5 липня, війська рф поновили артилерійські обстріли по мирному місту Слов'янськ. Вже наступного дня – запалав Краматорськ. Саме в ці дні, наші волонтери приїхали в сектор, аби передати допомогу волинським бійцям на передову, тому мали можливість побачити наслідки обстрілів. Ще до в'їзду в Краматорськ здалека видно стовпи диму.
Військові в Краматорську попереджають:
«Зранку гатять по Слов'янську. Будьте обережні, бо можуть бути нові «прильоти»
Вимикаємо музику в авто і рухаємось далі. У цьому секторі цивільні практично не їздять: військові, медики і… вантаж 200. На кожному блок-пості посилений контроль. Пускають в зону бойових дій далеко не кожного. Надаємо усі необхідні документи, пояснюємо, що не всі бійці мають змогу виїхати забрати важливий вантаж, до того ж маємо велику передачу для медиків – такі життєвонеобхідні препарати та медобладнання. В Слов'янську бійці на блокпості ще раз просять бути дуже обережними і одягнути бронежилети, відкриті ділянки проїжджати дуже швидко і не зупинятись біля великих об'єктів, по можливості шукати тихі місця під накриттям, бо:
«Можуть літати пташки і гадити на голови волонтерам»
Поки їдемо – здалека за Слов'янськом чути вибухи. В місті ж тихо. Колись зелений та затишний Слов'янськ зустрічає порожніми вулицями
Місцевих мешканців майже не видно. На все місто нам зустрілось не більше 5 цивільних людей.
В кількох районах міста ще видніються стовпи диму.
За словами командира одного з підрозділів ЗСУ Сергія К., активізувались окупанти не дарма, адже саме у ці дні Слов'янськ відзначає восьму річницю звільнення від рашистської окупації.
«У 2014-му році Слов'янськ був окупований бійцями Ігоря Гіркіна. Простояли вони тут 3 місяці. Фактично – Слов'янськ здали йому без бою. Але вже в липні почалось звільнення міста від цієї нечисті. Тому 5 липня, коли українські війська повністю зайшли і зачистили місто - вважають датою звільнення від окупації. От вони стільки років чекали, щоб влупити по українському Слов'янську. Зруйнували вже більше 40 будинків, вчора розгромили центральний ринок. Цілий день там гасили пожежу. Ще позавчора ринок працював, але адміністрація попросила всіх покинути територію. Але все одно загинуло двоє людей і ще семеро поранено. А сьогодні поцілили просто в приватний житловий будинок, де вбили бабцю», - каже Сергій.
Так, днями рашисти вдарили по Слов’янську касетними снарядами. 5 липня «привітали» жителів із пам’ятною датою, обстрілявши центр міста з артилерії та реактивних систем залпового вогню.
«Вони вже підійшли до міста десь на 10 кілометрів. Пробують зайти не лише з Лиманського а й з Барвінкового напрямку. Вони свідомо обстрілюють мирних мешканців. З огляду на те, що 98% Луганщини вже окуповано рашистами – основні сили вони тепер кидають на Донеччину. Майже половина області була окупована ще в 14-му, і от вони по-трохи починають допалювати ті міста, які не здалися і тих українців, які стільки років тримали оборону. Щоправда і тут гнид витачає, які чекають «русскава міра», - зауважує Роман П.
Військовослужбовець розповідає, що по Слов'янську гатять одразу з трьох напрямків з певною періодичністю. Роман не заперечує – українські артилеристи відповідають їм на повну. В той же час, українські розвідники спостерігають перегрупування ворожих сил і активне підведення батальйонно-тактичних груп, зокрема і танкових військ.
«Так, не буду приховувати, ми цілком очікуємо від московитів танкового штурму і саме тут, під Слов'янськом може відбутись визначальна танкова битва, яка найближчим часом може змінити хід історії цієї війни. Ми вже готуємось до цього. Опір є чим дати і чим дати їм «під хвоста» на десятки кілометрів назад», - переконаний командир одного з підрозділів ЗСУ.
Про те, що Збройні сили України таки мають чим давати відсіч – переконались самі. Виїхавши з міста – зустріли кілька колон масивної техніки: 155мм гаубиці, реактивна артилерія, танки і тому подібне. І таки українські військові дають перцю окупантам - лише за вчора, 7 липня десантники знищили 12 рашистських танків.
Коментарів немає
Залишити коментар