Політичні злочинці, які стали масовими вбивцями

Наш світ наповнений тиранами, психами та вбивцями. І багато з них обіймають чиновницькі посади, що розв’язує їм руки для масових вбивств. У цій статті зібрані маловідомі політичні злочинці, які вразили світ жорстокістю та деспотизмом.

Радован Караджич (Сербія)

Це сербський політик та військовий лідер, який народився 19 червня 1945 року в с. Петниця біля м. Шавнік у Чорногорії. Він був одним з ключових акторів у розгортанні Боснійської війни (1992-1995), за час якої загинуло 100 тисяч людей. Караджич виступав як лідер Сербської Демократичної Партії (СДП) і був головним політичним ідеологом боснійських сербів, займав пост президента країни.

Від часів Другої світової війни його справу вважають одним із найважливіших процесів, що стосуються воєнних злочинів. За приблизними даними за сприяння Караджича були вбиті вісім тисяч мусульманських чоловіків і хлопчиків.

Політичний злочинець був затриманий у липні 2008 після більш ніж 10 років пошуків і переданий до Міжнародного трибуналу у Гаазі для суду. У 2016 Караджича засудили за злочини проти людяності й злочини війни, включаючи геноцид у Сребрениці. Чоловік отримав довічний вирок.

До слова, якщо інші політичні злочинці ховаються від публіки, то Караджич взяв ім’я доктор Драган Давид Дабич, змінив акцент, завів бороду та виступав перед людьми, як цілитель, паралельно публікуючи статті в журналах.

Омар аль-Башір (Судан)

Цей політичний злочинець народився 1 січня 1944 року. Був президентом Судану з 1989 по 2019. Аль-Башір прийшов до влади в результаті військового перевороту й очолював авторитарний режим. Упродовж його президентства Судан стикався з внутрішніми конфліктами, економічними проблемами та обвинуваченнями в порушеннях прав людини.

Винний у воєнних злочинах, злочинах проти людяності, зґвалтуваннях, тортурах, рабовласництві та геноциді. Під керівництво аль-Башіра знищенні три етнічних меншини. А лише за останні 15 років його правління загинуло 300 тисяч людей.

У 2019 році після масових протестів аль-Башір був зміщений з посади президента і, як і всі політичні злочинці, підданий судовому переслідуванню. Однак у 2023 році аль-Башір втік з суданської тюрми де відбував покарання.

Башар аль-Асад (Сирія)

Башар аль-Асад – політик і державний діяч Сирії. Він обіймає посаду президента Сирійської Арабської Республіки з 2000.

Народився 11 вересня 1965 року в Дамаску, Сирія. Його батько, Хафез Асад, через військовий переворот, зайняв президентське крісло в країні. Оскільки у нього був старший брат (загинув у автокатастрофі), що повинен був зайняти місце батька, Башар обрав цивільну професію і вивчився на лікаря-офтальмолога.

Цей політичний злочинець взяв на себе роль національного лідера після смерті свого батька. На той момент чоловіку було 34 роки, тож аби він обійняв президентську посаду, Сирійський парламент змінив конституцію.

Під час його правління, Сирію охопили значні політичні та гуманітарні кризи, зокрема починаючи з Арабської весни в 2011 році та наступними військовими конфліктами в країні. За даними SOHR (Сирійська обсерваторія з прав людини) за час воєнних дій вбито від 300 до 500 тисяч людей. 5 млн осіб були вимушені покинути свої домівки.

Башар аль-Асад – політичний злочинець, об’єкт численної критики та звинувачень у вчиненні воєнних злочинів проти власних громадян. Він застосовував хімічну зброю та порушував права людини. Уряд сирійця отримав підтримку від друзів і союзників, серед яких Росія та Іран.

Кім Чен Ин (Північна Корея)

Цей політичний злочинець – п’ятий лідер Північної Кореї, який вступивши на посаду після смерті свого батька Кім Чен Іра у 2011. Імовірно народився 8 січня 1984 року (за деякими джерелами – 1983). Дата народження диктатора старанно приховується.

Його офіційний титул – Верховний лідер Корейської Народно-Демократичної Республіки. Він остерігається преси й контролює потік інформації з-за кордону, що робить неможливим отримання перевірених фактів про його життя і діяльність.

Проте достеменно відомо, що цей політичний злочинець будує навколо себе культ особистості, який виходить за межі адекватності й супроводжується тотальними репресіями та повною мілітаризацією країни.

У країні є концентраційні табори, в яких перебуває близько 200 тисяч осіб. Крім того, існують табори для перевиховання, їх у КНДР від 15 до 20. Журналісти, яким вдалося побувати у Північній Кореї, також засвідчили наявність трудових таборів (деякі розташовані на Сході Росії, де корейці вимушені вирубувати ліс в рабських умовах).

Населення КНДР страждає від постійного голоду, адже сільське господарство не здатне задовольнити потреби країни. У Кореї ще досі відбуваються публічні страти, для яких підготовлено понад 300 майданчиків. Серед причин, через які можуть вбити людину: крадіжка худоби, незаконний перетин кордону та невдоволення режимом правління. Кім Чен Ин майстерно прибирає своїх родичів-конкурентів, а якось засудив чиновника до страти за те, що той заснув посеред його виступу.

Як і інші політичні злочинці, не відмовляється від ядерного озброєння. Під його керівництвом Північна Корея продовжує займатися ядерною програмою, що викликало напругу у міжнародних відносинах.

Лоран Гбагбо (Кот-д’Івуар)

Лоран Гбагбо – це політичний злочинець, який винний у смерті тисячі людей. Гбагбо – чиновник з Кот-д’Івуару (держава в західній Африці). Народився 31 травня 1945 року. Займав пост президента країни з 2000 по 2011. Його підтримували багато етнічних негритянських івуарійців, особливо у південних регіонах країни. Натомість північ не бачила в ньому свого лідера, через що у перші два роки його правління потерпала від пресингу. Небажання Гбагбо іти у відставку призвело до громадянської війни 2002-2007, за час якої було вбито до 3,5 тисяч людей.

У 2010 році після виборів президента, результати яких були оскаржені, Кот-д’Івуар впав у політичну кризу. Гбагбо відмовився визнати перемогу свого опонента Алассана Уаттари, що спричинило нові внутрішні конфлікти й насилля.

Після багаторічної політичної та військової боротьби, як і більшість політичних злочинців, ним «зацікавився» у Гаазі. Заарештований у 2011 й переданий до Міжнародного кримінального суду для розслідування звинувачень у злочинах проти людяності, зґвалтувань вчинених його прихильниками та відмову віддавати владу обраному президенту.

В 2019 його звільнили з міжнародного тюремного ув’язнення після того, як були відхилені звинувачення проти нього. Він залишив Нідерланди й зараз перебуває у Бельгії.

Роберт Мугабе (Зімбабве)

Цей політичний злочинець обіймав пост лідера Зімбабве з 1987 до 2017. Народився 21 лютого 1924 року в Зімбабве (тоді ще Південна Родезія). Він був одним з ключових вождів руху, що боровся проти колоніального правління Великої Британії. Згодом очолив партію ЗАНУ-ПФ.

Його арештував уряд Родезії в 1964 і Мугабе провів в ув’язнені 10 років. Після виходу з тюрми став популярним, а коли Зімбабве у 1980 отримала незалежність, зайняв крісло прем’єр-міністра, а згодом і президентське місце.

Далі займався тим, що знищував прихильників свого колишнього товариша у боротьбі за волю країни – Джошуа Нкомо. Є джерела, які свідчать, що під керівництвом Мугабе вбито від 50 до 100 тисяч людей. Був обвинувачений у порушеннях прав людини, політичному переслідуванні опозиції та придушенні протестів.

Під час свого перебування при владі, як і інші політичні злочинці, впровадив низку неадекватних законів. Зокрема започаткував «чорний переділ». Це були реформи землеволодіння, що спричинили серйозну економічну кризу. Він відбирав землю у білих фермерів на користь темношкірого населення. В результаті мільйон зімбабвійців залишилися без роботи.

Економіка досягла такого краху, що була випущена банкнота номіналом в 100 трильйонів зімбабвійських доларів.

У 2017 році Мугабе був змушений піти у відставку під тиском армії та своєї партії. Помер 6 вересня 2019 в Сінгапурі у віці 95 років.

Варто зазначити, що це лише кілька представників деспотичного світу. Сучасній системі відомі й інші політичні злочинці. З іншими представниками влади, які виходять за норми адекватності можна ознайомитися у статті: «Найскандальніші політики сучасного світу».