Хто з волинських посадовців занижував вартість авто в деклараціях

Журналісти виявили сотні випадків, коли українські чиновники, політики чи правоохоронці декларують підозріло дешеві автомобілі.

Про це пише «NGL.media».

Серед них опинилися і волинські посадовиці

Є дві основні підстави для декларування автомобілів. Перша та основна – набуття у власність декларантом або його близьким родичем. Друга – набуття права користування автомобілем, власником якого є хтось інший.

Звичайно, тих, хто став власниками аномально дешевих автомобілів значно більше.

Наприклад, Тетяна Починюк – заступник начальника відділу прогнозу, аналізу та звітності, моніторингу Головного управління ДПС у Волинській області, у своїй декларації вказала, що користується Suzuki Vitara 2022 року.

Проте вартість, зазначена нею, – близько $1 366, що значно менше за ринкову ціну такого авто – як мінімум $22 312 на дату набуття. Таким чином вартість машини у декларації, за інформацією журналістів, занижена на 93,9%.

Головний спеціаліст у Рахунковій палаті Тетяна Харкевич також у декларації вказала, що користується Suzuki Vitara 2022 року. Задекларована вартість аналогічна –  $1366.

За інформацією журналістів, занизила ціну, й Інна Маковецька – прокурор Рожищенського відділу Маневицької окружної прокуратури. Вона внесла до декларації Volkswagen Tiguan 2022 року. Однак вказана вартість – $7 996, хоча ринкова ціна такого авто, вживаного аналогічного року – $36 099. Отже, різниця реальної та вартості, яку вказала посадовиця, – 77,8%.

Спеціаліст у Турійській селищній раді Валентина Пацигон вказала VOLKSWAGEN ID4 (2023), зазначена вартість якого – $4521. Ринкова ціна такого авто – $28842, тому вартість занижена, за даними журналістів на 84,3%.

На думку юриста ЦПК Олексія Бойка, занижена вартість майна може бути ознакою приховування власних активів чи прихованого хабаря.

«Сьогодні йому продали машину за 10 тисяч гривень, а потім попросять щось зробити, – пояснює він, – буває також, що автомобіль декларують як подарунок і вказують вартість, визначену дарувальником. У таких випадках треба з’ясовувати, чи міг дарувальник дозволити собі такий подарунок».

Майже усі випадки заниження вартості майна в деклараціях випливають з відсутності офіційних доходів на купівлю такого майна.

На думку Олексія Бойка, заниження вартості майна (залежно від обставин та суми) можна інкримінувати як незаконне збагачення, декларування недостовірної інформації, порушення вимог фінансового контролю та необґрунтованість активів або порушення законодавства при отриманні подарунка.

Перевірку активів у деклараціях про доходи здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Оцінку відповідності вартості майна проводять при повній перевірці декларацій.

Якщо виявляють заниження, то цю інформацію передають правоохоронцям, а в разі виявлення ознак ухилення від сплати податків інформують податкову службу.