У цивільному житті Владислав працював на шахті, а в 2015 році його мобілізували.
Вже через рік він уклав контракт з ЗСУ. Згодом бажання спробувати себе в піхоті привело до Князівських воїнів, - інформують у 14 окремій механізованій бригаді ім. князя Романа Великого.
Розвиватися і вчитися завжди – гасло воїна! Перед початком повномасштабного вторгнення пройшов курси стрільби з NLAW. А ось навчання з Javelin лише один день застав: довелося повертатися в бригаду з навчань. Але вистачило й одного дня: першу БМП Владислав відразу знищив під Києвом саме з Javelin, другу – коли були в Бахмуті.
«Там ми ворогу такого жару дали! І техніку спалили, і їх покосили багато, - каже він. - Потім дізнався, що ми нищили «вагнерівців».
Дуже швидко воїн навчив стріляти з Javelin побратимів з інших підрозділів, і тоді вже «в кілька рук» нищили ворога іноземними установками. Зазначає, що найбільше задоволення у нього викликає палаюча ворожа техніка.
«Коли піхота бачить, що ми влучаємо й техніка горить – бойовий дух підіймається дуже сильно! А найгірше це, звісно, втрачати побратимів. Евакуйовували поранених. Всіх забрали, а до одного ми ніяк не могли підійти. Два рази на нього виходили, і два рази нас ворог намагався оточити… Я його таки забрав. Але не врятував… Не можу цього собі пробачити!» - каже захисник.
Величезну увагу Владислав приділяє навченості бійців. У нього й самого є досвід роботи інструктором в навчальному центрі. Не раз чув слова вдячності від колишніх курсантів, яким знання допомогли вижити.
«Якщо ти маєш хист літати на дроні – літай! Якщо фізично розвинений і хочеш в штурмовики – будь ласка! Якщо складнощі зі здоров’ям - у нас є тилові підрозділи – будеш допомагати ремонтувати машини, заготовлювати дрова, готувати їжу. Навчимо, допоможемо і в усьому підтримаємо. Разом навіть страх подолаємо. У нас в батальйоні є толкові сержанти, які воюють з перших днів. Мають авторитет, великий бойовий досвід і люди йдуть за ними в бій», - додає Владислав.
Зазначає, що з побратимами дуже теплі відносини. Йде плідна співпраця та взаємодопомога не лише між батальйонами та підрозділами Князівської бригади, а й між бригадами, які поряд воюють.
«Вдома чекають дружина, три доньки та онучка, яку я навіть ще не бачив… Тому маю мрію – повернутися додому і ростити онучку!» - каже воїн.
Коментарів немає
Залишити коментар