Перевірка системи рециркуляції вихлопних газів

У сучасних двигунах внутрішнього згоряння система рециркуляції відпрацьованих газів вирішує завдання зниження шкідливих викидів в атмосферу. Центральним елементом цієї системи служить клапан EGR, який перенаправляє частину вихлопних газів з випускного колектора назад у впускний. Цей процес дає змогу знизити температуру горіння в циліндрах на 100–200°C і скоротити утворення оксидів азоту до 50%. Керування клапаном здійснюється через електронний блок двигуна, який відкриває його за середніх навантажень і закриває на холостому ходу або за повного газу. Для вакуумних систем використовується електромагнітний клапан керування, для електричних — прямий сигнал від ЕБУ напругою 5–12В.

Чим небезпечна несправність клапана EGR

Ламання клапана EGR викликає серйозні проблеми в роботі двигуна і збільшує експлуатаційні витрати. У разі заклинювання у відкритому положенні відбувається постійний перепуск вихлопних газів, що призводить до зниження потужності до 30%, нестабільної роботи на холостому ходу та утрудненого холодного запуску. Характерні ознаки несправності клапана:

1. підвищена витрата палива на 5–15%;
2. чорний дим з вихлопної труби;
3. поява помилок P0400–P0409 у пам'яті ЕБУ;
4. детонація двигуна;
5. перегрів головки блока циліндрів.

В разі заклинювання в закритому положенні збільшується вміст оксидів азоту у вихлопі, що призводить до перевищення екологічних норм і додаткового навантаження на каталізатор.

Як відбувається перевірка системи рециркуляції вихлопних газів

Для діагностики вузла краще звернутися у професійний автосервіс, де фахівці допоможуть визначити несправність і замінити вузол за потреби. Діагностика системи рециркуляції вихлопних газів починається з комп'ютерної перевірки через роз'єм OBD-II, що дає змогу виявити коди помилок P0400–P0409 і оцінити базові параметри роботи. Фахівці проводять ретельний огляд усіх компонентів системи, перевіряючи герметичність вакуумних магістралей і стан електричних з'єднань. Вимірювання розрідження вакуумним манометром показує норму 300–700 мм рт. ст., а опір електричного клапана має перебувати в межах 12–30 Ом. На двигуні, що працює, виконується активна діагностика:

1. прогрів мотора до робочої температури 85–95°C;
2. підняття обертів до 2500–3000 об/хв;
3. від'єднання роз'єму клапана EGR;
4. фіксація зміни обертів (норма падіння становить 100–200 об/хв);
5. замір температури впускного колектора пірометром.

Під час активації клапана температура впускного колектора має підвищуватися на 10–20°C, що підтверджує проходження відпрацьованих газів через систему. Кінцевий етап — перевірка протитиску у випускній системі манометром: допустимі значення становлять 0,1–0,3 бара на холостих обертах і 0,2–0,5 бара за 3000 об/хв. Після діагностики за необхідності проводиться очищення або заміна клапана з подальшою адаптацією через сканер.