«Така повінь востаннє була в 1974»: волиняни про підтоплення області

На Волині підтоплення семи тисяч гектарів сільгоспугідь та городів спричинила надмірна кількість опадів узимку.

Затоплені поля, пасовища та луки, калюжі води у льохах та під самими хатами. Озера та канали розлилися і вийшли з берегів. Таку картину нині можна побачити на волинському Поліссі. Місцеві старожили переконують: стільки води не бачили на землях колишньої Ратнівщини, а нині Ковельського району, приблизно з півстоліття, - пише ІА "Волинські новини".

«Така повінь востаннє була 1974 року, – стверджує Микола Денисюк, житель села Воля Щитинська Самарівської ТГ. – Тоді великі дощі почали йти ще з осені. На той час усі дороги до нашого та сусідніх сіл були ґрунтовими, їх розмило. Жодна техніка не могла пройти. Тому хліб та інші продукти харчування першої необхідності доправляли гвинтокрилами. Кожне село мало спеціальний майданчик на підвищенні, аби туди міг приземлитися гелікоптер».

Як розповіла староста села Залухів Самарівської ТГ Людмила Кацевич, селяни потерпають не лише через затоплені городи. Не меншої біди наробили й надмірні снігопади.

«За зиму в селі під вагою снігового покриву провалились дахи чотирнадцяти хлівів і двох хат-пусток, – каже пані Людмила. – Такі проблеми є і в інших селах громади».

Як повідомив заступник начальника регіонального офісу водних ресурсів в області Ростислав Кравчук, за даними Волинського гідрометеоцентру, у грудні кількість опадів на Волині від двох з половиною до трьох разів перевищувала середньомісячну норму. За січень випало приблизно півтори норми, у лютому – 112-117 відсотків. І попри те, що кількість опадів з кожним місяцем зменшується, можна вважати, що зимовий паводок перейшов у весняну повінь.

«Нині на території області підтоплено і затоплено сім тисяч гектарів сільськогосподарських угідь і присадибних ділянок, – каже Ростислав Кравчук. – Із них три тисячі – на колишній Ратнівщині, зараз Ковельщині, все інше – Любешівщина, донедавна Камінь-Каширський район.

Аби відкачати цю надлишкову воду з меліоративних систем, ми щодня запускаємо в роботу 10-12 насосних станцій. Але вони працюють лише по кілька годин, тому що у нас обмежені ліміти з електропостачання. Бракує фінансування. Аби проплатити за електроенергію, просили громади виділити частину грошей з місцевого бюджету. Звертались і в Київ у Держводагентство. Нам додатково минулого місяця дали 500 тисяч гривень, у березні очікуємо таку ж суму. Тому я сподіваюся, що впораємося з цими проблемами».

Основною причиною цьогорічних затоплень пан Кравчук вважає те, що в області неналежно дбають про внутрішньогосподарську мережею каналів та водопропускних труб. Їх потрібно постійно чистити, а цього не роблять або роблять недостатньо. Талій дощовій воді нікуди сходити, до того ж, промерзання ґрунту майже не було, тому й піднялись рівні ґрунтових вод.

Усі проблеми з підтопленням, вважає Ростислав Кравчук, – через безгосподарність, адже паводок і повінь – природні явища, і до них треба готуватися. Також він переконує, що в області є достатньо водосховищ для акумуляції води. Зараз її забагато, однак ніхто не знає, наскільки спекотним буде цьогорічне літо.