За 5 років – 6 міль'ярдів в асфальт. Хто будує волинські дороги

Дві профільні служби автодоріг на Волині за понад п’ять років витратили на ремонт і будівництво шляхів області близько шести мільярдів гривень. Це більше ніж два річні бюджети Луцька, або дев’ять річних бюджетів міста Ковеля. Більше половини цієї суми – це інвестиції 2020-2021 років. Про це пише Валентина Куць у матеріалі Центру журналістських розслідувань «Сила правди».

Усі ці гроші були розподілені між понад півсотнею приватних та державних компаній. Впродовж років лідерство у дорожніх підрядах на Волині утримував місцевий «Луцькавтодор-сервіс» ексдорожника Юрія Ольхового. 

Однак, з 2017 року конкуренцію йому складає одеський підрядник «Автомагістраль-Південь». А з 2020 року – і франківська компанія «ПБС». 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» підрахував, хто отримав найбільше бюджетних коштів на ремонти волинських доріг з кінця 2015 року до липня 2021-го від Служби автомобільних доріг у Волинській області, яка опікується дорогами державного значення, та створеного торік державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області».

Головний фаворит САД – фірма з корпорації її екскерівника

Сьогодні основними волинськими автошляхами опікуються дві служби зі схожими назвами. Одна із них – Служба автомобільних доріг у Волинській області Державного агентства автодоріг України (САД) – дорогами державного значення, на зразок Київ – Ковель – Ягодин, або Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече. Інша – це державне підприємство «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області» Волинської обласної державної адміністрації (СМАД), яка з’явилася лише у 2020 році і перебрала на себе функції Департаменту інфраструктури та колишнього управління капітального будівництва облдержадміністрації щодо доріг місцевого значення. 

Щороку ці служби проводять десятки тендерів на будівництво, ремонти та утримання доріг. «Сила правди» проаналізувала майже 4,5 тисячі банківських транзакцій Служби автомобільних доріг у Волинській області з жовтня 2015-го до липня 2021 років та майже тисячу транзакцій Служби місцевих автомобільних доріг у Волинській області, дані про які оприлюднені на єдиному веб-порталі використання публічних коштів. В результаті ми визначили найбільших дорожніх підрядників на Волині. 

Почнемо із доріг державного значення і, відповідно, – обласної служби автодоріг. Ось їхні ТОП-20 підрядників, які отримали найбільше коштів:

Головним підрядником САД у минулій «п’ятирічці» стала місцева фірма «Луцькавтодор-сервіс». З вересня 2015-го вона отримала понад 2,14 мільярда гривень. 770 мільйонів гривень, тобто 36% цієї суми, припало на коронавірусний 2020 рік – рік «Великого будівництва» президента Зеленського. За президентства Петра Порошенка найкращим для «ЛАДу» став 2017-й. Тоді компанія виконала робіт на дорогах національного значення на Волині на понад 440 мільйонів гривень. 

Найбільші виграні підряди компанії за «п’ятирічку»: 

• 264 мільйони гривень за реконструкцію дороги М-07 Київ – Ковель – Ягодин. Договір на ці роботи уклали у грудні 2020 року;
• 252 мільйони на експлуатаційне утримання та поточний ремонт доріг Доманове –Ковель – Чернівці – Тереблече, Устилуг – Луцьк – Рівне та Журавичі – Берестяне – Цумань. Договір уклали у квітні цього року;
• 141 мільйон на капітальний ремонт дороги Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече. Договір уклали у липні 2020 року.

Фірма входить до корпорації дорожніх компаній «ЛАД», у якій є виконавцем деяких проєктів із ремонту доріг. Копорацію ще 30 років тому почав будувати місцевий бізнесмен Юрій Ольховий. Він керував шляхо-будівельним управлінням ще в радянський час, а в часи незалежності підприємство акціонувалося. У 2009-2010 роках Ольховий очолював Службу автомобільних доріг у Волинській області, від якої вже котрий рік корпорація отримує основні підряди. 

Наразі до структури корпорації входять компанії шести напрямків: ремонт і будівництво доріг, виробництво асфальтобетону, добування будівельних матеріалів, перевантажувальний термінал та лабораторія. Головний офіс корпорації – у м. Луцьку на вулиці Дубнівській, 66. 

За інформацією аналітичної системи «YouControl» «Корпорація ЛАД» входить до групи родини Сухомлин–Ольхових. Олександр Сухомлин є сватом Юрія Ольхового і ексзаступником міністра економіки України (2010-2011 рр.). До активів групи належить понад три десятки компаній. 

Раніше «Луцькавтодор-сервіс» був дочірнім підприємством «Луцькавтодору», чиїм співвласником до 2011 р. напряму був Юрій Ольховий. Нині ж офіційними власниками компанії є Вадим Заяць та Оксана Смялко. Керівником «Луцькавтодор-сервісу» є Олексій Юрчук. 

Другу позицію серед дорожніх фаворитів волинської САД займає одеське ТОВ «Автомагістраль-Південь». Воно з квітня 2016 року до липня 2021 отримало на дорожні роботи 1,37 мільярда гривень. Одесити міцно закріпилися на Волині у час президентства Петра Порошенка. Це 2017-2018 роки, коли компанія отримала загалом понад 800 мільйонів гривень в основному за ремонти доріг Ковель – Володимир-Волинський – Червоноград – Жовква, Седлище – Камінь-Каширський – Ковель, Устилуг – Луцьк – Рівне. У 2019-му одесити отримали лише копійчані 44 мільйони, але можуть відновити статус-кво завдяки «Великому будівництву» Зеленського вже у 2021-му.

Підприємство зареєстроване в Одесі. Його директором є Микола Тимофєєв, а офіційними засновниками – маловідомі Валерій Коротков та Олег Наливаний. За версією «Олігарха», контроль над фірмою здійснює оточення мера Одеси Геннадія Труханова. За версією інших ЗМІ лобіювання інтересів фірми у владних ешелонах здійснює заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Ще за третьою версією справжнім власником «Автомагістралі-Південь» може бути Олександр Бойко – офіційний засновник ТОВ «Шляховик-97» – ключового постачальника будівельних матеріалів та послуг для одеської компанії.

У 2020-му «Автомагістраль-Південь» стала лідером дорожніх підрядів по Україні, а її частка у цій сфері на середину року перевищила 36%. Це є однією із ключових ознак монопольного становища на ринку – повідомляє видання «Наші гроші». На кінець року фірма теж зберегла лідерство і виграла третину тендерів Укравтодору.

На Волині фірмі уже вдалося виграти кілька чималих підрядів «Великого будівництва». Наприкінці 2020-го фірма здобула перемогу у тендері на реконструкцію дороги Київ – Ковель – Ягодин, в районі села Руда Любомльського району, вартістю 311 мільйонів гривень. 

Як встановили «Наші гроші», через ремонти фірми у різних регіонах розслідується понад десяток кримінальних справ. 

Третє у місце у рейтингу фаворитів Служби автодоріг займає івано-франківська фірма «ПБС». Їхнє справжнє волинське «велике будівництво» розпочалося із початком карантину. За неповний рік компанія отримала понад 804 мільйони гривень. Про такі темпи навіть «ЛАДу» Ольхового лише мріяти.

Зрозуміло ж, що все завдяки програмі президента Зеленського. У 2020-му франківцям вдалося виграти одразу кілька тендерів на ремонт ділянок траси М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече та доріг поблизу Шацьких озер.

На Волині фірма вперше засвітилася у 2019 році, коли почала вигравати дорожні підряди у Луцьку після приходу до влади у місті соратників політика Ігоря Палиці.

У 2020 році «ПБС» виграла три тендери на ремонт дороги до Шацьких озер вартістю понад 250 мільйонів гривень. У липні 2021 на одній із ділянок дороги працівники фірми робили розмітку

Фірма належить колишньому директору гірськолижного курорту «Буковель», нардепу 7-8-го скликань (2012-2019 рр) та кандидату в президенти України 2019 року Олександру Шевченку, який є однопартійцем та бізнес-партнером колишнього голови Волинської обласної ради, народного депутата від Луцька Ігоря Палиці. Хоча й офіційно фірма записана на франківчанку Іванну Непик, свою причетність Шевченко не заперечує. Керівник фірми «ПБС» Олексій Пастернак спільно із ТОВ «Буковель» є засновником фірми «Вест хілл». А власниками ТОВ «Буковель» є дружина та син Ігоря Палиці. 

У 2020 році фірма виграла низку багатомільйонних тендерів «Великого будівництва» на Волині. До прикладу, 90-мільйонний тендер на ремонт дороги Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече, у якому Держуадитслужба виявила порушення. Та попри рекомендації аудиторів Служба автодоріг договору із підрядником не розірвала.

За понад п’ять років «ЛАД», «Автомагістраль-Південь» та «ПБС» освоїли 74% всього бюджету САД у Волинській області. Одна із них – «Автомагістраль-Південь» – є членом дорожнього картелю. Поряд із картелістами дорожній бюджет у кількох областях, в тому числі і Волинській, освоює і фірма «ПБС». Та поки що утримувати лідерство вдається місцевому «Луцькавтодор-сервісу». 

На четвертій позиції рейтингу опинилось дочірнє підприємство «Волинський облавтодор» державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» разом з районними філіями. Від волинського САДу за п’ять років воно отримало 561 мільйон гривень.

Якщо перша трійка фаворитів в основному спеціалізується на будівництві нових та ремонті старих автошляхів, то облавтодор в основному отримує кошти за експлуатаційне утримання шляхів. В середньому від 80 до 110 мільйонів гривень на рік.

Експерти відзначають поступове виведення облавтодорів, зокрема волинського, із ринку і прихід на їхнє місце приватних компаній. Про це свідчить і минулорічний скандал навколо Волинського облавтодору. Зокрема, його керівник Руслан Мандзюк скаржився на те, що керівництво Служби місцевих автомобільних доріг відхиляє їхні пропозиції на тендерах. Це питання розглянули на комісії Волинської обласної ради і виявилося, що підприємство має заборгованість та не дуже конкурує із приватними компаніями. Закономірно, що і у самої державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» погані справи. За перше півріччя цього року вона отримала 73 мільйони гривень збитків. 

Понад 132 мільйони гривень за «п’ятирічку» отримало ПАТ «Ковельське ШБУ-63». В середньому ковельчани отримують від волинської САД 15-30 мільйонів на рік в основному за експлуатаційне утримання шляхів, поточні середні та дрібні ремонти.

Ця фірма теж має відношення до Служби автомобільних доріг – її співвласник Микола Настін є сином колишнього начальника Служби автодоріг Миколи Настіна (2000-2007 рр). Іншим співвласником  і керівником фірми є ковельчанин Ігор Пець.

Раніше «Сила правди» писала, як «Ковельське ШБУ-63» разом із фірмою ексмитника і депутата Волинської облради Романа Микитюка розіграло тендери на ремонти місцевих доріг на понад 30 мільйонів гривень.

До другої п’ятірки дорожніх фаворитів САД увійшли фірми, які отримали від 47 до 125 мільйонів гривень. 

На шостій позиції – луцька «Унідор Сервіс» зі 125 мільйонами гривень від САД за експлуатаційне утримання та дрібні ремонти. Фірма належить ексміліціонеру Миколі Лисюку, який у 2004-2005-му працював заступником начальника ДАІ у Волинській області, а в 2010-2011 – заступником начальника Управління МВС. Кілька років тому фірма втрапила у скандал — у приміщенні, що належить спорідненій фірмі «Торговий дім «Унідор», викрили інтернет-бордель.

Понад 105 мільйонів отримало «Броварське ШБУ-50». Власник підприємства з Броварів Київської області – Віктор Гавриленко, який на початку 2000-х очолював державну акціонерну компанію «Автомобільні дороги України». На Волинь компанія потрапила у 2017-2019 роках, коли виконувала додаткові роботи з реконструкції траси М-07 Київ – Ковель – Ягодин.

На восьмій позиції опинилося луцьке ТОВ «РБП Транс-мост», яке отримало 77 мільйонів гривень. Фірма зареєстрована у селі Ратнів Луцького району, а керівником і власником є Володимир Рицай. Підприємство спеціалізується на ремонті та будівництві мостів і основні підряди виграє саме на роботу з мостами.

Фірма «Аміла», яка належить ексмитнику і депутату Волиньради Роману Микитюку, опинилася на дев’ятій сходинці рейтингу. 

Від Служби автодоріг вона отримала понад 47 мільйонів гривень. Турійська компанія зазвичай отримує кошти за експлуатаційне утримання доріг та дрібні ремонти. 

Майже 47 мільйонів за «п’ятирічку» отримала і ковельська фірма «Ідея», яка належить сім’ї депутата обласної ради трьох скликань (з 2014 року) та ексголови Ковельської райдержадміністрації (2015-2019 рр.) Віктору Козаку. 

«Ідея» на замовлення САД зазвичай займається поточним дрібним ремонтом шляхів на Ковельщині.

У другу десятку фаворитів САД у Волинській області потрапили підрядники, які отримали від 10 до 46 мільйонів гривень.

Столична фірма «Данко» із донецьким корінням працювати із волинською САД почала лише в середині 2020-го року, але вже отримала майже 46 мільйонів гривень. Вона стала підрядником на середніх ремонтах шляху Седлище – Камінь-Каширський – Ковель – Колодяжне – Локачі та Р-14 (Луцьк-Дольськ). Детальніше про цю компанію – далі, адже вона стала ще й основним підрядником Служби місцевих автодоріг. 

Майже 44 мільйони гривень від САД отримала ТОВ «Луцька дорожня пересувна механізована колона». Фірма спеціалізується на дрібних ремонтах та капітальних ремонтах невеликих шляхів. Вона належить луцькому бізнесмену Івану Кобаку. Кілька років тому колишнього директора компанії Миколу Слушаєва судили за підроблення документів на підрядах Луцької міськради. Втім, покарання чоловік не поніс — апеляційний суд скасував вирок завдяки скарзі тодішнього керівника департаменту ЖКГ Юрія Крася, якого теж судили. Але і для нього все минулося, справу просто закрили. 

Від 22 до 40 мільйонів, отримали від САД «Львівський облавтодор», «Експодор», «Транс-Дор-Сервіс» та Львівська філія державного підприємства «Укрдорзв’язок». «Львівський облавтодор» входить до державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України». Товариство «Експодор» зареєстроване у Києві і належить тернополянину Роману Федорончуку.  

«Транс-Дор-Сервіс» пов’язане із вже згаданим бізнесменом Юрієм Ольховим. Його адреса збігається із адресою «Луцькавтодор-сервісу», а керівником є Віталій Ореховський, який був одним із акціонерів приватного акціонерного товариства «Луцькавтодор». 

Компанія «Ространс», яка отримала від САД 21,6 мільйона, пов’язана із родиною покійного волинського бізнесмена Петра Гордійчука. Зокрема, фірмою свого часу керував його брат Василь Гордійчук. Нині офіційно її керівницею і власницею є Наталія Шух із Ковеля. 

Підприємство «СЕА Електротехніка», яке отримало понад 17 мільйонів, входить до групи компаній «СЕА», що займаються виробництвом електронного обладнання для інфраструктури. Власником групи і самої компанії є киянин Ехрам Салахов. 

Закрили другу десятку фаворитів «Транс лайн груп» та ТОВ «ВЦДПП», які отримали 15,5 і 10,4 мільйона гривень відповідно. Перше входить до Національної асоціації дорожників України та належить чернігівцям Віталію Лепському та Миколі Лавріченку. Друге належить киянам Валентині Никитюк та Іллі Сіткарю і в основному розробляло різну проєктну документацію для САД.

На місцевих дорогах немісцеві фаворити

Служби місцевих автомобільних доріг створені у кількох регіонах країни лише кілька років тому і до їхнього відання увійшли регіональні місцеві дороги, якими раніше опікувалося управління в облдержадміністрації. Волинська служба місцевих доріг створена на початку 2020 року, а вже з квітня почала займатися профільною діяльністю. За менш ніж півтора року державне підприємство розподілило 773 мільйони гривень, 751 з яких отримало ТОП-20 фаворитів. Цікаво, що основні підряди від неї отримують не місцеві компанії.

Перших вісім місяців від створення підприємства його керівником був колишній депутат Донецької облради від Партії регіонів Ігор Свиридов. Вочевидь, не випадково і першість у тендерах почала здобувати компанія з донецьким корінням. 

ТОВ «Данко», яке вже отримало від СМАД понад 233 мільйони гривень, до 2015 року було зареєстроване в Донецьку, згодом переїхало до Києва. 

Фірма почала брати участь у дорожніх тендерах Служби місцевих автодоріг невдовзі після її створення. Вже тоді немісцева компанія стала підрядником з експлуатаційного утримання шляхів колишніх Луцького, Рожищенського, Ківерцівського, Маневицького, Ковельського районів протяжністю 1564 км за 26 мільйонів гривень. Далі практично щомісяця до кінця 2020 року «Данко» отримувала нові підряди від СМАД. Імениті конкуренти на зразок «Луцькавтодор-сервісу» та «ПБС» все частіше стали поступатися «Данко».

Засновником «Данко» є інша столична компанія «Стройінжирінг», що належить британській компанії «Danko Goup Ltd», бенефіціаром якої є киянин Денис Чумак із Макіївки Донецької області. Із початку створення компанії її засновником була Чумак Валентина Миколаївна, яка також була власником «Сєвєродонецького асфальтобетонного заводу». 

Влітку 2020 року на Волині з’явився асфальтобетонний завод цієї фірми у селі Озеро на той час Ківерцівського району.

Такий стрімкий ріст компанії з донецьким корінням на Волині дуже не сподобався конкурентам із фінансово-промислової групи Коломойського-Палиці. В підконтрольних ЗМІ з’явилися викривальні матеріали про фірму: на телеканалі «Аверс» — серія сюжетів про ремонти доріг і будівництво заводу фірмою; в інших виданнях теж серія матеріалів про ремонти волинських доріг немісцевою фірмою. Це виглядає закономірно, адже «Данко» шість разів зустрічалася з «ПБС» впродовж червня-вересня 2020-го на тендерах СМАД, ну і зайва конкуренція їм, вочевидь, виявилась не потрібна. 

Нарікали на «Данко» і  у «Луцькавтодор-сервісі» – навіть скаржилися в Антимонопольний комітет на змову зі Службою місцевих доріг.  

Крім інформаційної артилерії, до бою проти «чужих» залучили і депутатську. Колега Ігоря Палиці по Верховній Раді, а в минулому – його радник Вячеслав Рубльов подав три депутатські запити до контролюючих служб, аби ті перевірили підприємство. Та попри це фірма очолює рейтинг фаворитів СМАД. Однак, це, схоже, вже ненадовго, адже її тендерні успіхи завершилися із звільненням Ігоря Свиридова з посади у листопаді 2020-го. За майже дев’ять місяців 2021-го «Данко» отримала лише одну перемогу у закупівлях СМАД на копійчані 2,5 мільйона.

Крім дорожніх справ, Служба місцевих доріг мала і кілька корупційних. Її перший керівник Ігор Свиридов ще до призначення на посаду фігурував у справі щодо змови на тендері як власник однієї з компаній. Також суд оштрафував його на 3400 гривень за те, що він сам себе преміював. 

Ще в один корупційний скандал втрапили заступники керівника СМАД. Вони нібито вимагали від підрядників «відкати» за встановлення відеоспостереження на об’єктах «Великого будівництва». За це правоохоронці затримали заступника директора підприємства Тараса Паляничка та заступника директора з фінансово-економічних питань Владислава Свіца.

Друге місце рейтингу займає ТОВ «Вельт капітал» зі Львова, яке отримало від держпідприємства більше 151 мільйона. Керівницею і власницею компанії є львів’янка Тетяна Павленко. Фірма зареєстрована у 2016 році у Львові і стала активним гравцем на дорожніх тендерах Львівщини та Волині. Зі СМАД львів’яни у 2020 році уклали лише три договори – на капітальний та середній ремонт двох десятків кілометрів дороги Шацьк – Залісся – Грабове – Старовойтове.

Від 24 до 94 мільйонів, а це відповідно третє-одинадцяте місця в рейтингу фаворитів, від СМАД отримали вже відомі підрядники, які увійшли і до рейтингу фаворитів Служби автомобільних доріг. 

Це «ПБС»(94 млн. грн), «Унідор сервіс» (35,7 млн. грн), «Ідея» (35,2 млн. грн), «Аміла» (30 млн. грн), «Ковельське ШБУ №63» (28,8 млн. грн), «РБП Транс мост» (28,5 млн. грн), «Ространс» (26 млн. грн), «Луцька ДПМК» (24,8 млн. грн) та«Луцькавтодор-сервіс», який із своїми 24,3 млн. грн зайняв 11 місце рейтингу. 

Трохи більше 8 мільйонів гривень від СМАД за експлуатаційне утримання і дрібні ремонти на дорогах колишніх Локачинського, Іваничівського, Шацького, Горохівського районів отримало мале підприємство «Шлях» родини депутата Волинської обласної ради Івана Мирки.

Від двох до семи мільйонів гривень отримали ще вісім компаній. Сюди увійшли Волинський та Львівський облавтодори державної компанії «Автомобільні дороги України»; київське підприємство «Трансстроймеханізація» із відомої групи родини Петруків — голови правління ПрАТ «Будівельна Асоціація Інтербудмонтаж» Володимира Петрука та його брата Петра Петрука, власника ТОВ «Інтерзерноторг»; «Західавтодор», що належить ковельчанину Василю Ольховому; тернопільська компанія «Шляховик-Т», власниками якої є Микола Карпець зі Львівщини та Олег Вітковський із Тернопільщини; рівненське «МВМ Шляхбуд», що належить хмельниччанину Маргару Аветісяну; київське ТзОВ «Академбудсервіс», власником якого є киянин Максим Назаренко; луцьке «Містсервісбуд», керівником і засновником якого є Оксана Рицай. З початку створення підприємства його засновником був вже згаданий Володимир Рицай, власник компанії «РБП Транс мост».