У селі Гаразджа руками рідних загиблих підтримується Алея почесних поховань.
Це на комісії озвучив сам очільник спецкомбінату комунально-побутового обслуговування, яке і опікується цим кладовищем. Про це йдеться у сюжеті телеканалу «».
«Усі рідні доглядають могили самостійно. Ми там вивозили сміття, вони підсипали землю. Так само вони підсипають і ґрунт, встановлюють рамки, огорожі з таких рамок. Наприклад, підсипають різним щебенем – кольоровою, червоною, білою, як їм подобається. Також ставлять лавочки, щоб можна було посидіти біля рідних», – каже керівник КП Василь Цетнар.
А чим же тоді займається спецкомбінат, який очолює Василь Цетнар, незрозуміло. Оскільки війна триває не один рік, а досі немає ані єдиної концепції облаштування могил, немає ані нормального доїзду. Дорога до алеї, якою везуть на останній спочинок військових, – в жахливому стані.
«Тому що там лише центральна алея більш-менш нормальна, а бічні доріжки – так собі: десь підсипані, десь старий асфальт. Огорожа по периметру також уже віджила своє або відживає. Так само там ваша технічна база на в’їзді – мабуть, їй теж не зовсім там місце. Скажіть, чи ви зверталися, і якщо так, то скільки разів щодо комплексного ремонту або реконструкції?» – каже депутат Михайло Наход.
Сам Цетнар запевняє, мовляв, просив виділити грошей, але схоже непереконливо. Відтак, замість поремонтувати той клаптик дороги, її просто підсипали, аби було.
У департаменті архітектури запевняють: єдиного державного стандарту для таких поховань немає, а є лиш рекомендації Інституту національної пам'яті, пояснює тимчасова керівниця структури Софія Гула.
Втім, чи знімає це відповідальність з міста? Бо за три роки попереднє керівництво так і не спромоглося напрацювати власну концепцію для сектору почесних поховань. Зі свого боку Наход попросив Цетнара, аби він врешті організував належним чином свою роботу і таки активніше підштовхував керівництво до того, щоб врешті питання з належним доглядом за цвинтарем було вирішене.
Коментарів немає
Залишити коментар