Лучанка Ліда Кульчицька у своєму фейсбуці поскаржилася на ситуацію, що трапилася під час Всеукраїнського турніру юних винахідників і раціоналізаторів, який відбувався на початку 2023 року.
Про це пише .
Зі слів пані Ліди, команда із Луцька, капітаном якої є її син, зіштовхнулася з мовною дискримінацією: організатори запросили до участі учнів із Молдови, і просили інших дітей переходити під час виступів на російську, щоб іноземцям було все зрозуміло.
Відкриття турніру відбулося в неділю, 15 січня. Син пані Ліди, одинадцятикласник із луцької школи №27, був капітаном команди, яка представляла збірну Волинської області від Малої академії наук. Грали команди онлайн.
«Прийшовши ввечері додому, син був дуже здивований тим, що про команду з Молдови вони дізналися за 15 хвилин до початку турніру, і обурений тим, що один з організаторів турніру, пан Давиденко Андрій, професор одного з чернігівських ВНЗ, запропонував спілкуватися з нашими гостями російською мовою. Мовляв, «ми всі лояльні і цивілізовані люди». На що мій син відповів: «А де перекладач?» Наші діти категорично відмовляються спілкуватися мовою окупантів. Але дуже сподівалися, що наступного дня організатори врахують слова капітана однієї з команд учасників і нададуть перекладача», – пише у своєму фейсбуці лучанка.
ЇЇ обуренню не було меж, коли наступного дня, прийшовши додому, син розповів, що перекладача не було.
«Крім того, під час виступів нашої команди українською мовою щоразу, коли пан Давиденко заходив до «кімнати» (турнір відбувався онлайн), він нагадував дітям, що треба розмовляти російською», – додає жінка.
Жінка дивується, як у світлі останніх подій, наступного дня після трагедії у Дніпрі, голова журі всеукраїнського конкурсу може просити дітей переходити на російську. Дітей, які ніколи не вивчали і не знають цієї мови, і асоціюють її хіба з окупантами.
«Ви, пане Давиденко, розумієте, що кожна родина, майже кожна сім'я в Україні в цій війні має або когось в ЗСУ, або в Теробороні, або серед волонтерів? В нашій команді є учасник, в якого тато 9 років на цій війні. Ви, пане Давиденко, хоч на секунду задумалися, як цим дітям розмовляти мовою окупантів, вбивць, гвалтівників? Тим більше за день до того була трагедія в Дніпрі», – пише у своєму фейсбуці пані Ліда.
Директорка луцької школи №27 Вероніка Захарчук розповіла, що ситуація на турнірі її неабияк здивувала. Адже змагання всеукраїнське і логічно, що мовою спілкування мала би бути українська.
«Мені було дуже дивно, що голова оргкомітету, голова журі Андрій Давиденко двічі звернувся з проханням, щоб діти перекладали на російську мову. Треба врахувати ті умови, в яких ми зараз перебуваємо, і те, що грали діти, які в житті не мали жодного уроку російської мови. Наша претензія була до оргкомітету, щоб надати перекладача. Але вони все це так перекрутили, що вийшло, ніби ми образили команду Молдови. Все це якось так цікаво. Тому що і в команди з Молдови були труднощі, бо вони не володіють українською мовою. Але і в нас теж труднощі, бо ми теж не можемо вільно грати російською мовою. І ми не зобов'язані», - розповідає пані Вероніка.
Вона каже, що ведучий запросто міг би здійснювати переклад, аби дітям із Луцька не довелося говорити російською. Проблему можна було б легко вирішити, а не переводити все на майже міжнародний конфлікт, у якому лучани нібито образили команду Молдови. За словами жінки, оргкомітет мав врахувати цей момент.
«Всі забули ще про один фактор. Про фактор того, які діти грають. У даному випадку капітаном команди був хлопчик, чий тато з 2014 року на передовій. І питання української мови – це питання, яке для їхньої всієї сім'ї дуже важливе і дуже болюче. Тато трьох дітей, який міг спокійно забрати сім'ю і виїхати за кордон. Але він свідомо знаходиться на передовій. І як цьому сину потім сказати: «Тату, я перейшов на російську мову. Почав грати публічну гру на всеукраїнському турнірі російською мовою»? Там сім'я з глибокими українськими традиціями. Там бабуся – вчителька української мови. От чомусь на позицію цих дітей і те, який стан емоційний цих дітей, не зважають. Зробили винною дитину, зробили винним керівника команди. Сказали, що наша команда провокатор і провокує міжнародний конфлікт», –говорить директорка.
З її слів, хлопчик просто сказав, що його команда не знає російської мови, і якщо якась команда їх не розуміє – може взяти перекладача.
Цікаво, що сам голова журі Андрій Давиденко каже, нібито перекладач був. І що під час турніру «нічого не сталося». Водночас говорить, що з луцькою командою на турнірах винахідників завжди були проблеми «через мовне питання». Коротку розмову з журналісткою Андрій Давиденко, як він сам зізнався наприкінці, ретельно записував.
«Нічого, по-перше, не сталося. Я не був присутній на цьому заході, але скажу вам наступне: коли починається робота якась – проводиться засідання журі, на якому приймаються рішення. Було одноголосно прийнято рішення, якщо незрозумілі будуть терміни, то ведучий або члени журі будуть перекладати їх з української на російську Молдові. Одноголосно проголосували, в тому числі і ваш член журі, якого я сам ввів у журі. Петро Лукавий. Для студентів з Молдови перекладали російською. Частину вони розуміли, тому що схожі мови. Але якщо щось не розуміли, то перекладали. Я не знаю, що зачепило хлопчика з Луцька. До мене ніхто не звертався. І до представника міністерства, начальника відділу роботи з обдарованою молоддю теж ніхто не звертався», – каже Андрій Давиденко.
На питання, чи був перекладач з російської на українську для дітей із Луцька, він сказав, що не знає. І загалом видається не дуже поінформованим у перебігу конкурсу, який він судить. Цікаво, що скарги одного з учасників на члена журі із Луцька Андрій Давиденко одразу пригадує і не лінується їх кілька разів повторити: мовляв, Петро Лукавий ставив дітям некоректні питання.
«Я не знаю, якою мовою спілкувалися молдавські учасники з луцькими. Я не був на цій грі. Я не знаю, якою вони спілкувалися... В мене було 11 команд, то хіба я знаю, хто якою мовою спілкувався? Чи був перекладач з російської на українську для дітей з Луцька – я цього не знаю. У нас були завжди проблеми лише з луцькою командою. Щороку, скільки маємо турніри, завжди були проблеми з луцькою командою. Більше не було ні з ким. Мовні питання. У нас зумовлено, що будь-який ведучий або член команди перекладає дітям, якщо незрозуміла мова. У нас, наприклад, була українська мова. І якщо б діти не розуміли російської – їм би переклали члени журі, яких чоловік 5 сиділо в кожній групі. В цьому проблем я не бачу», – сказав він.
Після цього Андрій Давиденко ще кілька разів зауважив, що Луцьк не взяв на себе відповідальність провести турнір, і що взагалі луцька команда зарекомендувала себе ніяк. А потім сказав, що записував цю розмову.
Про ситуацію повідомили мовному омбудсмену Тарасу Кременю. А допис, у якому пані Ліда скаржилася на організаторів, дивним чином зник із фейсбуку.
Нагадаємо, у Луцьку на турнірі з більярдного спорту збирали гроші на ЗСУ.
Коментарів немає
Залишити коментар