У луцькому готелі «Околиця» військовослужбовцю Ярославу Нищику, який їхав з Донеччини у відрядження, відмовили у поселенні.
Як зазначив захисник на
Захисники додав, що у місто з побратимом заїхали о 21:00, а за ночівлю попередньо не домовилися, бо планували знайти мотель на ділянці траси між Рівним та Луцьком.
Тому вирішили зупинитися в готелі «Околиця».
«Побратим Вжик домовляється за вечерю в ресторані готелю. Ми цілий день в дорозі. Голодні. Вжик за 7 годин до виїзду ще був на позиції в Яблунівці поряд Костянтинівки. Нам обіцяють щось розігріти. Я ж іду вирішувати питиння з "хостес". В коридорі мене стрічає пані пенсійного віку з невдоволеним обличчя.
– Доброго дня. А чи маєте вільний номер з двома окреми ліжками? - питаю я в неї.
– Не день, а вечір, - у відповідь. І тиша.
Я намагаюсь бути милим, очевидно, що в людини важкий день.
– То чи маєте вільний номер?
– Можливо.
Всю хвилину такого діалогу пані розглядає мене. Я спочатку подумав, що в мене щось не гаразд з формою. Може брудний, може ширінка розстібнута. Та ж ні.
А вона й далі міряє мене з ніг до голови. І тут я розумію, що саме так виглядає презирство і ненасисть в погляді.
– То ж чи ви нас поселите?
– Ні, не хочу, ми воєнних не селим.
Я киплю. Але дуже хочу поїсти і лягти спати.
– Пані, ми сьогодні виїхали з Донбасу. Цілий день в дорозі. Не подумайте, я ж не прошу безкоштовно. Ми заплатимо, - ловлю себе в момент, що я відверто вже принижуюсь. Я прошу в Луцьку, щоб мене за мої гроші нагодували і поклали спати.
– А мені яке діло.
Ніякого. Ми знайшли ночівлю. Купили хліба, ковбаси і майонеза в "АТБ". І полягали спати. Попереду три важких дні.
Якщо будете в Луцьку - оминайте "Околицю". Я на Донбасі не стрічав такої ненависті і зневаги», - наголошує Ярослав Нищик.
Коментарів немає
Залишити коментар