Ветеран війни з Луцька розповів про проблеми з доступністю міста

Про серйозні проблеми з доступністю Луцька для людей з інвалідністю розповів ветеран війни Андрій Соломін, який після поранення втратив обидві ноги.

За його словами, головна перешкода – незручні бордюри та непридатні пандуси, що фактично унеможливлюють безпечне пересування на кріслі колісному. Про це він розповів в інтерв'ю Суспільному.

Андрій Соломін – учасник АТО та офіцер 100 окремої механізованої бригади. Уперше він пішов на фронт ще у 2014 році, служив у ремонтно-відновлювальному батальйоні. Після повернення займався малюванням, створив серію картин «Парадокси війни». З початком повномасштабного вторгнення знову став до лав армії, воював на Донбасі, де у квітні 2024 року отримав важке поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги.

Сьогодні ветеран живе у Луцьку та пересувається на кріслі колісному. Він наголошує: місто досі лишається непристосованим для людей з ампутаціями чи іншими обмеженнями.

«У Луцьку найбільша проблема – це заїзди на тротуар. Якщо є схил, то кут часто занадто різкий, або за бордюром утворюється вибоїна, куди потрапляють колеса. І тоді ризикуєш просто впасти обличчям вперед. Це не про якісь дворики – це вулиця Винниченка, проспекти Грушевського та Перемоги», – розповідає Андрій.

Окрема проблема – пандуси. За словами ветерана, більшість з них біля магазинів, офісів чи спортклубів зроблені формально і практично не придатні для використання людьми на візках.

«Багато хто думає, що якщо просто прилаштувати металеву конструкцію під кутом, то це вже доступність. Насправді ж – ні. У Луцьку людині з інвалідністю дуже складно пересуватись і жити повноцінно», – додає Соломін.