Колаборант Стремоусов знайшов собі «журналістів» на Волині. Хто отримав посвідчення?

Сумнозвісний колаборант Кирило Стремоусов, який очолив окупаційну адміністрацію на Херсонщині та займається там підготовкою до так званого «референдуму», просунув свої щупальця й в інші регіони України, зокрема і на Волинь.

Про це пише «Конкурент».

Журналістам видання стало відомо, хто ці волиняни, які отримали журналістські посвідчення пропагандистського видання Стремоусова – «Таврія-ньюс».

Хто такий Кирило Стремоусов

Кирило Стремоусов народився 26 грудня 1976 року у селищі Гольмівський на Донеччині. Навчався у Тернопільській академії народного господарства. Після чого деякій час займався продажем корму для риби, пізніше став рибінспектором, а згодом обійняв керівну посаду у Київському комітеті рибного господарства. Пропрацювавши там 2 роки, раптом вирішив переїхати до Херсона, де заснував Інформаційне агентство «Таврія-Ньюс». Після цього Стремоусов почав публічно відстоювати проросійські погляди.

У травні 2013 року він організував забіг «Спасибо за победу», у якому використовували прапори російських націоналістичних організацій. А на початку Революції Гідності він створив ГО «За президента України» у підтримку Віктора Януковича та співпрацював із організацією Віктора Медведчука «Український вибір». Також 1 березня 2014 року Стремоусов організував «антимайдан» у Херсоні, де ще тоді намагалися створити так звану «Херсонську Народну Республіку». У лютому 2017 року він разом з поплічниками силоміць витягнули міського голову Херсона на вулицю, де кинули на тротуар. В такий спосіб нібито «провчили за нечищені вулиці».

У квітні 2018 року Стремоусов брав участь у нападі на працівників СБУ, намагаючись звільнити затриманого капітана судна «Норд», а в травні він розстріляв із травматичного пістолета охоронця приватного пляжу. У 2019 році Стремоусов, представившись журналістом, у пресклубі газети «Новий день» розпилив сльозогінний газ, після чого його затримали за хуліганство. У 2020 році цей діяч почав спекулювати на темі пандемії COVID-19 та «розганяв» в Україні тему про «біолабораторії США». А вже у жовтні «активіст» почав роздавати журналістські посвідчення свого «видання» всім охочим. І на таку пропозицію пристали семеро волинян.

Журналісти ІА «Конкурент» дізнавалися, хто ці волиняни, як вони познайомилися зі Стремоусовим, що їх об’єднує та для чого людям, які раніше не мали жодного стосунку до журналістики, знадобилися журналістські посвідчення у воєнний час. Та ще й від людини з настільки сумнівною репутацією.

Кирило Стремоусов

Недолуга співпраця Стремоусова і Недолуги

Як стало відомо з власних джерел, посвідчення ІА «Таврія-Ньюс» від Стремоусова отримав Григорій Недолуга, який народився у Дніпрі, однак, довгий час проживає у Луцьку. За посвідчення він сплачував колаборанту символічну суму – 50 гривень на місяць.

Як вбачається із аналітичної системи YouControl, Григорій Недолуга з 11 листопада 2011 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, займався роздрібною торгівлею. Вочевидь, справи йшли добре, адже 10 липня 2014 року навіть зареєстрував вісім власних торгівельних марок. Щонайменше, на авто він зміг заробити, адже скоїв невеличку ДТП у Луцьку – необачно поїхав заднім ходом і зачепив чужу машину, про що є постанова суду від 19 вересня 2016 року.

Підприємця з Луцька та сепаратиста із Херсона об’єднав коронавірус. З власних джерел «Конкуренту» стало відомо, що Григорій Недолуга активно відстоював право на відмову від обов’язкової вакцинації від інфекційних захворювань ще задовго до пандемії COVID-19. А в 2020 році він став одним із найактивніших «антивакцинаторів» Луцька. Зокрема, у липні 2020 року він взяв участь у ефірі Громадського інтерактивного телебачення, де закликав скасувати дистанційне навчання, запроваджене у зв’язку з епідемією. Після ефіру, 22 липня, Григорій Недолуга виступив організатором акції проти обов’язкової вакцинації під стінами Волинської обласної державної адміністрації.

А вже 12 листопада 2020 року він виступав на акції за скасування коронавірусних обмежень і відновлення роботи ринків. Тоді багато підприємців у Луцьку вимагали дозволу працювати, адже бізнес був єдиним джерелом їхнього доходу. Жалівся на неможливість прокормити сім'ю і Григорій Недолуга, який вже через рік, 29 листопада 2021 року, ліквідував свій ФОП.

У другій половині 2021 року у Києві не стихали мітинги: підприємці за підтримки ОПЗЖ протестували проти впровадження касових апаратів, антивакцинатори вимагали скасування ковідних обмежень, ОПЗЖ – недопущення відкриття ринку землі, віряни УПЦ МП висловлювалися проти приїзду патріарха Варфоломія до України тощо. Ситуація в країні була настільки напруженою, що на Банковій заговорили про «переворот», який, нібито, деякі сили намагатимуться організувати у грудні. Однак, у грудні ніякого перевороту, на щастя, не сталося, але, на жаль, у лютому сталося повномасштабне вторгнення росії в Україну.

Можливо, Григорій Недолуга отримав посвідчення, щоб «прикриватися» ним у випадку сутичок і спроб затримання на таких мітингах, які не завжди проходили мирно. Достеменно відомо, що зі Стремоусовим, який на той час вже був добре відомий через свою антиукраїнську позицію, Недолуга познайомився саме на одному з таких мітингів, і саме для того, аби отримати журналістські посвідчення. Взяв для себе і для своєї дружини. Щоправда, як вбачається із судової справи за позовом сина Григорія Недолуги до власного батька з вимогою дозволити проживати у квартирі, пан Григорій розлучений, і з колишньою дружиною вони живуть окремо.

Григорій Недолуга

Також посвідчення журналіста від Стремоусова отримав лучанин Максим Подзюбанчук, який у Всесвітній мережі не залишив слідів. Google не знаходить сторінок в інтернеті, на яких би згадувався цей «журналіст», у нього немає профілів у соціальних мережах, не зустрічається він і в аналітичній системі YouControl, не брав участі і в судових справах. Єдине, що вдалося дізнатися про пана Максима – він, ймовірно, захоплюється старослов’янськими чи то неоязичницькими віруваннями, на що вказує його нік-нейм, використаний у електронній адресі – «Ратібор Сварогович». Яким чином цей факт може пов’язувати його із командою Стремоусова – далі.

Перезаснувати Україну: волинян закликають створювати «свої органи влади»

А ось волинянка Альбіна Потапчук навпаки дуже активна у соціальних мережах. Жінка самостійно знайшла контакти Григорія Недолуги під одним із відео на каналі Стремоусова, тож вирішила заповнити анкету для отримання посвідчення журналіста. З профілю Альбіни Потапчук у Фейсбуці вбачається, що вона – медичний працівник. Та разом з тим – громадська активістка. Раніше пані Альбіна заснувала Громадську організацію «Благі наміри», однак наразі вона припинила своє існування. Втім, «благі наміри» привели волинську медикиню-активістку до людей, наміри яких назвати благими дуже і дуже важко.

На своїй сторінці у Фейсбуці Альбіна Потапчук лишила допис про те, що взяла участь у відеочаті з деякою Лілією Дудко. Ми знайшли запис цього відеочату в Ютубі, датований 20 серпня 2021 року. Лілія Дудко позиціонує себе як активістка та «правозахисниця». Однак, її тлумачення законодавства, м’яко кажучи, викривлене і маніпулятивне. Зокрема, у цьому відеочаті Лілія Дудко, спілкуючись із декількома учасниками у режимі відеоконференції, пояснювала їм різницю між термінами «людина», «фізична особа» і «громадянин».

На думку пані Лілії, термін «фізична особа», який часто використовується в українському законодавстві, створений штучно. Вона переконує своїх співрозмовників, що, нібито, терміном «фізична особа» законодавець замінив термін «людина» для того, щоб, нібито, позбавити українців прав, гарантованих Декларацією прав людини. З викривленого розуміння Лілії Дудко випливає, що, нібито, фізична особа – це не людина, а отже – вона «не має прав», а лише обов’язки. Для того, щоб бути «людиною», а не «фізичною особою», так звана «правозахисниця» радить не реєструватися як фізична особа-підприємець, аби «не погоджуватися зі статусом фізичної особи».

Скрін з відеочату. Вгорі - Лілія Дудко. Внизу - Альбіна Потапчук

 Далі у розмові з однодумцями, у якій брала активну участь волинянка, Лілія Дудко натякнула на те, що громадяни України нібито «не зобов’язані платити податків», адже цей обов’язок не передбачений Декларацією про державний суверенітет України, а Конституція України «суперечить Декларації». Найцікавіше у розмові починається тоді, коли так звана «експертка з конституційного права» починає розповідати, чому, на її думку, Конституція України не чинна, і закликає її бойкотувати.  

«Конституцію ми не приймали на референдумі і можемо від неї відхрещуватися. Конституція – де договір між всіма громадянами держави, вони домовляються про те, за якими правилами будуть жити у цій країні. А якщо ми ці правила обговорювали, але не прийняли, то як ми можемо говорити, що ми під ними повинні підписуватися? Ми прийняли Декларацію і Акт, більше нічого не зробили. Досі не створили своїх органів»,  – заявляє Лілія Дудко і волинянка Альбіна Потапчук підтримує ці думки.

Тобто Лілія Дудко стверджує, що головний Закон України – Конституція – ухвалений «незаконно», а отже, всі наступні закони, які приймалися у відповідності до Конституції, відповідно, також «незаконні». А всі державні органи, створені відповідно до Конституції, також «нелегітимні».  

Ліля Дудко закликає своїх послідовників відмовлятися від громадянства України, спалюючи паспорти. Хоча будь-якому правозахиснику відомо, що фізичне знищення паспорта не припиняє громадянства. Жінка каже, що назва держави, за створення якої українці проголосували у 1991 році, – «Самостійна Українська Держава Україна», а «Україна» – це, нібито, зовсім інша держава, за створення якої ніхто не голосував. Разом з тим Лілія Дудко, посилаючись на Конституцію, закликає бойкотувати легітимність рад територіальних громад.

«В Конституції немає ніяких ОТГ, тому нас...ти на ОТГ»,  – брутально заявляє «правозахисниця».

Хоча, насправді, у Конституції передбачене таке поняття, як «територіальні громади», тому пані Лілія просто маніпулює своєю аудиторією, користуючись низьким рівнем правової освіченості співрозмовників. Та волинянка Альбіна Потапчук поділяє ці думки.

«Міська рада зареєстрована у 1990 році, коли ще України не було»,  – доповнює спікерку ковельчанка Альбіна, маючи на увазі, ймовірно, Ковельську міську раду, яка дійсно зареєстрована 28 березня 1990 року.   

Окрім бойкотування органів місцевого самоврядування пані Лілія закликає не визнавати й суди, вважає, що вони всі створені всупереч Конституції. На її думку, всі судді незаконно призначені, бо вони, переконана Лілія Дудко, повинні обиратися громадою. Жінка не просто висловлює свою думку, яка не стикується з реальністю, а й закликає вчиняти певні дії своїх послідовників.

«Що робити? Читати закони, ділитися інформацією далі, відкривати очі… Спокушайте пігулкою правди всіх решту. Чим більше людей відкриє очі, набереться критичне число, і можна перезаснувати свою державу з цієї галімої поломаної республіки. Ми хотіли соціальну республіку і демократичну, а нам нав’язують капіталістичну республіку. Де в кого капітал є – той людина, в кого капіталу немає – той фізична особа», – закликала учасників вебінару Лілія Дудко.  

Жінка має свій Ютуб канал, де публікує відео на тему протидії карантинним обмеженням під час пандемії коронавірусу з жорсткою критикою правоохоронної та судової системи. Її відео також виходять на Ютуб Каналі «Сергій Філіпенко». На цьому ресурсі події 2014 року в Україні називають «державним переворотом».  

Також відомо, що Лілія Дудко брала участь у «антиковідних» мітингах під Верховною Радою 3 листопада 2021, виступаючи перед публікою. Її представили як учасницю Громадської організації «Багнет нації». Втім, «Багнет нації»  – не громадська організація, а громадське об’єднання без статусу юридичної особи, яке хоч і зареєстроване у Міністерстві юстиції, однак, інформація про нього відсутня у аналітичній системі YouControl. Відтак прослідкувати зв’язки, які, цілком можливо, можуть привести і за «поребрик», досить складно.  Хоча, які ще тут зв’язки з росією цього товариства потрібно встановлювати, якщо подача йде від «зашквареного» Стремоусова? 

Група «Багнет нації» у Фейсбуці закрита, але налічує 24 тисячі підписників. Юридична адреса – у Дніпрі. І там же активісти цієї спільноти проявили себе у судовій справі проти Дніпровської міської ради. Вони через суд намагалися зупинити процес децентралізації, однак, справу навіть не призначили до розгляду, оскільки заявники не сплатили судового збору. На сайті організації – чимало матеріалів із жорсткою критикою судової і правоохоронної системи України.

З власних джерел «Конкуренту» стало відомо, що волинянка Альбіна Потапчук відмовилася від журналістського посвідчення від Стремоусова, ознайомившись з його антиукраїнською риторикою. Втім, риторику Лілії Дудко, яку вона цілком підтримує, теж дуже важко назвати проукраїнською. Разом з тим зі сторінки Альбіни Потапчук у Фейсбуці вбачається, що вона засуджує збройну агресію росії проти України та підтримує ЗСУ.

Скрін з російської соціальної мережі "ВКонтакте", забороненої в Україні, з якого вбачається, що "Багнет нації" та Кирило Стремоусов співпрацювали щонайменше з 2020 року. Наразі це відео видалене і з "ВКонтакте" і з Ютуба

 Ще один «журналіст» Стремоусова – лікар-стоматолог Олексій Чуніхін, який родом з міста Краснодон Луганської області, втім, проживає у Луцьку, де має власну стоматологічну клініку «Нова Дент». Він також не надто активний у соціальних мережах. І з його профіля у російській соцмережі «ВКонтакте» вдалося дізнатися лише, що він, як і Максим Подзюбанчук, захоплюється старослов’янськими віруваннями, зокрема, підписаний на групу «РОДОБОЖИЕ | Группа соратников».

Сам про себе зазначає на сайті своєї клініки: «Творча особистість, кандидат в майстри спорту України».

Шостий волинський «журналіст» Стремоусова – Роман Билиця. За наявною інформацією він познайомився із Недолугою на одному із місцевих «антивакцинаторських» мітингів. Однак, як нам стало відомо із власних джерел, у нього мотивація була більш прозаїчною і практичною. Билиця вирішив оформити собі посвідчення журналіста інформагентства, щоб мати можливість отримати дозвіл на зброю за спрощеною процедурою. За допомогою Недолуги він мав отримати посвідчення та дав за це внесок у розмірі 600 гривень, однак відмовився його забирати через антиукраїнські публікації Стремоусова.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що Роман Билиця був обмежений у праві виїзду за кордон через виконавче провадження на 427 тисяч гривень. Однак, обмеження зняли у зв’язку з погашенням заборгованості.

«Концепция общественной безопасности»: що поєднує ФОП-а, антивакцинатора, медика і сепаратиста

Сьомий волинський «журналіст» Стремоусова – Олександр Іванюк, як і Недолуга, – активний «антивакцинатор». Настільки активний, що у 2020 році ігнорував карантинні обмеженні і зайшов у магазин без маски, за що на нього склали відповідний протокол. Щоправда, суд встановив, що протокол був складений із порушеннями, тож «антивакцинатора» ніяк не покарали за його позицію. Але примітно у цій історії те, що він розмахував посвідченням журналіста, спілкуючись із представниками поліції. Цей факт задокументований у рішенні суду.

На своєму профілі у Фейсбуці Олександр Іванюк поширив відео, де виступає якийсь солідний чоловік у костюмі, використовуючи багато незрозумілих термінів. На відео помітна абревіатура КОБ (рос. – Концепция Общественной Безопасности). Саме ця абревіатура може бути ланцюжком, який поєднує херсонського колаборанта Стремоусова із волинськими підприємцями, медиками, антивакцинаторами і рідновірами. Адже на сторінці про Кирила Стремоусова у Вікіпедії зазначається, що він є активним прихильником цієї концепції. Що це за концепція?

Проросійська секта конспірологів "КОБ". На фото - російський генерал-майор Костянтин Петров, один з ідеологів концепції

КОБ – це система поглядів, яка бере свій початок від силових структур колишнього радянського союзу. Матеріали створені групою авторів псевдонауковців (як вони себе іменують: «ВП СССР – Внутренний предиктор СССР»). Широкої популярності серед молоді у країнах колишнього срср концепція набула у 2000-их роках, коли нині покійний російський генерал-майор Костянтин Петров створив 32-годинний базовий курс відеолекцій, у яких пояснює складну концепцію простими словами.

Концепція за своєю природою нагадує деструктивну секту, адже дає готові відповіді на усі запитання і виключає можливість критичного мислення. Курс Петрова присвячений питанням філософії, історії, релігії, економіки, геополітики, управлінню, здоровому способу життя («кобівці» не вживають алкоголю, тютюну і наркотиків) тощо.

Автори концепції використовують діалектичний метод філософії. Простими словами: «або»-«або», що часто виключає альтернативну (третю) точку зору, не залишає місця для критичного мислення і в маніпулятивний спосіб спонукає споживача такої інформації до певних, вигідних авторам, логічних висновків.

Історію КОБ розглядає як процес глобалізації, де сильніші держави поглинають чи підкорюють слабших. Звідси витікає імперіалізм і заперечення права маленьких національних держав на існування.

КОБ вороже налаштована до релігій, особливо – християнства. Разом з тим не є атеїстичною концепцію, а розуміє єдиного бога як «Ієрархічно найвище всеохоплююче управління», а неоязичництво використовується як «духовниє скрєпи» для підкріплення концепції про «єдність слов’янських народів». Звідси випливає така кількість рідновірів і неоязичників серед послідовників КОБ, а сам генерал Петров незадовго до смерті проголосив себе «жерцем».

Тих, хто «в темі», переконують у тому, що їм, нібито, відкриті якісь «сакральні знання», які, нібито, «світовий уряд» намагається приховати від звичайних людей. Тому КОБ є досить конспірологічною концепцією, послідовники якої вважають себе «особливими», яким, нібито, відомо більше, ніж «натовпу». Вони схильні підтримувати теорії змов. Цим може пояснюватися активний спротив вакцинації проти COVID-19, адже послідовники цієї концепції впевнені, що пандемія була «фейковою» і є наслідком «глобальної змови».

Щодо економічних поглядів, які насаджує КОБ, то вони зводяться до планової економіки, а в майбутньому – відмови від грошей, як таких, і запровадження «енергорубля». Також концепція заперечує право приватної власності.

Геополітику «кобівці» розуміють як безкінечне протистояння блоків держав, у якому «російська цивілізація» повинна посісти своє місце між «Західним» та «Східним» світами. Петров у своєму курсі так окреслив геополітичну мету росії: максимум – стати державою №1 у світі, мінімум – відновити колишній радянський союз.

ДОТУ (рос. – Достаточно Общая Теория Управления) – це методологія концепції, яка виділяє 6 пріоритетів управління:

• збройний (пряма військова агресія)
• «зброя геноциду» (алкоголь, нікотин, наркотики)
• економічний (економічний і фінансовий шантаж)
• ідеологічний (створення і підтримка деструктивних ідеологій)
• історичний (викривлення і фальсифікація історичних фактів)
• концептуально-філософський (викривлення розуміння понять добра і зла).

По суті – це методи гібридної війни, з якою Україна стикнулася ще у 2014 році.

Тож КОБ – це справжнє джерело «русского міра» у тому вигляді, у якому ми його бачимо сьогодні в Україні. Путін, світогляд якого, схоже, цілком відповідає положенням КОБ, офіційно взяв цю концепцію за основу концепції національної безпеки росії.

Схоже, пазли складаються в цілісну картинку, адже з цієї позиції стає зрозумілим, що об’єднує всіх цих людей зі Стремоусовим. «Кобівці» не мають єдиної структури, вони можуть бути учасниками багатьох різних рухів, громадських організацій, релігійних течій, політичних партій, або ж не брати участі у жодній формальній структурі.

До прикладу, послідовники КОБ очолювали ГО «Український вибір» Віктора Медведчука. 

***

Завдяки подібним деструктивним концепціям «русскій мір» простягає свої щупальця у глибину українського суспільства, традиційно вихованого на інших поглядах та цінностях. Під цим «соусом» можна безкінечно підігрівати протестні настрої, спекулюючи на темі коронавірусу, релігії, податків, мови, історії… та будь-чого, на основі чого людей можна поділити на «за» і «проти». Ба більше – закликати створити «власну державу».

У 2014 році, одурманені такою та подібними ідеологіями, деякі жителі Донбасу вже намагалися створити «власні держави», що в результаті призвело до повної деградації регіону, російської інтервенції, а згодом – і повномасштабної війни. Багато з них, які сьогодні потрапили в полон до ЗСУ, вже усвідомили свою помилку і шкодують про те, що 8 років тому зі зброєю у руках підтримали небезпечні ідеї, нав'язані росією.

Чомусь уродженець Донбасу Стремоусов не повернувся у ці так звані «свої держави», а повіз ідеї сепаратизму на українську Херсонщину, де нині проходить так званий «референдум». Безумовно, абсолютна більшість херсонців не підтримує окупаційну адміністрацію Стремоусова, але всі ми розуміємо, що їхньої думки ніхто й не запитуватиме. Однак, якась частина наших співгромадян, яка роками годувалася подібними ідеологіями, і досі перебуває під їхнім згубним впливом і продовжує його поширювати на інших. 

І якщо одні волиняни, дізнавшись, хто такий Стремоусов, відмовилися брати посвідчення журналіста з його рук, то інші не поцуралися цього зробити. Тож не виключено, що скоро у волинському медіапросторі можуть з’явитися власні «шарії», які на своїх ютуб-каналах почнуть розповідати волинянам, що «нє всьо так адназначна».

Тож у час гібридної війни, де поряд із військовою зброєю застосовуються також інформаційно-психологічні засоби враження, слід приділяти максимальну увагу інформації, яку ви споживаєте. Аби не стати жертвою впливу російської пропаганди – не варто захоплюватися «сенсаційними» відеороликами, слід перевіряти інформацію з різних джерел та критично оцінювати ідеї, які вам намагаються нав'язати у Всесвітній павутині.