21 квітня стало відомо, що у боях з російськими військами на передовій загинули ще четверо бійців з Волинської області: Анатолій Дорош, Василь Лаць, Вячеслав Зинюк і Володимир Котик.
Про це пишуть та .
Вячеслав Зинюк
Внаслідок російського обстрілу в населеному пункті Петропавлівка Куп'янського району Харківської області загинув військовослужбовець Вячеслав Зинюк.
За даними Дубечненської громади, полеглому захиснику з села Любохини було 28 років. Останній бій волинянин прийняв 10 квітня 2025 року. Дату і місце прощання з Вячеславом Зинюком сповістять додатково.
Володимир Котик
У вівторок, 22 квітня, У Ковельській міській громаді оголошено Днем жалоби, там прощатимуться з полеглим на війні 51-річним бійцем Володимиром Котиком.
Волинянин був командиром кулеметного взводу механізованого батальйону. Капітан загинув 18 квітня 2025 року в результаті артилерійського обстрілу біля населеного пункту Плещіївка на Донеччині. Володимира Котика поховають на Алеї Героїв міського кладовища.
Василь Лаць
У Павлівській громаді повідомили про важку втрату – смерть 42-річного жителя села Трубки Василя Григоровича Лаця.
Про це у понеділок, 21 квітня повідомили у Павлівській громаді.
Василь Лаць - старший солдат, 100-ї бригади, 53 -го батальйону, військової частини А 7028. Серце чоловіка передчасно зупинилось…
Про чин поховання повідомлять згодом.
Анатолій Дорош
21 квітня 2024 року захисник з Волині Анатолій Дорош помер у лікарні.
Про нього розповіли у Шацькій громаді.
Анатолій Дорош народився 19 липня 1986 року в селі Пулемець. Навчався в місцевій школі, повну загальну середню освіту здобув у Ростанському навчальному закладі.
Відслужив строкову службу, працював на тимчасових і сезонних роботах. Одружився, в подружжя народилося двоє дітей: донька і син.
Війна, яку Росія розв’язала з Україною в 2014 році, внесла корективи в життя Анатолія. Він на 3 роки підписав контракт на військову службу і поповнив лави оборонців нашої держави.
Після повномасштабного вторгнення був мобілізований 13 березня 2023 року і в званні сержанта захищав Україну від ворога в складі військової частини 9971.
«Взимку 2024 року його разом з побратимом і односельцем Миколою Войтовичем придушило плитою після ворожого обстрілу. Мій чоловік сам звільнився з-під завалів, витягнув Миколу і просидів біля нього цілу ніч, поки їх двох не евакуювали з місця обстрілу. На жаль, Микола Войтович не вижив після цієї атаки ворога», – згадує дружина Анатолія Дороша.
Отримані травми підкосили здоров’я захисника. В нього не проходила охриплість голосу, турбували болі. 21 квітня 2024 року військовослужбовець помер у лікарні.
«Він врятував на полі бою життя не одного побратима. Навіть після смерті мого чоловіка військові дякували йому за надану допомогу і висловлювали жаль, що не змогли приїхати на похорон. Він хотів жити, мріяв приїхати додому, планував своє майбутнє. Його смерть стала для нас страшним ударом», – розповідає дружина воїна.
25 квітня Анатолія Дороша поховали з військовими почестями на кладовищі села Пулемець.
Коментарів немає
Залишити коментар