональної преси в рамках конкурсу «(Не)Такі справи-3»