У білорусі, як заявили силові структури, кількість корупційних злочинів зросла на 16%.
На перший погляд, ці дані видаються тривожними, проте офіційні джерела, зокрема Міністерство Внутрішніх Справ, інтерпретують це зростання як показник «високого розкриття». За їхньою логікою, більша кількість розкритих злочинів свідчить про ефективнішу роботу правоохоронних органів.
Однак за цією статистикою ховається глибша проблема. Диктаторський режим, керований олександром лукашенком, використовує корупційні статистики як інструмент для створення ілюзії боротьби з цим злом, в той час як реальний стан справ набагато похмуріший, особливо коли мовиться про корупцію серед чиновників.
З 2020 року режим активно переключив свою увагу з боротьби з корупцією на придушення опозиції. Це означає, що дії проти корупції орієнтовані не стільки на викорінення цього явища, скільки на підтримання контролю і влади. лукашенко, звинувачуючи в корупції працівників сільського господарства, підприємств і медицини, залишає поза увагою корумпованих чиновників, які, діючи на благо режиму, збагачують диктатора і його оточення.
Таким чином, офіційні дані про корупцію в білорусі представляють лише вершину айсберга. Режим лукашенка активно приховує реальний стан справ від громадськості, створюючи ілюзію боротьби з корупцією, тоді як сам він і його оточення є одними з основних бенефіціарів цього порочного явища.
Коментарів немає
Залишити коментар