На передовій загинули ще восьмеро бійців з Волині: Ігор Щиглевський, Сергій Демчук, Андрій Мороз, Назарій Гнатюк, Сергій Кравченко, Юрій Малихін, Микола Веремчук і Олексій Каплун.
П'ятеро з восьми полеглих військовослужбовців — з Луцької громади, пишуть і .
Сергій Демчук
ДНК-експертиза підтвердила загибель військовослужбовця з села Кругель Сергія Демчука. Захиснику було 33 роки, повідомили в Люблинецькій громаді.
Захисник поліг 16 жовтня 2024 року під час боїв в районі міста Часів Яр на Донеччині. Понад 7 місяців волинянина вважали зниклим безвісти. Дату і місце прощання з Сергієм Демчуком повідомлять додатково.
Назарій Гнатюк
Лучанину Назарію Гнатюку було 30 років. За даними міської ради, на війні боєць служив на посаді зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів. Як повідомили в обласному облмуздрамтеатрі, до мобілізації Назарій Гнатюк працював машиністом сцени.
Старший солдат загинув 15 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Комар Донецької області.
Андрій Мороз
У Голобській громаді оголосили дводенну жалобу у зв'язку із загибеллю на війні 28-річного солдата-контрактника з села Поповичі Андрія Мороза.
Волинянин був майстром відділення бойових модулів взводу вогневої підтримки штурмової роти. 23 травня 2025 року Андрій Мороз загинув під час виконання бойового завдання в Ізюмському районі на Харківщині.
Сергій Кравченко
24 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Очеретине Донецької області загинув лучанин Сергій Кравченко. Майже рік захисника вважали зниклим безвісти.
Як повідомили у міськраді, полеглий 52-річний військовослужбовець був стрільцем-снайпером механізованого відділення механізованого взводу. Дату і місце прощання з Сергієм Кравченком сповістять пізніше.
Юрій Малихін
Лучанину, командиру відділення ударних безпілотних комплексів Юрію Малихіну було 44 роки, повідомили у міській раді.
Молодший сержант загинув 23 травня 2025 року під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Іванопілля Донецької області.
Микола Веремчук
Військовослужбовець Микола Веремчук — теж із Луцька. Останній бій захисник прийняв 23 травня 2025 року в районі населеного пункту Іванопілля Донецької області.
За даними міської ради, полеглому головному сержанту батальйону безпілотних систем було 47 років. Дату і місце прощання з Миколою Веремчуком повідомлять додатково.
Олексій Каплун
Також 23 травня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Іванопілля Донецької області поліг Олексій Каплун.
28-річний лучанин служив зовнішнім пілотом безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, у міській раді.
Ігор Щиглевський
Кохана загиблого воїна Ігоря Щиглевського з 14-ї ОМБр зареєструвала петицію до Президента з проханням надати йому звання Героя України (посмертно). Військовий загинув 10 травня 2025 року на Харківщині.
Авторка петиції - Марія Козачук, дівчина загиблого. У зверненні до глави держави вона просить вшанувати пам’ять свого коханого, який віддав життя за незалежність України.
«Звертаюся до Вас як дівчина загиблого захисника України, старшого солдата 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого - Щиглевського Ігоря Андрійовича… з проханням присвоїти йому почесне звання “Герой України” (посмертно)», - пише Марія.
Ігор Щиглевський, позивний «Щіпляний», народився 18 травня 1997 року. З початком повномасштабного вторгнення 25 лютого 2022 року, не вагаючись, добровільно вступив до лав Збройних сил України.
Більше трьох років він був на передовій — на найгарячіших напрямках: Донеччина (Званівка, Березівка, Соледар, Бахмут) та Харківщина (Середній Бурлук, Чкаловське, Благодатівка, Подоли). Загинув 10 травня 2025 року під час ворожого обстрілу поблизу Благодатівки Куп’янського району Харківської області, виконуючи бойове завдання.
«Його вірність присязі, відвага, гідність і безмежна любов до України - не підлягає сумніву. Це втілення справжнього Героя, який заслуговує на державне визнання», - переконана Марія.
Ігор був відзначений кількома військовими нагородами:
Почесним нагрудним знаком «Відзнака командира 14 ОМБр» - за зразкове виконання бойових завдань;
Медаллю «Ветеран війни» - як свідчення його бойового досвіду та вірності присязі;
А також неодноразово згадувався в наказах командування за мужність, дисципліну та бойовий дух.
«Він був світлою, чесною і доброю людиною, яка не заслуговує бути забутою. Ігор віддав своє життя за кожного з нас, за майбутнє України - і я вірю, що його подвиг має бути гідно вшанований на найвищому рівні», — наголошує авторка петиції.
У загиблого залишилися батьки, брат-військовослужбовець і кохана дівчина. За словами Марії, Ігор не встиг здійснити свої мрії, створити сім’ю та стати батьком.
«Не встиг пожити - а так хотів… Ця петиція - найменше, що я можу зробити для свого коханого. Я збережу його ім’я у пам’яті, а Ви - у серці нашої держави», - завершила звернення дівчина загиблого.
Коментарів немає
Залишити коментар