Генплан і майстер-план міста: що більш потрібне українським містам?

У той час, як в Україні протягом останніх десятиріч активно створюють Генеральні плани населених пунктів, більш популярною альтернативою у світі є майстер-плани. 

Складна технічна документація Генпланів здебільшого лише фіксує, які будівлі та об’єкти мають бути розташовані в тій чи іншій зоні міста. А майстер-плани більше спрямовані на визначення перспективи. Вони вказують, в якому напрямку мають відбуватися зміни, щоб місто розвивалося та ставало більш комфортним для своїх мешканців.

Детальніше про відмінності між Генпланом та майстер-планом міста розповіла архітекторка та урбаністка, керівниця ГО «Urban Reform» (м. Харків) Олександра Нарижна. Наразі організація у партнерстві із ГО «Місто.Перезавантаження» та платформою «Алгоритм дій» (м. Луцьк) працюють над розробкою майстер-плану для центральної частини міста Луцька. Це — один із перших прикладів створення майстер-плану в Україні.

Що таке майстер-план і яка його відмінність від Генерального плану?

Майстер-план — це стратегічний документ, який визначає напрями та довгострокові цілі розвитку міста. 

Під час його підготовки за допомогою різних соціологічних досліджень визначаються головні проблеми та основний потенціал міста. На всіх етапах активно залучають мешканців міста і саме думка громадськості формує конкретні ідеї.

Майстер-план збирає такі ідеї у загальну концепцію розвитку міста чи якоїсь його частини, після чого запропоноване реалізується у співпраці громади, бізнесу і місцевої влади.

У той же час Генеральний план міста — це складний технічний документ, що визначає зонування міста, поверховість розташованих там будівель, їхнє функціональне призначення тощо. Хоча є вимога, щоб при створенні Генплану проводились громадські слухання, зазвичай, вони дуже формальні. Громадськість у найкращому випадку лише висловлює свою думку щодо бачення, запропонованого чиновниками.

Як виглядає майстер-план? Приклад центральної частини Луцька.

Майстер-план кожного міста зокрема має чіткі цілі, враховуючи особливості самого міста. Наприклад , В Луцьку є декілька ключових цілей:

— Визначити потенціал міста, сформувати спільну візію майбутнього.

— Визначити інструменти для зростання туристичної та інвестиційної привабливості міста.

— Сформувати принципи, які допоможуть інтегрувати сучасну житлову та комерційну забудову, впорядкувати наявну забудову та зберегти спадщину у центральній частині міста.

— Створити модель зв’язності міста через інтеграцію природи та нові пішохідні маршрути.

— Підвищити якість життя, доступність, зручність та візуальну привабливість центральної частини міста для всіх верств населення.

^{Фото:Лучани озвучували власні ідеї для майбутнього майстер-плану під час відкритого воркшопу}

«У майстер-плані центральної частини Луцька будуть описані рішення стосовно транспортних розв’язок, рекомендації щодо типологізації вулиць, забудови і розвитку вже забудованого середовища, інтеграції з природним середовищем, зеленими зонами. Також буде сформована вісь точок розвитку як окремих кластерів — бізнесових, культурних тощо. Це будуть нові точки тяжіння в місті, які змінять пішохідні потоки, що в свою чергу спровокує відкриття і розвиток малого бізнесу, надання нових сервісів», — розповідає Олександра Нарижна.

Затверджений спільно із громадою майстер-план центральної частини міста опублікують на сайті Urban Vision Lutsk. Результати досліджень уже є в вільному доступі і ці дані мають практичну користь для багатьох категорій лучан.

Для чого українським містам майстер-плани?

В Україні ще до повномасштабного вторгнення почали активно шукати нові ефективні рішення, які могли б стати справжнім поштовхом для розвитку міст. Війна посилила потребу в переосмисленні та трансформації урбаністичних підходів.

«Україна зараз — у стадії експериментів, і через нові візії, майстер-плани, інтегровані концепції розвитку ми маємо напрацювати якісні рішення. Адже перед нашою країною, де триває війна, постало велике завдання: зробити так, щоб люди не виїжджали, а всі біженці згодом повернулися. Для цього українці повинні бачити своє майбутнє в наших містах, бачити, що ці міста мають перспективу, а не перебувають у розрусі і застої», — розповідає Олександра Нарижна.

^{Олександра Нарижна під час виставки дослідження міста та воркшопу у Луцьку}

В європейських містах є чимало прикладів, як після створення та втілення майстер-планів якісно змінилося середовище, покращились економічні, соціальні та інші показники. В Україні подібний формат пошуку рішень для розвитку міст лише стартує і великою мірою буде залежати від якості втілення ідей та готовності до співпраці різних секторів — громади, бізнесу і влади.