Завантаження...

НЕФОРМАТ з Катериною Той: Сергій Кондратюк

image
Оля Коновалова / 29.04.2021 / 0 Коментарів

У студії Інсайдер Медіа заступник начальника Головного управління ДПС у Волинській області Сергій Кондратюк розповів, що пишається своєю родиною, чому на монітор в його робочий кабінет виведені камери відеонагляду і чому «білу» зарплату вигідніше виплачувати працівникам, аніж у конвертах.

Перегляд відео займе всього 15:07 хв.

 

— Доброго дня! Вітаю Вас у нашій студії. Це програма «Неформат», і в нас заступник начальника Управління ДПС у Волинській області Сергій Кондратюк. Люди, коли чують «Податкова», відразу постає асоціація — це лише ті, що збирають податки, слідкують за людьми і хочуть щось забрати. Як Ви бачите свою роботу?

— Це думка про Податкову, так би мовити, старого зразка. На сьогоднішній день ми, швидше, є сервісною службою. Зважаючи на всі ті події, які відбуваються в 2020-му і продовжуються в 2021 році, ми фактично тільки цим і займаємося. Ми вишукуємо різні штучки для того, як можна наблизитися до платника, щоб він не тратив час і не приходив до нас. Це робиться через засоби електронного зв’язку, інші цифрові технології.

— Я знаю, що Ви спеціалізуєтеся якраз на електронних сервісах.

— Так, я курую цей напрямок.

— Наскільки це допомагає платнику прийти і виконати свій обов’язок перед державою — сплатити податок?

— Ми не хочемо приходити і стояти в черзі. Ми не знаємо, скільки часу буде витрачено на це. Тому ми з колегами продумали всі ці ситуації і знайшли вихід. Ми запропонували варіант, який називається електронна черга. Тобто, сидячи у себе вдома, за чашкою кави, з будь-якого гаджету ви заходите на цей сервіс, вибираєте зручний для себе час, дату — і приходите до нас. Ми вас чекаємо.

— Все більше керівників пробують на собі ці сервіси. Чи не було у Вас такої думки, щоб передягнутися, зайти з іншого входу і подивитися, як це все відбувається, як звертаються до людей? Тому що, я думаю, багато чого залежить не лише від електронного сервісу, а й від сервісу взагалі прийому громадянина.

— Безперечно. Розумієте, я все-таки працюю тут, я не в Києві, тому я ближчий. У мене є друзі, знайомі, близькі люди, з якими я постійно спілкуюся. Вони щодня, за своєю діяльністю, так само відвідують нашу установу. Щоб Ви розуміли, у мене в кабінеті стоїть монітор, в якому виведена камера центру обслуговування платників податків. І я бачу, скільки людей заходить, як з ними поводяться.

— Вона зі звуком чи без? Чи це лише відео?

— Там є відео і є звук.

— У нас в державі постійно відбувалися реформи, реформа Податкової. Для того, щоб все ж таки наблизитись до платника, щоб було більш комфортно у цьому напрямку. Наскільки Київ чує Ваші пропозиції, наскільки часто Ви можете їх давати?

— Немає такого, що Київ — це десь далеко, неможливо з ними говорити — ні. В нас є телефони, є внутрішні телефони, є чати — тепер це все досить модно і, основне, оперативно. Тобто ми спілкуємося цією групою. Ми всією Україною спілкуємося. Є проблема — так вона, як правило, у всіх однакова. Тут же її піднімаємо. Київ це бачить, реагує. Це досить оперативно. Сучасні технології, що там говорити?

— Однією з найбільших проблем в Україні є тіньові зарплати — ті що частково в тіні, частково — оподатковуються. Чи є якісь можливості з цим боротися? Я розумію, що це більше всеукраїнське питання, але ви так само на місцях можете приймати участь у вирішенні цієї ситуації.

— Це присутнє фактично у будь-якому регіоні, в будь-якій громаді. Коли створювали громади, основним питанням була їх економічна спроможність. Тобто громада якось має себе утримувати. Тобто це бюджет. Щоб Ви розуміли, 70% надходжень до бюджету громади — це податки з заробітної плати, а саме податок з доходів фізичних осіб. На другому місці йдуть податки від землі: оренда, плата за землю. А на першому — це податок з доходів фізичних осіб. І хто, як не голова громади або активні члени цієї громади, розуміють і знають основне — хто на їхній території працює і як він працює.

— Добре. Наприклад, я голова громади, і я знаю, що якесь підприємство сплачує зарплати в конвертах. Що я маю робити? Які мої дії мають бути?

— Дуже просто. Є дві структури, які працюють в цьому напрямку. Що стосується сплати податків — це Державна податкова служба. І що стосується саме найманих працівників без укладення трудових договорів, тобто нелегальних, — це є Інспекція праці. Тобто він має повідомити, як мінімум, ці дві структури. Ці громади, які вже створилися і активно включилися в роботу, вони так само запрошують наших спеціалістів для участі в цих робочих групах. Ми не відмовляємо — ми активно також приймаємо участь у роботі цих груп, ми разом з ними проводимо обстеження таких платників, де, вони вважають, є проблеми зі сплатою податків і оформлення найманих працівників. Ми активні учасники цієї роботи.

— Як відбувається цей процес? Що це має бути? Якісь докази фізичні, чи потрібно просто написати заяву? Чи, можливо, мають бути свідки?

— Ця проблема має дві сторони, те, що я спілкуюся з бізнесом. В одному випадку говорить про те, що так, я хочу зекономити якусь частинку своїх коштів, щоб не платити податки — і робимо виплати в конверті. Але тоді бізнесмен зазнає подвійного ризику. Тому що для того, щоб виплатити зарплату в конвертах, потрібно десь взяти готівку. А це означає, що треба включати якісь тіньові схеми отримання доходів, а це знову ж таки ризик, який на себе наражає бізнес. І таким чином для підприємця постає загроза втратити весь бізнес і те майно, яке він отримав в результаті діяльності цього бізнесу. Це ризик. З іншої сторони, зустрічаються такі питання. Коли добросовісний платник податків, власник бізнесу, говорить: я не можу найняти легально працівника з однієї причини — тому що він приходить до мене і каже заздалегідь: ви мене не оформляйте. — Чому? — Тому що я не буду отримувати таку й таку соціальну допомогу. Тобто десь держава частково стимулює ці тіньові схеми. Так, питання спірне. Чому держава надає можливість отримувати ці допомоги здоровій людині працездатного віку? Це вже інше питання.

— Якщо говорити про карантин. Наразі багато обмежувальних заходів. Ви обмежили заходи, наприклад, по перевірках — коли приїжджаєте на підприємство. Це вже регулюється зараз державою. А як все-таки можна проводити ці перевірки? Як Ви справляєтесь у цій ситуації?

— Саме питання перевірок з метою когось оштрафувати давно відійшло у минуле. Зараз інша тенденція. На сьогоднішній день, щоб до тебе прийшли на перевірку — треба це заслужити, кажучи образно. Що це означає? Це ціла низка аналітики має відбутися по цьому платнику, яка в кінці дасть результат — його треба перевіряти. Для цього треба тих же самих найманих працівників реєструвати… А це ж видно: коли в тебе є обороти, на тебе зареєстровано 1-2 найманих працівника. А якщо це ще пов’язано з виробництвом? Тобто це все аналітика. Я Вам скажу, що швидше всього не завтра, але післязавтра як такий податковий інспектор-ревізор і не потрібен буде — це все буде робитися одним натиском на кнопку. В нас достатня на сьогодні база даних, ми можемо ними користуватися для того, щоб скласти повну картину по платнику податків — добросовісний він чи ні. Максимум, що нам потрібно, — провести з ним співбесіду — а раптом техніка підвела і помиляється? От і все. Тому як таких перевірок зараз немає, по цих критеріях відбираються платники, складається план перевірок на рік. Він публікується на сайті Державної податкової служби України. Тому в грудні місяці платник вже може знати, що на нього чекає в наступному році — попав він у цей план-графік чи не попав.

— Якщо говорити про той бізнес, який зараз перейшов в онлайн, в інтернет — Інстаграм, Фейсбук, інші соцмережі. Як тут це контролюється?

— Це новий виклик для Податкової служби. Ми над цим активно працюємо. Фактично тут треба сідати й моніторити цей ринок. Так, це цікаво для нас, це цікаво робота. Це якраз буде тренд цього року. На сьогоднішній день що потрібно? Якийсь невеличкий склад, мати доступ до інтернету — і ти вже бізнесмен.

— Я думаю, що в Європі вже працюють у податковому законодавчому полі.

— Все-таки це будуть вже більш оперативні роботи проводитися, якщо це буде стосуватися чогось крупнішого. Тому що інспектор, сидячи за робочим столом, точно цього не зробить. Тому нова структура, яка має бути утворена взамін податкової міліції, я думаю, це буде одним з напрямків її роботи.

— Розкажіть трішки про цю ноу структуру.

— Це не наша структура — це нова структура, яка не входить у структуру Державної податкової служби України. Це структура, яка об’єднала економічні напрямки всіх створених раніше структур, таких як Служба безпеки, Прокуратура, Національна поліція і поки що існуюча податкова міліція. Це буде досить серйозна структура, яку анонсують як потужний аналітичний центр, який буде працювати саме розумом, а не руками.

— Як Ви стали податківцем?

— Я Вам скажу, що ані на секунду не жалію, що я став податківцем. У мене є дві освіти — юридична і фінансова. Я люблю спілкуватися з людьми. Взагалі є два шляхи, щоб отримати досвід — прожити це життя і отримати власний досвід, або, я для себе таку формулу вивів, спілкуватися з людьми, які вже мають цей досвід. Мені з цим повезло, я маю багато знайомих, друзів, як одного зі мною віку, а один з кращих друзів — рівно на 20 років старший за мене. Я хочу сказати, що тим молодим людям, які зараз прийшли і працюють в галузі управління в тих самих територіальних громадах — їм не треба про старших забувати. Це люди, які багато чого знають і завдяки чому можна зробити набагато менше помилок у своєму житті.

— Знаєте, коли людина працює розумом, їй треба десь відпочивати, якось перезавантажуватися. Як у Вас це відбувається?

— Все це в сім’ї. У мене є два сина і дві собачки. Діти уже в мене старші, вони дорослі. Мені цікаво спостерігати, як вони розвиваються. Я насолоджуюся їхніми здобутками — молодці. Я задоволений своїми дітьми, правда.

— Ви десь подорожуєте? Як у Вас проходять вихідні?

— Я обов’язково з дружиною раз в рік, крім пандемії минулого року, коли ми обмежилися домашніми посиденьками. А так ми завжди кудись вибираємося з дружиною, їздимо відпочивати. Як кажуть, треба ж десь вечірні сукні вигулювати.

— Удома роботу обговорюєте?

— Ні! Ніколи цього не роблю, абсолютно. Вдома я говорю про домашні справи. Я обов’язково кожного, або майже кожного дня, спілкуюся з дітьми. Хоч старшому 27 років, але я все одно спілкуюся з ним.

— Він вчився в Україні?

— В Україні, але англійської все-таки навчався за кордоном, тому що там носії. Але він повернувся в Україну. Він досить довго думав про це. Як і всі молоді люди — в Америку хочуть, в Канаду. У нього це все перегоріло, він трішки поїздив світом, попрацював і зрозумів, що й у нас можна заробляти гроші, і досить непогано заробляти, маючи розум і гарних друзів.

 

Коментарів немає

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована. Обов’язкові поля позначені *