Ціни, житло, продовольство: як виживає Україна під час війни?

image
Оля Коновалова / 02.06.2022 / 0 Коментарів

Зростання цін, дефіцит деяких товарів, безробіття та зупинка підприємств — з такими і не тільки проблемами зіткнулась Україна з перших днів від повномасштабного вторгнення російських військ. Якою є "діра" в бюджеті, та які перспективи очікують українців та економіку країни — в матеріалі.

Надійних статистичних даних про стан української економіки наразі бракує, але ми зібрали кілька показових цифр, які дають певне розуміння, що відбувається на рівні держави, бізнесу та людей.

Що відбувається з економікою загалом?

"Мінус" 35% та вище до кінця року — такі прогнози щодо скорочення економіки України озвучив нещодавно прем'єр Денис Шмигаль.

Це співпадає із попередніми оцінками МВФ. Там вважають, що до кінця цього року українська економіка може скоротитися на понад третину.

Утім, цей квітневий прогноз найбільшого кредитора України базувався на тому, що активна фаза війни в Україні триватиме не довше ніж кілька місяців. Але там також зазначали, що "навіть якщо війна скоро завершиться, людські втрати, знищення основних фондів та переселення робочої сили серйозно перешкоджатимуть економічній діяльності на багато років вперед".

Втім, є й трохи кращі прогнози. Наприклад, інвестиційна компанія Dragon Capital прогнозує, що у разі, якщо війна триватиме до кінця року, варто очікувати спаду економіки України на 30%. При швидшому завершенні війни та відновленні роботи портів падіння української економіки може бути меншим.

За розрахунками мінекономіки, лише за I квартал 2022 року український ВВП скоротився на 16%.

Для порівняння: у 2021 році українська економіка зросла на понад 3%.

Як працює бізнес?

Нині точних даних про економічну активність в Україні немає. Але, наприклад, за даними Європейської Бізнес Асоціації, станом на кінець квітня у довоєнному режимі працювали лише до третини компаній-членів асоціації. Водночас більшість - 68% - працюють частково або з деякими обмеженнями.

З них майже половина компаній (47%) обмежили географію своєї діяльності, кожна п'ята (21%) перейшла в онлайн-режим, і трохи менше (19%) були змушені закрити частину офісів, торгових точок чи відділень. Але і тут не без відносно добрих новин: із компаній, що у перші тижні війни призупиняли свою роботу, 14% її повністю або частково відновили.

Наразі повністю не працюють тільки 4% компаній, хоча на початку березня таких було 29%.

Разом із тим, за даними EBA, лише трохи більше ніж половина компаній (54%) продовжують виплачувати зарплату у довоєнному обсязі. Водночас 7% відправили працівників у неоплачувану відпустку, 3% частково звільнили персонал, 1% не мають змогу робити виплати.

Одночасно компанії повідомляють про зростання втрат. Станом на кінець квітня лише компанії-члени EBA повідомляли про понад пів мільярда доларів збитків.

Якими є загальні втрати?

Втрати України від російської агресії з урахуванням як вже завданих інфраструктурі та економіці руйнувань, так і майбутніх збитків у наступні роки, перевищують 1 трлн доларів, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв'ю "Інтерфаксу".

Він пояснив, що такі оцінки складаються із трьох частин:

  • Прямі інфраструктурні збитки, тобто зруйновані мости, дороги, житло, будівлі. Наразі це близько 120 млрд доларів, а з урахуванням військової інфраструктури та інших цивільних витрат — понад 270 млрд доларів,
  • недоотриманий прибуток і не вкладені інвестиції, що оцінюється у 290 млрд доларів,
  • втрати, отримані внаслідок зменшення ВВП у перспективі відносно довоєнних планів, адже підприємства, які мають приносити державі доходи, зруйновані.

Разом із тим, за оцінками Київської школи економіки, станом на 19 травня загальні економічні втрати через війну, враховуючи як прямі, так і непрямі втрати (зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо), становлять 564-600 млрд доларів.

При цьому загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури сягає майже 100 млрд доларів.

Через війну зруйновано чи пошкоджено 38,6 млн квадратних метрів житла на 33,9 млрд доларів.

Крім того, постраждало щонайменше 219 заводів, фабрик та підприємств на 10,7 млрд доларів.

Серед найбільших втрат — металургійні гіганти Маріуполя -"Азовсталь" та "ММК Ілліча", які давали до третини української металургійної продукції.

З руйнуванням Кременчуцького НПЗ та низки нафтобаз великих втрат зазнала також і паливна інфраструктура, і тепер Україна на 100% залежить від імпорту пального.

Що з експортом?

До війни українську економіку називали експортноорієнтованою. Значну частину валюти та податків приносив саме експорт та компанії, що працювали на нього.

Руйнування підприємств, блокування морських портів, логістичні проблеми та обмеження інших шляхів торгівлі призвели до різкого скорочення українського експорту.

Даних Держстату наразі немає, але міністерство економіки повідомляло про те, що у березні український експорт скоротився удвічі.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також заявляв, що Україна щодня втрачає по 170 млн доларів через заблоковані російськими військами порти, а експортні можливості держави з початку війни впали на половину.

Якщо у квітні минулого року український експорт становив 5,4 млрд доларів, то у квітні цього року Україна експортувала товарів на 2,7 млрд доларів.

Особливо болючим є скорочення торговельного експорту по двох ключових напрямках: металургії та аграрній продукції.

Із захопленням та руйнуванням маріупольських "Азовсталі" та "ММК Ілліча" (другий і третій за потужністю металургійні підприємства України до війни), а також обмеженнями у виробництві "АрселорМіттал Кривий Ріг" та "Запоріжсталь" (перше і четверте найбільші металургійні підприємства), експорт металу майже припинився.

За даними Державної митної служби, металургійні підприємства України у січні-квітні 2022 року знизили надходження від експорту чорних металів на майже третину (29,7%), якщо порівнювати із відповідним періодом минулого року, — до $2,62 млрд млн. Частка металів у загальних надходженнях від експорту також скоротилася — із 19,5% за січень-квітень 2021 року до 15,65% у цьому році.

Що з харчами?

Аграрний експорт за два місяці війни — у березні та квітні — приніс в українську економіку у понад три рази менше, ніж у довоєнні січень-лютий.

"Якщо у січні-лютому нинішнього року, за даними Державної служби статистики України, вартість вітчизняного аграрного експорту становила 5676 млн доларів, то у березні-квітні, після вторгнення Росії, постачання України на зовнішні ринки принесли виручку в розмірі лише 1744 млн доларів, скоротившись за час війни більш ніж утричі", - заявив заступник Інституту аграрної економіки Микола Пугачов.

За даними міністра аграрної політики Миколи Сольського, Україна поки що не змогла вивезти до 5 млн тонн пшениці, яку планувала експортувати на світові ринки до війни. Так само під питанням експорт 10-15 млн тонн вже з нового врожаю.

"Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня", - заявив урядовець в інтерв'ю "Голосу Америки".

До війни Україна "годувала" близько 400 млн людей. Вона була найбільшим експортером соняшникової олії у світі й одним із провідних постачальників зерна — не лише до окремих країн, але й до Харчової програми ООН, яка розподіляє харчі серед найбільш нужденних. Від українського аграрного експорту залежали Китай та Єгипет, країни Африки та Близького Сходу.

Саме тому світові лідери дедалі голосніше говорять про реальну загрозу голоду у світі та рекордне зростання цін на харчі через припинення постачання аграрної продукції з України.

За час російської агресії проти України світові ціни на пшеницю та кукурудзу зросли більш ніж на 20%, що призвело до підвищення цін на інші базові харчові продукти в усіх країнах, зокрема, і в розвинених.

А от голод у найбідніших країнах може призвести до соціальної нестабільності й навіть спровокувати нову міграційну кризу.

Скільки людей залишили дім?

За даними Державної прикордонної служби, з початку російського вторгнення кордон України на ділянках з країнами ЄС та Молдовою в обох напрямках перетнули понад 7,4 млн осіб.

З них із країни виїхали більш як 4,8 млн людей. На в'їзд в Україну за цей час західний кордон перетнули понад 2,2 млн громадян України.

Прикордонники також кажуть, що після 9 травня українці дедалі активніше повертаються додому, а потік на в'їзд перевищує виїзд.

Водночас за даними ООН від початку війни кількість біженців з України, які внаслідок російського вторгнення змушені були залишити свої домівки та виїхати за кордон, сягнула понад 6,5 мільйона осіб.

Більшість поїхала до Польщі — понад 3,5 млн людей. До Румунії виїхали понад 961 тис. осіб, до Росії — понад 919 тис., Угорщини — 644 тис., до Молдови — понад 471 тис., до Словаччини — 442 тис. і до Білорусі — понад 27 тис. осіб.

Ще понад 8 млн українців, за оцінками Міжнародної організації з міграції ООН, вважаються внутрішньо переміщеними особами.

Скільки українців повернуться і коли, залежатиме передусім від того, скільки триватиме війна, вважає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.

"Якщо довго, то більше не повернуться. Якщо недовго, то менше. Люди або встигнуть там адаптуватися, або не встигнуть, — розповіла науковець в інтерв'ю "Мінфіну". - Ті, хто зможе знайти там прийнятну роботу, ті, хто втратив в Україні житло, значна частина з них не повернеться".

Вона також вважає, що найімовірніше повернуться люди, які не втратили власне житло, а також жінки з дітьми.

"Проте студенти та школярі, які завершать навчання в інших країнах, можуть стати неповоротними мігрантами. Осідання молоді в країнах, що приймають, прискорить старіння населення в Україні", - відзначила директор Інституту демографії.

Що з бюджетом?

У перші дні війни уряд дозволив бізнесу перейти на спрощену систему оподаткування. Підприємства на загальній системі отримали можливість сплачувати податок у розмірі 2% від обороту замість 20% ПДВ та 18% податку на прибуток. Крім того, ставку ЄСВ зменшили з 5% до 2%.

Це значно полегшило життя бізнесу. Але доходи державного бюджету кардинально зменшилися — і від того, що значна частина підприємств не працюють, і від того, що працюючі підприємства платять значно менше податків.

Водночас видатки — особливо на оборону — є значно більшими.

Прем'єр-міністр та міністр фінансів озвучували щомісячну нестачу коштів у бюджеті у 5 млрд доларів.

Наразі уряд намагається закрити цю "діру" за рахунок фінансової допомоги від міжнародних партнерів України. Але її не вистачає.

Як заявив міністр фінансів Сергій Марченко, у травні Україна отримає від міжнародних партнерів тільки 2 млрд доларів для фінансування дефіциту бюджету замість необхідних 5 млрд. Ще близько 1 млрд доларів вдається залучити від продажу військових облігацій.

Додатково 1,5 млрд доларів надходить від емісії Нацбанку. В уряді порахували, що "друк" більшої суми несе загрозу гіперінфляції. Але, за словами міністра фінансів, міжнародні партнери та кредитори України цілком розуміють вимушеність таких кроків.

"Ми не хочемо використовувати цей інструмент як ключовий для фінансування дефіциту. Але коли ми бачимо проблеми з ліквідністю на казначейському рахунку, ми приходимо до Національного банку України та просимо допомогти", - пояснив Сергій Марченко логіку дій уряду в інтерв'ю Atlantic Council.

Що з цінами та курсом?

За даними Державної служби статистики, зростання цін на споживчому ринку за квітень перевищило 3%, а від початку року до травня інфляція сягнула майже 11%.

До кінця року, як очікується, ціни можуть зрости на понад 20%.

Але такі прогнози робили ще до того, як уряд припинив регулювати ціни на пальне. Після того, як це сталося, ціни на літр 95-го бензину зросли на понад 10 грн.Ще швидше ціни можуть почати зростати у разі, як Нацбанк скасує фіксований курс долара, який він встановив у перші дні війни на рівні 29,25 грн за долар.

Навіть скасування Нацбанком обмежень на встановлення обмінного курсу для банків підштовхнуло його до понад 36 грн за долар у порівнянні з 32 грн до скасування обмежень.

Не сприятиме стабільності цін і дефіцит на ті чи інші товари. Українці вже зіштовхнулися з дефіцитом пального і солі.

Поки триває війна, тривають обстріли й руйнування, ускладнена доставка товарів, дедалі більше продуктів можуть потрапити в категорію дефіцитних, — з усіма відповідними наслідками для цін.