При звільненні колишній голова фракції «Слуга народу» в Луцькій міській раді Роман Бондарук подав декларацію, хоча із подачею документа він запізнився майже на чотири місяці. Його підозрюють у хабарництві у справі «Снігової королеви».
Декларацію про майно і доходи при звільненні, що охоплює період з 1 січня до 8 травня 2026 року, експосадовець подав 14 жовтня 2026 року, - пише «».
Роман Бондарук, який очолював фракцію «Слуга народу» в Луцькій міській раді, 8 травня склав депутатський мандат. Це відбулося після того, як Національне антикорупційне бюро оголосило йому підозру в отриманні хабаря. Закон «Про запобігання корупції» дає 30 календарних днів посадовцям і депутатам після припинення повноважень, щоб подати декларацію за період, не охоплений попередньою. Тобто задекларувати майно й доходи обранець мав до початку червня, а зробив це майже на чотири місяці пізніше.
На уточнення журналістів, чому не подав декларацію вчасно, Роман Бондарук відповів: «Трохи пізніше, ну, затримався, так сталося вже десь […]. Ну, так, таку маю провину».
За несвоєчасне подання декларації без поважних причин Кодекс про адміністративні правопорушення передбачає штраф від 850 грн до 1,7 тис гривень.
В останній декларації Бондарука майже все майно таке ж, як у документі за 2025 рік, який Бондарук подав НАЗК наприкінці березня цього року, після обшуків НАБУ. Щоправда, суттєво зменшилися заощадження на одному з рахунків та відсутня інформація про 30 тисяч доларів позики.
За чотири місяці 2026-го підприємницький дохід ексдепутата Луцькради становив понад 1,3 мільйона гривень. За 2025 рік Роман Бондарук задекларував майже 6 мільйонів гривень доходу від підприємницької діяльності та понад мільйон грн безповоротної фінансової допомоги від товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-СА», кінцевим бенефіціаром якого він є.
Також до травня 2026-го на рахунках в банках ексдепутата було понад 4,6 тисячі доларів і 1,6 тис євро, та понад 300 тисяч гривень. Для порівняння, наприкінці 2025-го Роман Бондарук мав на рахунку майже мільйон гривень, тобто на понад 660 тисяч грн більше.
У той же час на доларовому рахунку сума заощаджених коштів збільшилася в гривневому еквіваленті на понад 57 тис грн.
Також у декларації при звільненні Романа Бондарука немає інформації про поворотну фінансову допомогу на 30 тисяч доларів, яку він у жовтні 2025 року отримав від Юрія Анатолійовича Бондарука. Чи повернув обранець ці кошти? Жодні видатки він не декларує.
У декларації за 2025 рік Роман Бондарук повідомив про Людмилу Штогрину, яка має статус «особи, яка спільно проживає та не перебуває у шлюбі». Штогриній належать будинок площею понад 177 квадратних метрів і шість соток землі в Підгайцівській громаді, які вона має з 2014 року, а також BMW X3 2022 року випуску, оформлений на неї в березні 2024-го. Того ж місяця вона взяла кредит на понад 1,1 мільйона гривень, з якого станом на травень 2026-го лишалося віддати майже 600 тисяч. Від підприємницької діяльності Штогрина за 2025 рік задекларувала майже 6 мільйонів гривень доходу, а за перші чотири місяці 2026-го – майже 2,5 мільйона.
Ексдепутат Роман Бондарук також вказав, що має готівкою майже 85 тисяч доларів, а його співмешканка – понад 55 тисяч. Разом це 140 тисяч доларів. Саме таку суму в лютому арештував Вищий антикорупційний суд після обшуків у Бондарука. На засіданні ВАКС він пояснював, що частина цих коштів – його, а частину заробила дружина, з якою він живе в громадянському шлюбі. Крім того, у Штогриної є понад 165 тисяч гривень і майже 30 тисяч євро готівкою, а також 20 тисяч доларів на банківському рахунку.
Ще одна позиція, що збереглася з декларації 2025 року, – монети з дорогоцінних металів вартістю 870 тисяч гривень. Їх задекларовано як власність сина Бондарука Юрія, подарунок від Валентини Бондарук. У ВАКС у квітні цього року ексдепутат казав, що арештовані коштовності подарувала його сину мама. Тоді серед арештованого були і золотий годинник, жіночий перстень і десять золотих монет із написом «Napoleon III Empereur».
За декларацією, Роман Бондарук їздить на Toyota Camry Hybrid 2024 року випуску. Він також має посвідку на постійне проживання в Словаччині, де йому належить половина консалтингової фірми.
За версією слідства, разом із депутатами від «Свободи» Миколою Федіком і Анатолієм Вітівим він домовився з екснардепом-забудовником Юрієм Савчуком про 30 тисяч доларів за рішення міської та обласної рад, потрібні для будівництва багатоповерхівки на місці льодової арени «Снігова королева». Ще 3 тисячі доларів, як вважає слідство, він одержав за рішення щодо забудови 14 зблокованих житлових будинків. Ексдепутат провину заперечує. Він намагався оскаржити підозру у справі «Снігової королеви», однак суд відхилив його скаргу.
Запобіжним заходом у квітні суд обрав йому заставу в 4 мільйони гривень, а згодом зменшив її до близько мільйона.
Коментарів немає
Залишити коментар