На Камінь-Каширщині споживачі крадуть воду

Камінь-Каширське виробниче управління житлово-комунального господарства стикнулося з серйозною проблемою недоотримання коштів.

Підприємство щомісяця втрачає десятки тисяч гривень доходу через систематичні крадіжки питної води з мереж водопостачання міста і сіл громади.

Про це пише газета Полісся.

Як наслідок, воно змушене покривати ці збитки зі свого бюджету, що негативно впливає на фінансове становище ВУЖКГ і можливості покращення якості послуг. Тому комунгосп націлив зусилля на виявлення незаконних врізок (підключень) у системи, притягнення до відповідальності недобросовісних споживачів і стимулювання людей унормувати відносини із надавачем послуг, тобто ним, шляхом укладання відповідного договору. На переконання директора комунального підприємства Олександра Зрума, мешканці мають зрозуміти, – не можна користуватися водою й нічого не платити.

– У кожного товару, а вода це також товар, – є ціна, яка визначається затраченими на його виробництво ресурсами. Вона не дається задарма. До того, як ви відкриєте кран і наповните водою склянку, відбудеться багато технологічних процесів: воду піднімуть на поверхню із свердловини, очистять (відфільтрують від осадів), транспортують трубами у кінцеві пункти, тобто споживачеві, підтримуючи необхідний для того тиск. Що не дешево у фінансовому плані. І затрати повинен хтось покривати, а саме користувач послугами.

Коли ж кількість тих, які сплачують за воду не відповідає тим, котрі фактично користуються нею, то виникає дисбаланс між витратами на забезпечення надання послуги і грошовими надходженнями.

Камінь-Каширське ВУЖКГ змушене працювати собі у програш, десь економити, відкладати реалізацію потрібних проєктів, часом не може одразу та в повному обсязі забезпечити всіх запитів клієнтів. Але ж вони в праві їх отримати, бо заплатили. І ставлять цілком слушні вимоги перед нами.

 Тільки-от нерідко чому у вашому домі відсутня вода, чи подається під малим напором, якось не такого кольору, – справедливо запитувати вашого сусіда/сусідів, які вважають себе “розумнішими” за інших, самовільно здійснили приєднання до мережі, безсовісно крадуть з водогону цінний ресурс, наприклад, для поливу полів, садів, наповнюють басейни, чи не щодня миють авто, тощо й не думають про інших. Та на всіх таких спритників, точніше звичайнісіньких злодіїв, ми теж знайдемо раду, – впевнений Олександр Павлович.

– Ми навіть згідні на певні уступки, готові розглядати різні варіанти, лише щоб наша співпраця була чесною, прозорою, без обману, на відкритих договірних умовах. Бо ще раз наголошу, що кожен, хто користується водою, повинен сплачувати за неї встановлену плату, оскільки витрати на її надання не є незначними.