У Тетяни Ластович із околиць Маріуполя війна відібрала брата, маму та чоловіка. Вона залишилася одна з трьома дітьми, наймолодший з яких народився за три тижні після загибелі тата - під завивання сирен протиповітряної тривоги.
Маму та чоловіка Тетяна досі не змогла навіть поховати – і відмовляється їхати за кордон, чекаючи на можливість повернутися додому. Історію Тетяни Ластович, від якої холоне кров, розповіли журналісти ТСН.
Тетяна Ластович втратила на війні трьох найближчих людей – брата, маму та чоловіка. Вона залишилася сама з трьома маленькими дітьми та відмовляється від пропозицій виїхати за кордон. Тетяна живе в найближчому до тимчасово окупованого Маріуполя місті, щоб після перемоги повернутися з донечками та сином на землі, які захищав їхній батько, та розповісти дітям, як тато та бабуся боронили "Азовсталь".
"Півторамісячний Ілля ще не знає, що його батько був героєм. Олексій Ластович захищав Маріуполь і загинув на "Азовсталі" 21 квітня. Три тижні не дожив до народження малюка. Він дуже чекав на хлопчика і вибрав ім'я заздалегідь", - пише ТСН.
Тетяна та Олексій виховували ще 4-річну Ганну та 2-річну Віку, чекали третьої дитини та мріяли усиновити четвертого малюка. У Ялті під Маріуполем у Ластовичів був свій дім. І подружжя жило в ньому щасливо – до 24 лютого.
"Їм сказали збиратися – і до Маріуполя всім", – згадує Тетяна.
Вона зізнається: навіть не намагалася втримати чоловіка вдома.
"Жінки-"Азовці" – це підтримка та опора чоловіків зі сталі", – додає дружина загиблого воїна.
Тетяна вже знала, що таке війна. У 2018 році вона втратила брата - Юрія Луговського ("Баррет"), який воював у складі полку "Азов" на Донбасі та став одним із найкращих снайперів підрозділу. Загинув "Баррет" під селищем Водяне на Приазов'ї.
"Він на передовій не був лише тоді, коли був у відпустці. Були такі тижні, коли він не їв і не спав. Він був у військовій справі від А до Я", - розповідає Тетяна.
Мама Тетяни та Юрія Наталя не змогла змиритися зі смертю сина - і пішла служити в "Азов" військовим писхологом.
"Вони жили всі разом, у них було і щастя, і горе, все разом, вони їли з однієї миски і дихали одним повітрям", – розповідає Тетяна про взаємини в полку.
Наталія Луговська загинула на "Азовсталі" 3 травня. У бункер, де вона була, влучила авіабомба.
"Звістки про смерть спочатку чоловіка, потім мами – Тетяна отримувала на останньому місяці вагітності вже на окупованій землі. Вона розуміла, що треба ризикувати і виїжджати на українську територію, коли вони проїжджали ворожі блокпости, їх обшукували, перевіряли всі речі. Коли родина вже була у безпеці, вони сказали водієві, що він вивіз сім'ю "азовців". Він тільки перехрестився і зрадів, що ця спецоперація вдалася", - розповідають журналісти.
Вже на вільній території, під виття сирен, народився син та онук загиблих захисників "Азовсталі". Дитину назвали ім'ям, яке обрав його тато – Ілля. Коли Тетяну з Іллею виписували з пологового відділення - їх приїхали зустрічати "азовці".
"Це був сюрприз, я була в шоці. Мене мав забирати лише командир Льоші. Він із командиром домовлявся: "У мене там у травні пологи, ви не розраховуйте на мене", - розповідає Тетяна.
Побратими загиблого Олексія Ластовича не залишають його вдову та дітей і зараз.
Війна забрала у Тетяна трьох найрідніших людей – брата, маму та чоловіка. Маму та чоловіка вона поки що не змогла навіть поховати, бо де знаходяться їхні тіла - невідомо.
"Тетяні вже багато разів пропонували виїхати за кордон, але вона вірить у нашу перемогу. Залишається з дітьми в Україні, у найближчому місті до тимчасово окупованого Маріуполя, щоб рано чи пізно повернутися на землю, яку захищав їхній тато", - завершують розповідь журналісти. .
Коментарів немає
Залишити коментар