Як на Волині ідентифікують загиблих військових

У Волинському бюро судово-медичної експертизи з жовтня минулого року прийняли понад 300 тіл в рамках репатріаційних заходів з рф.

З них — лише 5 ідентифікованих загиблих бійців з Волині. Про це Суспільному розповіла керівниця державної спецустанови Лілія Вірун. З її слів, над ідентифікацією репатрійованих тіл працює 8 судмедекспертів.

Судмедексперт Олександр Хомич у професії — з 2001 року. Торік разом з колегами почав працювати з репатрійованими тілами, які надходять в Україну в рамках обміну з рф.

"Ці тіла поступають дуже в дивному стані: одні тривалий час перебували на відкритому повітрі, потім їх, очевидно, перепаковували, заморожували, розморожували. Тіла в стані, які ми раніше не бачили. В одному тілі є багато поєднань різних процесів, що ускладнює дослідження", — каже Олександр Хомич.

Першими тіла, які надходять на Волинь, обстежують вибухотехніки. Далі — оглядає команда зі слідчих, криміналістів, судмедекспертів, працівників ДСНС та експертно-криміналістичного центру. Нині у складі групи працює Роман Дорощук — криміналіст з Горохова.

"Суттєво збільшилась кількість подій, пов'язаних з безпосередньо Збройною агресією рф. Психологічно, звичайно ж це нелегко, однак, робити це потрібно", — говорить Роман Дорощук.

Морг, на базі якого працюють фахівці, на таку кількість тіл, каже судмедексперт Олександр Хомич, не розрахований. Тому огляди проводять у спеціально облаштованому наметі. Обстеження одного тіла триває орієнтовно годину. Далі усе зафіксоване детально описується в документах.

"Тіла в жахливому стані. Ну, але не дивлячись на це, ми адаптуємося під ті реалії, які нам зараз диктує час, — розповідає судмедексперт. — Звичайно, навантаження зросло психологічне, фізичне".

Тіла, які надходять в рамках репатріації на Волинь, різного періоду. Усі – полеглі військовослужбовці.

"Можуть бути тіла і за 2022 рік, і за 2025 рік. Жодного розуміння наперед, за який час це тіла: загиблі, полон чи звідки, ми не маємо. Це вже надалі встановлюється в ході ідентифікації цього тіла", — говорить заступниця начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров’я Ірина Рицай.

За словами завідувача Луцького відділу судмедекспертизи трупів, усі тіла зберігають у спеціальних холодильниках при певній температурі, доки триває ДНК-аналіз.

"За весь час в нас був один випадок: попалось тіло, яке можна впізнати. І приїхала родина, вони його впізнали й погодилися", — говорить Олександр Хомич.

Як розповіла керівниця обласного бюро судмедекспертизи Лілія Вірун, на Волині репатріація відбувається з жовтня минулого року. За цей час було сім передач, прийняли понад 300 тіл.

"Ми вже сформували алгоритм роботи для себе і розуміємо, скільки тіл ми можемо відпрацювати за день. Відповідно, робимо графік, хто коли працює. Для того, щоб кожен експерт мав час відпочити. Тому що робота не стільки складна, скільки специфічна", — каже Лілія Вірун.

 У штаті бюро — 111 людей, з яких 18 – загальні судмедексперти. Фахівців, за словами Лілії Вірун, не вистачає. Але працюють максимально оперативно, аби ідентифікувати кожного полеглого бійця для належного поховання та вшанування памʼяті.