На Харківщині у складі волинської 14-ї окремої бригади імені князя Романа Великого боронить Україну офіцерка Вікторія. Дівчина після поранення командира взяла на себе його обов'язки.
Історію бійчині переповідає .
Про те, що буде військовою, каже Вікторія, вирішила ще у 18 років. Тоді ж дівчина підписала контракт. Бойовий шлях розпочала в батареї артилерійської розвідки. Бойові завдання вона виконувала, зокрема, і в районі проведення ООС.
Торік, після навчання в Академії сухопутних військ України імені П. Сагайдачного, дівчина отримала офіцерські погони. Повномасштабна війна застала її підрозділ на Рівненському полігоні, де бригада проходила бойове злагодження. Того ж дня волинська бригада рушила захищати Київщину.
"Як і будь-кому, було страшно, адже кожен з нас перебував за крок від загибелі – постійно працювала російська авіація та РСЗВ. Але страхом потрібно керувати, я змогла це зробити. Але наразі відчуваю інший страх – за своїх побратимів", – говорить Вікторія.
З початку осені офіцерка разом зі своїм підрозділом боронить Харківщину. 1 вересня, пригадує дівчина, російські війська накрили підрозділ з артилерії.
"Командиру перебило руку, зачепивши артерію, осколкові поранень. Я разом із побратимами наклала турнікет, організувала його евакуацію. Командування підрозділом довелося взяти на себе", – говорить офіцерка.
Наразі бійчиня разом із підрозділом перебуває на Харківщині в безпосередній близькості від лінії фронту.
Коментарів немає
Залишити коментар