Вікторія Левчук – нова заступниця голови Волинської ОДА, яку нещодавно сам Юрій Погуляйко і представив у стінах адміністрації. Вікторія – науковиця. Вищу освіту та кандидатський ступінь здобула в Луцькому національному технічному університеті. Власне, саме там ми колись з нею й познайомилися.
Провівши рік у Польщі, вона повернулася в Україну, певний час попрацювала у бізнесі та в підсумку взяла участь у президентській програмі Lift. Пройшовши не одну співбесіду та перевірку в Кабінеті Міністрів та Офісі Президента, Вікторія стала заступницею з питань цифровізації та відтепер відповідатиме за цифрову трансформацію Волинської області. Як саме? Про це говоримо в інтерв’ю для ІА «Конкурент».
– Вікторіє, я пам’ятаю як ви викладали в ЛНТУ, захистили кандидатську і потім якось зовсім зникли. Розкажіть, чим ви займалися в останні роки?
– Певний час продовжувала працювати в ЛНТУ. Далі я виграла грант від польсько-американської програми та поїхала розвиватися як науковець до сусідньої країни за напрямком «управління інноваціями».
Мені було дуже цікаво отримати досвід запровадження інновацій за кордоном. Я потрапила в Познань. Там є політехнічний університет, при якому облаштований індустріальний парк. У них дуже чітко налаштована співпраця між науковцями, бізнесом та владою.
– Чим ви займалися після року в Польщі?
– Спочатку готувала наукові статті, бо хотіла максимально швидко передати здобутий досвід. А потім очолила відділ маркетингу ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» і разом із командою займалася розвитком відповідного напрямку підприємства.
– Як ви опинилися в ОДА? Вам запропонував особисто Юрій Погуляйко чи навпаки – вашу кандидатуру запропонували йому?
– Я скористалася програмою «Lift» від Президента України. Насправді цифровізація неможлива без регіонів та їхнього постійного контакту між собою і центром. Тому зараз створюється ціла система. В кожній області адміністрації створили посади заступників з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації.
Як усе відбувається? Кандидат проходить дуже довгий шлях. Спершу мені довелося взяти участь у багатьох співбесідах: від тих, що проходили в ОДА, до співбесід в Кабміні та Офісі Президента.
До слова, такі заступники є ще й при кожному міністерстві і це класний нетворкінг. Ми постійно спілкуємося і обмінюємося досвідом та поточною ситуацією в регіонах. Мінцифра таким чином вибудовує зв’язки, щоб ми усі були відкритими. Можливо, чиясь успішна практика зможе бути реалізована й в інших місцях. Важливо підкреслити, що основа нашої роботи полягає не в технологіях, а в тому, щоб завдяки їм полегшити та покращити життя людям.
Дуже важливо, щоб заступники з цифровізації почали з’являтися й у містах. Буде приємно, якщо в нашого мера працюватиме такий фахівець. Але ми можемо тільки рекомендувати. Окрім цього, нам потрібна якісна співпраця з громадами. Тому ми плануємо запровадити у кожній тергромаді цифрових лідерів і вже з ними працювати. Такий нетворкінг дозволить швидко перенести інформацію з рівня села до ОДА та міністерства.
– Загалом ваша робота здається зрозумілою. Але деталізуймо. Що зміниться для волинян? Які нові можливості та електронні послуги вони отримають внаслідок цифровізації області?
Ми працюємо над новими послугами і найбільше їх було запущено в травні під час Diia Summit 2.0. Вже розпочалася робота над новими продуктами, які будуть презентовані восени. Сьогодні важливо налагодити комунікацію, щоб люди дізналися про отримані можливості.
Які саме? Наприклад, зміна місця реєстрації онлайн – більше не потрібно кудись йти, заповнювати папери, усе можна зробити в смартфоні. Дуже класна послуга – автоматична реєстрація ФОП. Також спрощена система сплати податків і подання декларацій у Дії.
Наша головна ціль – усі послуги повинні бути онлайн. Якщо їх нема онлайн – то нема й офлайн. Ми хочемо мінімізувати спілкування з чиновником і пришвидшити процес. Людина не повинна випрошувати державні послуги, стояти заради в цього чергах і так далі.
– У вас є першочергові завдання?
Першочергове завдання – це інституційна спроможність самої ОДА та можливість впливати на процеси цифровізації у регіоні. Тому я розпочала зі спілкування із структурними підрозділами, щоб зрозуміти, які є проблеми та ідеї, щоб визначити яким чином будемо рухатися далі.
– Хто буде у вашому підпорядкуванні?
– Я переконана, що цифровий лідер повинен бути в кожному підрозділі. Також плануємо створити окремий профільний структурний підрозділ. Поки не можу відповісти, у якому саме форматі це відбудеться. Це питання на майбутнє.
Особливий акцент буде на роботі з громадами. В центрі ми розвиваємося дуже активно, маємо багато можливостей. Люди у віддалених населених пунктах теж повинні мати доступ до широкого переліку послуг.
Одна з цілей – до кінця 2024 року покрити швидкісним інтернетом 95% транспортної інфраструктури та населених пунктів. Бо без інтернету ми не зможемо забезпечити громадян доступними послугами.
– Ні для кого не секрет, що більшість років державні структури та місцеве самоврядування дуже слабенько розвивалася в контексті діджиталізації. Ви казали, що процес трансформації складний. На вашу думку, що буде змінити найважче?
– Поспілкувавшись з працівниками та керівниками в адміністрації, я побачила, що вони хочуть змін. Я переконана, що завжди можна знайти однодумців і людей, які прагнуть прогресу. Я вірю, що все вийде, але це не робота одного заступника. І громадяни, і органи влади повинні бути однією командою, аби досягнути хорошого результату.
– Кого ви бачите ключовими партнерами для співпраці у цифровізації? Можливо, це університети, місцеве самоврядування. Якою ви бачите цю співпрацю?
– Я дуже хочу подякувати професурі Волині за все, що вони для мене зробили. Мені боляче, коли наука не отримує поважного ставлення до себе. Я хочу, щоб наука була центром змін, своєрідним драйвером, який народжуватиме купу ідей. Ми обов’язково зустрінемося з представниками освіти і будемо думати, яким чином реалізовувати ініціативи.
Медицина. Саме сьогодні планую завітати до управління охорони здоров’я, щоб налагодити комунікацію. Найближчими днями також хочу поспілкуватися з головами громад та визначити подальший план дій.
– У команді Юрія Погуляйка є чимало посадовців не з Волині. Ви, певно, знаєте, що цей факт обурював значну кількість публічних краян. Ви вже тиждень попрацювали поряд з Сергієм Мовенком, Олександром Троханенком, Юрієм Судаковим та і самим Погуляйком. Скажіть, чи обґрунтованою була критика щодо призначення не місцевих людей? Які загалом у вас враження від колег?
– Це дуже поганий критерій. Ми всі українці і немає різниці з якого регіону. Головне те, наскільки добре людина працює та який дає результат. Мені було дуже приємно від того, як мене зустріли у колективі.
В мене особлива повага до Юрія Михайловича. Сподобалося його ставлення до науковця як до професіонала. Наше спілкування було дуже активним, я почула багато ідей.
– Все ж наукова діяльність та робота в бізнесі значно відрізняється від державної служби. Тут завжди знайдуться люди, які будуть проти вас, далеко не всі погодяться зі змінами, які ви будете запроваджувати. Як ви ставитеся до критики? І чи готові до необґрунтованих звинувачень?
– Якщо критика обґрунтована, я буду її чути. Необґрунтованих звинувачень я не боюся. Головне для мене – є результат чи ні. І щоб він не був негативним для людей, а приносив користь.
– Для чого вам це все потрібно та в чому полягає ваша особиста мотивація?
– Цифровізація надихає мене. Ще зі школи я завжди хотіла дізнаватися щось нове. Моє покоління було змушене шукати інформацію. Сьогодні ж її потік дуже великий і потрібно навчитися вибрати основну для розкриття вас. У цифровізації я бачу, як ми можемо забезпечити рівний доступ для будь-якої людини, незалежно від її статусу та матеріального положення.
Автор: Руслан Пилипчук
Коментарів немає
Залишити коментар